M1T06_VChK_1_dlya_vikladachiv

2

1.Конкретні цілі:

Вивчити принципи, методи, етапи виділення чистих культур бактерій.

Оволодіти технікою засіву матеріалу з метою одержання ізольованих колоній бактерій.

Засвоїти методику культивування анаеробних бактерій.

2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

3. Організація змісту навчального матеріалу.

3.1. Зміст теми.

На практичному занятті студенти вивчають принципи, методи та етапи виділення чистих культур бактерій; засвоюють техніку посіву матеріалу на тверді поживні середовища методом Дригальського; здійснюють перший етап виділення чистих культур аеробних і анаеробних бактерій, засіваючи досліджувані матеріали на відповідні середовища і створюючи відповідні умови культивування, необхідні для мікроорганізмів з різними біологічними властивостями. Мета – одержання ізольованих колоній. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

3

3.2. Теоретичні питання до заняття:

1.Поняття про чисту культуру мікроорганізмів.

2.Мета виділення чистої культури мікроорганізмів.

3.Принципи та методи виділення чистих культур бактерій.

4.Етапи виділення чистих культур, їх суть.

5.Поняття про колонію мікроорганізмів.

6.Методи отримання ізольованих колоній мікроорганізмів.

7.Методи створення анаеробних умов для культивування анаеробних мікроорганізмів.

3.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:

Дати визначення терміну «чиста культура», визначити мету отримання чистих культур.

Вивчити принципи, методи, етапи отримання чистих культур бактерій.

Освоїти роботу з бактеріологічною петлею, чашками Петрі, пробірками та здійснити посів досліджуваного матеріалу на тверді поживні середовища з метою отримання ізольованих колоній бактерій.

Ознайомитись з методами культивування анаеробів.

3.4.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент на занятті:

4

3.5. Рекомендації для оформлення протоколу.

Принципи та методи виділення чистих культур бактерій.

I. Принцип, який грунтується на механічному роз’єднанні матеріалу, що містить мікроорганізми, включає такі методи:

1.Метод серійних розведень матеріалу в рідкому поживному середовищі (метод Л.Пастера).

2. Метод пластинчатих розведень матеріалу (метод Р.Коха ).

3.Метод розсіву матеріалу по поверхні твердого поживного середовища (метод К.Дригальського).

4.Методи виділення чистої культури з однієї клітини за допомогою мікроскопу і мікроманіпулятора (одержання клону).

II. Принцип, який грунтується на використанні біологічних особливостей мікроорганізмів.

1.Метод виділення рухливих бактерій.

2.Метод виділення термостійких бактерій.

3.Метод виділення анаеробів.

4.Методи виділення кислото- і лугостійких мікроорганізмів.

5.Метод виділення мікроорганізмів, які стійкі до антибіотиків, анілінових барвників, тощо.

6.Методи виділення бактерій на елективних середовищах.

7.Метод виділення культур шляхом зараження чутливих лабораторних тварин.

Основні етапи виділення чистої культури бактерій.

5

4. План і організаційна структура навчального заняття.

6

7

5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

5.1. Підготовчий етап.

Викладач формулює тему практичного заняття, пояснює, що виділення мікроорганізмів з різних матеріалів і одержання їх культур широко використовується в лабораторній практиці для мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань, дослідження мікробного забруднення об’єктів навколишнього середовища, виявлення обсімінення шовного, перев’язного матеріалу, інструментарію тощо. Надає стислу інформацію про те, що виділення чистих культур необхідно для проведення науково-дослідних робіт, а також в мікробіологічному виробництві вакцин, антибіотиків і інших біологічно активних продуктів мікробної життєдіяльності.

Крім того, викладач особливо акцентує увагу на тому, що в клінікодіагностичних мікробіологічних дослідженнях виділення чистих культур і їх ідентифікація представляють собою суть основного методу діагностики інфекційних захворювань – бактеріологічного. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

5.2. Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується так послідовність досліджень:

1.Студенти записують у протокол заняття принципи, методи, етапи виділення чистих культур бактерій. Також, аналізуються способи засіву матеріалу на тверді поживні середовища з метою одержання ізольованих колоній. Базовим методом є метод за Дригальським.

2.Викладач демонструє техніку посіву бактеріологічного матеріалу з метою одержання ізольованих колоній, та звертає увагу на те, що перед засівом на поживні середовища досліджуваного матеріалу, з нього бажано приготувати мазок, зафарбувати і розглянути під мікроскопом. В залежності від мікроорганізмів, які спостерігають в полі зору, підбирають середовища, на які буде засіватись матеріал. Крім того, викладач знайомить студентів з правилами, яких необхідно дотримуватись при засіві матеріалу ( як тримати бактеріологічну петлю, пробірки з досліджуваним матеріалом, як відкрити і закрити

8

пробірки і чашки Петрі аби запобігти забруднення середовища бактеріями з повітря, як уникнути пошкодження твердого поживного середовища при посіві бактеріологічною петлею).

3.Студенти записують назву практичного завдання та замальовують схему його виконання. Далі, з метою одержання ізольованих колоній аеробних бактерій, здійснюють посіви бактеріологічного матеріалу (штучно створена суміш з кількох видів бактерій) на чашки Петрі з

м’ясо-пептонним агаром (МПА). Чашки повертають до гори дном, підписують, поміщають в термостат при 370С на 18-24 години і зберігають до наступного заняття. Також, здійснюють посіви досліджуваного матеріалу ( суспензія грунту в фізіологічному розчині або гнійні виділення з рани) на 5% кров’яний агар (КА). Чашки з

посівами поміщають в анаеростат, компресором створюють безповітряний простір. Інкубують при 370С протягом 24-72 годин і зберігають до наступного заняття.

5.3.Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

9

6. Додатки:

Додаток 1. Питання для самоконтролю студентів.

На чому базується бактеріологічний метод діагностики інфекційних захворювань?

Що таке чиста культура мікроорганізмів?

З якою метою одержують і де застосовують чисту культуру мікроорганізмів?

Які існують методи посіву мікроорганізмів з метою отримання ізольованих колоній?

На яких принципах грунтуються методи виділення чистої культури?

Які біологічні властивості мікроорганізмів покладені в основу методів виділення чистих культур бактерій?

Які основні етапи виділення чистої культури, в чому їх суть?

Які ви знаєте методи створення анаеробних умов для культивування мікроорганізмів?