Лабораторна робота №2 “Фінансовий аналіз та використання фінансових функцій в Excel”

Мета роботи. У даній роботі розглядаються типові задачі фінансового аналізу з використанням функцій ППЛАТ, НПЗ, ПЗ, ПЛПРОЦ, ОСНПЛАТ, БЗ, КПЕР, НОРМА і засобу ПОДБОР ПАРАМЕТРА.

Зразок виконання завдань до лабораторної роботи №2.

a)Обчислити N-річну іпотечну позику на придбання квартири за Р гривен з річною ставкою S% і початковим внеском A%. Зробити розрахунок для щомісячних та щорічних виплат.

N	P	S	A
8	200000	5	15

Розв’язування.

Порядок розрахунку даної задачі наведено на рисунку. Функція ППЛАТ обчислює величину постійної періодичної виплати ренти при постійній процентній ставці. У функцціях, що пов’язані з інтервалами виплат, виплачувані нами гроші подаються від’ємним числом, а гроші, які ми одержуємо, подаються додатним числом.

Результати розрахунку видно на слідуючому рисунку.

b) Вас прохают позичити Р гривен і обіцяють повернути Р₁ гривен через рік, Р₂ гривен – через два роки і т.д., нарешті Рn гривен – через n років. При якій процентній ставці ця угода вигідна?

N	P	P1	P2	P3	P4	P5
4	27000	5000	7000	9000	12000

Розв’язування.

Спочатку у комірку В7 уводиться довільний процент, наприклад 1%. Після цього вибираємо команду Сервис – Подбор параметра і заповнюємо вікно, що відкрилося, Подбор параметра як показано на рисунку.

У полі Установить в ячейке робимо посилання на комірку В8, в якій обчислюється чистий поточний об’єм вкладу за формулою =НПЗ(B8;B3:B6). У полі Значение вказуємо 27000 – розмір позики.

Дамо пояснення до правильного розуміння і застосування функції НПЗ(). Припустимо, на протязі певного часу через рівні проміжки часу йдуть нерівномірні надходження. Тоді чистим поточним об’ємом вкладу є та сума грошей, яку ми повинні мати на початку, щоб, поклавши їх у банк під і% річних,

одержали пропонований прибуток. У нашому випадку річна облікова ставка дорівнює 7%. Висновок: якщо банки пропонують більшу річну облікову ставку, ніж 7%, то запропонована угода невигідна.

Для бажаючих пропонуємо виконати слідуюче дослідження. Сплата грошей йде по наростаючій 5000, 7000, 9000 і 12000. А якщо у такому порядку: 9000, 5000, 12000 і 9000? Чи впливає зміна у кількості сплачуваних грошей на величину результата у комірці В8?

c) Вас просять позичити Р гривен і обіцяють повертати по А гривен на протязі n років. При якій процентній ставці ця угода має сенс?

N	P	A
7	170000	30000

Розв’язування.

Дана задача має схожість з попередньою, але капіталовкладення тут є рівномірними. Для розв’язування цієї задачі можна використати схему розв’язування попередньої задачі, що пропонується для самостійного виконання. Спочатку у комірку В6 заносимо функцію ПЗ(). Результат у комірці В6 як видно з рисунка буде 210000 при тому, що річна облікова ставка дорівнюватиме 0%.

Потім виділяємо комірку В6 і виконуємо команду Сервис – Подбор параметра. Робимо установки як на рисунку і ОК.

В результаті одержуємо такий результат:

Висновок: якщо банки пропонують більшу річну облікову ставку, ніж 6%, то запропонована угода невигідна.

d) Обчислити основні платежі, плату по процентам, загальну щорічну виплату та залишок боргу на прикладі позики Р гривен під річну ставку i% на термін n років.

N	Р	і
8	200000	6

Розв’язування.

Для розв’язування даної задачі наводимо схему заповнення комірок формулами. Формули заносимо у комірки В2, С2, D2 і E2. Потім ці формули копіюємо у розташовані нижче комірки. Загальну плату можна також визначити з допомогою функції ППЛАТ(), що і показано у комірці С12.

Одержаний результат наводимо у слідуючому рисунку:

e) Беремо в борг Р гривен під річну ставку i% та збираємося сплачувати по А гривен в рік. Скільки років займуть ці виплати?

Р	А	І
220000	33000	5

Розв’язування.

Функція КПЕР() обчислює загальну кількість періодів сплати для даного вкладу на основі періодичних постійних виплат і постійної процентної ставки. У будь-яку комірку електронної таблиці заносимо формулу, як на рисунку і одержуємо результат.

Висновок: сплачувати борг будемо трохи більше 8 років.

f) Ми збираємося вкладати по А гривен на протязі n років при річній ставці i%. Скільки грошей буде на рахунку через n років?

А	n	І
166	13	2

Розв’язування.

Функція БЗ() обчислює майбутнє значення вкладу на основі періодичних постійних платежів і постійної процентної ставки. Функці БЗ() придатна для розрахунку підсумків накопиченнь при щомісячних банківських вкладах. У будь-яку комірку електронної таблиці заносимо формулу, як на рисунку і одержуємо результат.

Висновок: після 13 років вкладень у банк по 166 гривен під 2% матимемо на рахунку 2436,94 гривен.

g) Визначити процентну ставку дла n-річної позики у Р гривен з щорічною виплатою у А гривен.

А	Р	І
3640	5900	2

Розв’язування.

Функція НОРМА() обчислює процентну ставку за один період, необхідний для одержання певної суми на протязі заданого терміну шляхом постійних внесків. У будь-яку комірку електронної таблиці заносимо формулу, як на рисунку і одержуємо результат.

Висновок: фактично ми позичили 5900 гривен під 15% річних.

Завдання до виконання лабораторної роботи №2