Матеріали для самоконтролю:

А. Тестові завдання для перевірки готовності до вивчення теми:

1. Чим відрізняється клінічна лікарня від звичайної?

1. В клінічній лікарні одночасно мають бути відділення терапевтичного, хірургічного та педіатричного профілю.

2. Тим, що поряд з лікувальною роботою проводиться дослідження медикаментозних засобів робота.

3. Тим, що поряд з лікувальною роботою проводиться навчання студентів.

4. Клінічна лікарня відрізняється більшою кількістю ліжок.

5. У звичайній лікарні, на відміну від клінічної, обмежений перелік інструментальних та лабораторних обстежень.

2. Яка маса тіла вважається нормальною для людини зростом 180 см?

1. Не менше 65 кг.

2. Близько 80 кг.

3. 65–70 кг.

4. Не більше 95 кг.

3. Що таке медична деонтологія?

1. Наука про моральні обов’язки медика в процесі професійної діяльності.

2. Правила вірного призначення медикаментозного лікування.

3. Наука про вірний вибір необхідного обсягу діагностичних заходів.

4. Правила належного підтримання режиму перебування хворих у лікарні.

5. Наука про організацію надання невідкладної медичної допомоги.

4. У приймальне відділення хірургічного стаціонару родичі привезли пацієнта із проявами серцевого нападу. Медичний персонал відділення надав родичам хворого адресу кардіологічної лікарні та направив хворого до неї. Які дії мали здійснити співробітники приймального відділення?

1. Медперсонал поступив абсолютно вірно, оскільки в хірургічному відділенні немає умов для кваліфікованої кардіологічної допомоги.

2. Медперсонал поступив вірно, оскільки надаючи допомогу непрофільному хворому вони могли пропустити хірургічного пацієнта.

3.Медперсонал поступив не вірно, хворого слід було госпіталізувати та лікувати у стаціонарі, незалежно від його профільності, до одужання.

4. Медперсонал поступив не вірно, слід було надати хворому невідкладну допомогу та викликати спеціалізовану кардіологічну бригаду для доправлення пацієнта у кардіологічне відділення.

5. Медперсонал поступив не вірно, слід було одразу відправити хворого до профільного відділення на транспорті лікарні.

5. Що являє собою антропометричне дослідження?

1. Дослідження частоти дихання та властивостей пульсу.

2. Вимірювання зросту, маси тіла, обхвату грудної клітки.

3. Вимірювання артеріального тиску та пульсу.

4. Проведення інструментального дослідження стану серцево-судинної системи.

5. Вимірювання температури тіла.

6. Який, на вашу думку, найбільш прийнятний засіб для санітарного прибирання лікарняних палат?

1. Дистильована вода.

2. Медичний спирт.

3. Розчин хлорного вапна низької концентрації.

4. Розчин йоду низької концентрації.

5. Розчин брильянтового зеленого низької концентрації.

7. Як часто, на Вашу думку, мають провітрювати лікарняні палати?

1. Не повинні провітрюватись, оскільки може виникнути протяг.

2. Не менше 1 разу на тиждень.

3. Не частіше 1 разу на 2–3 дні.

4. Не рідше 2 разів на день.

5. Вікна повинні бути відкритими постійно – і взимку, і в літній період.

8. Яка частота пульсу вважається нормальною.

1. до 60 ударів за хвилину.

2. 60–90 ударів за хвилину.

3. 80–100 ударів за хвилину.

4. 60–80 ударів за 10 хвилин.

5. 80–100 ударів за 10 хвилин.

9. Чим вимірюється зріст пацієнта?

1. Лінійкою.

2. Сантиметром.

3. Ростоміром.

4. Кутовим вимірювачем.

5. Планшетою з позначками довжини.

10. Що потрібно розуміти під поняттям „преморбідний стан”?

1. Проміжний стан між здоров’ям і хворобою.

2. Реабілітаційний етап розвитку хвороби.

3. Етап найбільш виражених ознак захворювання.

