88. Контроль банку за використанням кредиту.

ГКУ: Банк здійснює контроль за виконанням умов кредит. дог, цільовим викор-ням, своєчасним і повним погашенням позички в порядку, встановленому зак-вом. У разі якщо позичальник не виконує своїх зобов’язань, передбачених кредит. дог, банк має право зупинити подальшу видачу кредиту відпов. до дог.

89. Правове регулювання консорціумного кредитув.

Ст.. 345 ГКУ: кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юр. осіб (позичальників) та громадян. ЗУ “Про банки і б. д-ть”: банківський кредит - б-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, б-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, б-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Ст. 49 ЗУ “Про банки і б. д-ть”: Для проведення спільного фінансування банки можуть укладати угоди про консорціумне кредитув. В рамках такої угоди банки-учасники встановлюють умови надання кредиту та призначають банк, відповідальний за виконання угоди. Банки-учасники несуть ризик по наданому кредиту пропорційно до внесених у консорціум коштів. Консорціумний кредит – це форма кредиту, що надається банківс. консорціумом шляхом: а) акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредиту позичальникам; б) гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків; в) зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рах. залучення інших банків для участі в консорціумній операції. Положення про порядок здійснення консорціумного кредитув – Пост. Правління НБУ від 21 лютого 1996р. N 37: З метою акумуляції кредитних ресурсів, як в національній так і в іноземній валюті, для здійснення кредитув програм із значними обсягами, зменшення кредитних ризиків, дотримання нормативного показника максимального розміру ризику на одного позичальника комерційні банки можуть об'єднуватися у консорціуми. Банківські консорціуми - це тимчасові об'єднання банків, які створюються для координації дій при проведенні різного роду банківських операцій, або для кредитув однієї, але великої угоди і засновані банками на паритетних засадах. Банки об'єднуються для надання консорціумного кредиту на взаємовигідних догних умовах. Банківські консорціуми для надання кредитів можуть створюватися з метою об'єднання кредитних ресурсів, диверсифікації кредитного ризику, підтримання ліквідності балансу банку. Створення консорціуму банків оформляється шляхом укладання відповідного дог. Кількість учасників консорціуму не обмежується. Координує дії учасників консорціуму головний банк (лідер), який представляє інтереси консорціуму, але діє в межах повноважень, які отримує від інших учасників консорціуму. За організацію консорціуму головний банк отримує спеціальну винагороду, крім відсотків та комісійних, що покривають його безпосередні витрати. Як правило, банком-координатором виступає банк, що обслуговує клієнта, якому необхідно для реалізації проекта кошти в значних обсягах. Кожен член консорціуму автономно оцінює ефективність проекту і визначає умови участі в ньому або може пропонувати свій варіант проведення тієї чи іншої операції, для якої створюється консорціум. На підставі цих пропозицій визначаються загальні скоординовані дії, які передбачаються у консорціумному договорі. Члени консорціуму несуть солідарну відповідальність перед позичальниками. У консорціумному договорі констатується факт створення консорціуму, визначаються його учасники, консорціумна участь кожного банку (квоти, співвідношення власності), мета, представництво та керівництво консорціуму, обов'язки, права та відповідальність учасників, форми майнової та іншої відповідальності, фінансові умови консорціумної угоди, зобов'язання членів консорціуму щодо головного банку (сума внесків або відсотків та комісійних за організацію консорціуму). У договорі обов'язково передбачається умова припинення дії консорціумної угоди. У консорціумній угоді можуть брати участь не тільки кілька банків, але й кілька позичальників, які мають причетність до заходу, що кредитується. Позичальник, що бажає отримати кредит у великому розмірі, може самостійно визначити банк, який бере на себе зобов'язання з організації банківського консорціуму та виконання функцій головного банку у кредитній угоді. Як правило, головним банком визначається один з великих банків з достатніми пасивами, який має досвід проведення великих кредитних операцій, має налагоджені зв'язки з кредитними та фінансовими установами, кваліфікованих працівників і який користується високою репутацією у банківських колах. Умовою прийняття банків у консорціум є згода на мінімальний розмір участі, який залежить від обсягів кредиту, що надається позичальнику, та ступеня ризику за цією операцією. Чим більш значний ризик за проектом, що кредитується, тим більша кількість банків може брати участь у консорціумі і тим самим зменшується ризик для кожного банку. Головний банк виконує такі функції посередника між позичальником та банками-учасниками: - ведення переговорів про умови кредитної угоди як з позичальником, так і з банками-учасниками; - вивчення запропонованого до кредитув проекту та пов'язаного з проведенням цієї операції ризиком; - розроблення та узгодження кредитної угоди; - отримання від банків-учасників коштів у розмірі частки їх участі та надання їх позичальнику; - отримання від позичальника коштів на сплату основного боргу та відсотків, комісійних і розподіл їх між банками-учасниками; - узгодження умов кредитної операції між членами консорціуму та позичальником; - контроль за виконанням умов кредитної угоди між кредиторами та позичальником та за розподілом прибутку та збитків; - розповсюдження між банками-учасниками фінансових звітів і іншої інформації позичальника. Кредитні взаємовідносини між консорціумом та позичальником регулюються кредитною угодою, яка підписується усіма учасниками. Кредит може надаватися банківським консорціумом таким чином: - за допомогою акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку; - шляхом гарантування загальної суми кредиту головним банком, або групою банків, а кредитув здійснювати у міру виникнення потреби в кредиті; - шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі у консорціумній угоді. Повернення кредиту, сплата відсотків, комісійних, які покривають витрати банків-учасників кредитної операції, здійснюються пропорційно їх ролі та частки участі, що передбачена консорціумною угодою. ізновидом консорціумного кредиту є паралельний кредит. При паралельному кредитуванні в угоді беруть участь два або більше банків, які самостійно ведуть переговори з позичальниками. Банки-кредитори узгоджують між собою умови кредитув, щоб у підсумку укласти кредитний дог із загальними для всіх учасників умовами. Кожен банк може самостійно надавати позичальнику визначену частку кредиту, дотримуючись загальних, узгоджених з іншими банками-кредиторами, умов кредитув. Формами консорціумного кредиту також можуть бути спільні гарантії, або поручительства банків за зобов'язаннями позичальників. У разі невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо свого партнера, банки беруть на себе зобов'язання сплатити борг, при цьому оформляють цю угоду як кредит із стягненням плати в залежності від виду вимоги, строку та суми кредиту.