Білет № 2

1. Фінансовий механізм – основа фінансового управління підприємств. Мета і задачі процесу фінансового управління підприємств.

Предметом ФМ є фін механізм. Структура фін механізму включає 5 елементів: 1) фін методи (планування, прогнозування, інвестування, кредитування, самофінансування, оподаткування, система розрах., стимулювання, страхування, залогові операції, оренда, лізинг, факторинг, фондоутворення, взаємовідносини з різними підпр.)2) фін важелі (прибуток, дохід, аморт відрахуваня, фін санкції, ціна, орендна плата, дивіденди, % ставка, дисконт, цільові економічні фонди, вклади, пайові внески, котировка валютних курсів, форми розрах, види кредитів) 3) правове забезпечення (закони, накази, статут юридичної особи) 4) нормативне забезпечення (норми, інструкції, методичні вказівки) 5) інформаційне забезпечення (інформація різного виду та роду). Мета процесу фінансового управління підприємством - раціональне використання ресурсів для створення ринкової вартості під-ва, здатного покрити всі витрати і отримати максимальний прибуток з мінімальним ризиком. Задачі процесу управління: підвищення обсягів реалізації прибутковості; збільшення капіталу, в тому числі власного; збільшення доходів власників, акціонерів; забезпечення стійкого фінансового стану; підвищення вартості підприємства; забезпечення виконання фін зобов’язань тощо.

2. Основи теорії структури капіталу.

Традиційний підхід. Вартість капіталу підприємства залежить від його структури. Ринкова вартість підприємств яке використовує позичковий капітал (до певного рівня), може бути вищою ніж у підприємства, яке не використовує залучені кошти. Підхід 1: Модільяні і Міллер уточнюють цей підхід. Вони стверджують, що ціна підприємства за відсутності податків не залежить від величини залучених коштів і дорівнюватиме операційному прибутку (до сплати % за кредит та податків). Підхід 2 :Міллер-Модільяні з урахуванням податків – ринкова вартість п-ва, що використовує позичковий капітал є вищою – діє фін важіль. Бо є податкові пільги (сплата % за кредит), тому вартість залученого капіталу буде нижчою. З врахуванням податку на прибуток. фін важіль буде впливати на ринкову вартість п-ва і підвищення його ринкової ціни. Компромісний підхід: підприємство встановлює структуру капіталу у такий спосіб, щоб гранична вартість капіталу і граничний ефект від фінансового важеля були рівними. Сигнальний підхід: у моделях Міллера-Модільяні, передбачалося, що інвестори і керівництво мають однакову інформацію про перспективи розвитку підприємств. Але на практиці менеджери завжди більш інформовані, тому вони через механізм фінансових рішень немовби подіють сигнали ринку. Сигнальна модель Росса передбачає що менеджери можуть впливати на дії інвесторів шляхом своїх рішень. Менеджер отримує винагороду за результати своєї роботи, частку від ринкової вартості підприємства. Сигнальна модель Майєрса Майлуфа, Якщо компанія має перспективи – краще залучати позиковий капітал. Якщо підп-во оголошує додаткову емісію – це сигнал, що вартість підп-ва завищена (курс акцій впаде).