4. Етап одужання.

5. Етап після одужання.

11. Що означає поняття „здоров’я”?

1. Відсутність хвороби.

2. Відсутність фізичних вад.

3. Високий рівень фізичної і розумової працездатності.

4. Висока активність адаптаційних резервів організму.

5. Стан фізичного, духовного і соціального благополуччя.

12. Які із зазначених чинників належать до зовнішніх факторів ризику захворювань людини?

1. Обтяжена спадковість.

2. Порушення режиму харчування.

3. Схильність до алергічних реакцій.

4. Зниження парціального тиску в крові.

5. Розлади з боку нервової системи.

Б. Задачі для самоконтролю:

Завдання 1. Прибираючи палати, молодша медична сестра використала прибиральний інвентар для туалетної кімнати. Чи вірно поступила медична сестра, які її дії в даній ситуації?

Завдання 2. Ви помітили, що хворий, якому призначений ліжковий режим, вийшов до коридора та йде у туалет. Ваші дії як молодшої медичної сестри?

Завдання 3. Хворий, який перебуває на лікуванні у клініці, під час прогулянки вийшов за межі території парку лікарні. Як кваліфікувати таке порушення.

1. Хворий порушив внутрішній розпорядок роботи клініки.

2. Хворий порушив лікувально-охоронний режим.

3. Хворий порушив санітрано-гігієнічний режим лікарні.

4. Не вірний жоден з варіантів відповідей

Завдання 4. Санітарка під час прибирання туалентної кімнати виявила відсутність склянки з просвітленим розчином хлорного вапна, про що голосно сповістила чергову медичну сестру, яка знаходилась у протилежному кінці коридору. Який режим порушила санітарка?

1. Санітарно-гігієнічний.

2. Лікувально-охоронний.

3. Лікарняний.

4. Не вірний жоден з варіантів відповідей.

Завдання 5. В тиху годину медсестра зайшла до палати і голосно зауважила хворому за несвоєчасний прийом ліків. Чи правильно вона поступила? Якщо ні, то який режим в

1. Медсестра поступила абсолютно правильно, бо своєчасне приймання ліків – основа вдалого лікування.

2. Ні, медсестра не права, вона грубо порушила лікувально-охоронний режим.

3. Ні, медсестра не права, вона порушила санітарно-гігієнічний режим.

4. Не вірний жоден з варіантів відповідей.

А. Тестові питання:

1. Хворий, який перебуває на лікуванні у клініці, під час прогулянки вийшов за межі території парку лікарні. Як кваліфікувати таке порушення.

5. Хворий порушив внутрішній розпорядок роботи клініки.

6. Хворий порушив лікувально-охоронний режим.

7. Хворий порушив санітрано-гігієнічний режим лікарні.

2. Санітарка під час прибирання туалентної кімнати виявила відсутність склянки з просвітленим розчином хлорного вапна, про що голосно сповістила чергову медичну сестру, яка знаходилась у протилежному кінці коридору. Який режим порушила санітарка?

1. Санітарно-гігієнічний.

2. Лікувально-охоронний.

3. Лікарняний.

3. В тиху годину медсестра зайшла до палати і голосно зауважила хворому за несвоєчасний прийом ліків. Чи правильно вона поступила? Якщо ні, то який режим в

1. Медсестра поступила абсолютно правильно, бо своєчасне приймання ліків – основа вдалого лікування.

2. Ні, медсестра не права, вона грубо порушила лікувально-охоронний режим.

3. Ні, медсестра не права, вона порушила санітарно-гігієнічний режим.

4. Як часто слід проводити гігієнічне прибирання палат?

1. Один раз.

2. Двічі на добу.

3. Три рази на добу.

4. Два рази на тиждень.

5. Кожного разу після виявлення забруднення.

5. Яка максимальна кількість ліжок може бути розміщена у лікарняній палаті?

1. 4 ліжка.

2. 6 ліжок.

3. 8 ліжок.

4. 12 ліжок.

5. Встановлюється керівництвом лікарні.

6. Визначте оптимальну температуру в лікарняній палаті терапевтичного відділення:

1. 16–17 С.

2. 18–20 С.

3. 21–25 С.

4. 24–26 С.

5. Залежить від уподобань пацієнтів.

7. Який норматив площі ( із розрахунку на одного хворого) в лікувальній палаті?

1. 3 м².

2. 5 м².

3. 7 м².

4. 10 м².

5. 12 м².

8. Який із розчинів застосовується для дезінфекції ванни після санітарної обробки хворого?

1. 0,5% розчин карбофосу.

2. 0,5% розчин хлораміну.

3. 0,5% просвітлений розчин хлорного вапна.

4. 3 % перекис водню.

5. 80% етиловий спирт.

9. Яким термометром вимірюється температура води гігієнічної ванни?

1. Ртутний медичний термометр.

2. Термоментр на рідких кристалах.

3. Спиртовий термометр у футлярі.

4. Електротермометр.

10. Якою повинна бути температура гігієнічної ванни?

1. 31–32 С.

2. 33–34 С.

3. 35–36 С.

4. 38–40 С.

5. 41–42 С.

11. Як запобігти утворенню пари підготовці гігієнічної ванни

1. Вимкнути вентиляцію.

2. Підвісити над ванною відкритий посуд із соляною кислотою.

3. Готувати ванну шляхом послідовного наливання холодної, а потім гарячої води.

4. Розвісити над ванною сухе простирадло.

5. Відкрити двері для утворення протягу.

12. Яка оптимальна кількість стільців (табуретів) має бути у палаті?

1. Не обмежується.

2. 5-6 стільців (табуретів).

3. За кількістю ліжок.

4. 1-2 табурети, незалежно від кількості ліжок.

5. 2 стільці на кожне ліжко, щоб вільно розмістити відвідувачів.

13. Яке призначення приліжкових тумбочок?

1. Для зберігання медикаментів.

2. Для зберігання предметів особистої гігієни хворого.

3. Для зберігання коштовних особових речей хворого.

4. Для зберігання взуття та одягу хворого, яке він одягає при прогулянках.

Б. Задачі для самоконтролю:

Завдання 1. До приймального відділення поступив хворий, після огляду волосся якого був виявлений педікульоз. Які дії молодшої медичної сестри?

Завдання 2. До приймального відділення поступив хворий з кровотечею. Які особливості проведення його санітарної обробки?

Завдання 3. До приймального відділення поступив хворий з підозрою на інфаркт міокарда. Молодша медична сестра, не очікуючи розпоряджень лікаря, направила хворого до кардіологічного відділення на тому ж поверсі пішки. Чи вірно поступила молодша медична сестра? Які дії мають бути в даній ситуації?

Завдання 4. Прибираючи палати, молодша медична сестра використала прибиральний інвентар для туалетної кімнати. Чи вірно поступила медична сестра, які її дії в даній ситуації?

Завдання 5. Ви помітили, що хворий, якому призначений ліжковий режим, вийшов до коридора та йде у туалет. Ваші дії як молодшої медичної сестри?

Завдання 6. При проведенні антропометричних досліджень хворого у приймальному відділенні отримані наступні дані:

зріст стоячи – 170 см, маса тіла 74 кг. Розрахуйте індекс маси тіла та зробіть висновок про його відповідність нормі.

Завдання 7. При проведенні антропометричних досліджень хворого у приймальному відділенні отримані наступні дані:

зріст стоячи – 165 см, маса тіла 51 кг. Розрахуйте індекс маси тіла та зробіть висновок про його відповідність нормі.

Завдання 8. При проведенні антропометричних досліджень хворого у приймальному відділенні отримані наступні дані:

зріст стоячи – 170 см, маса тіла 55 кг. Розрахуйте індекс маси тіла та зробіть висновок про його відповідність нормі.

Завдання 9. При проведенні антропометричних досліджень хворого у приймальному відділенні отримані наступні дані:

зріст стоячи – 185 см, маса тіла 88 кг. Розрахуйте індекс маси тіла та зробіть висновок про його відповідність нормі.

Завдання 10. При проведенні антропометричних досліджень хворого у приймальному відділенні отримані наступні дані:

зріст стоячи – 173 см, маса тіла 62 кг. Розрахуйте індекс маси тіла та зробіть висновок про його відповідність нормі.

Завдання 11. При проведенні антропометричних досліджень хворого у приймальному відділенні отримані наступні дані:

зріст стоячи – 175 см, маса тіла 85 кг. Розрахуйте індекс маси тіла та зробіть висновок про його відповідність нормі.

Завдання 12. При проведенні антропометричних досліджень хворого у приймальному відділенні отримані наступні дані:

зріст стоячи – 175 см, маса тіла 91 кг. Розрахуйте індекс маси тіла та зробіть висновок про його відповідність нормі.

Завдання 13. У зв’язку з недостатньою площею палати розташувати взаємно перпендикулярно ноші і ліжко неможливо. Як у цьому випадку перекласти хворого з нош на ліжко?

Завдання 14. Хворий поступив до приймального відділення у стані тяжкої серцево-судинної недостатності. Який об’єм санітарної обробки показаний хворому?

Завдання 15. В приймальне відділення терапевтичної клініки доставлений хворий у шоковому стані після поранення у черевну порожнину. Посилаючись на відсутність у клініці хірургічного відділення, медсестра направила хворого в іншу лікарню, де є спеціалізоване хірургічне відділення. Чи вірні її дії? Якщо ні, то як слід було вчинити?

Завдання 16. При огляді хворого у приймальному відділенні виникла підозра на інфекційне захворювання. Яка тактика медичного персоналу в даному випадку?

Завдання 17. На каталці проведено транспортування хворого, у якого діагностоване інфекційне захворювання. Які заходи треба здійснити щодо каталки та її оснащення?

Завдання 18. Хворого транспортують у відділення на каталці, покритій закріпленою на ній целофановою клейоною. Чи правильно оснащена каталка? Яким має бути її оснащення?

Завдання 19. Під час прийому гігієнічної ванни хворий поскаржився на нудоту, запаморочення, потемніння в очах, загальну слібкість. Хворий блідий. Яка тактика молодшого медичного персоналу в даному випадку?

Завдання 20. В палаті, де знаходяться тяжкохворі, необхідно провести провітрювання, проти чого заперечують інші пацієнти. Яка тактика молодшого медичного персоналу в цій ситуації?

Б. Тестові питання для самоконтролю

1. Хто є засновником сучасного наукового методу розпитування хворого:

1. С.П.Боткін.

2. Г.А.Захарїн.

3. О.О.Остроумов.

4. В.П.Образцов.

5. М.Д.Стражеско

2. До яких методів діагностики належить розпитування хворого:

1. Обєктивних.

2. Інструментальних.

3. Додаткових.

4. Субєктивних.

5. Експериментальних.

3. З якої системи органів слід починати розпитування про стан органів та систем:

1. З серцево-судинної, враховуючи її важливість у кровозабезпеченні органів.

2. З дихальної, враховуючи її роль у постачанні кисню до тканин.

3. З тієї, яка виходячи із розпиту хворого вважається ураженою.

4. З нервової, оскільки саме її функціонування забезпечує нормальну роботу організму.

5. Важливо провести розпит по всіх системах, а з якої починати – принципового значення не має.

4. Який висновок слід зробити на підставі розпитування хворого:

1. Оцінено загальний стан хворого.

2. Поставлений попередній діагноз.

3. Зясовано, яка система уражена та як між собою повязані скарги.

4. Призначено лікування.

5. Оцінено стан здоровя хворого.

5. Які скарги хворого слід вважати основними:

1. Ті, що примусили хворого звернутися до лікаря.

2. Ті, з яких розпочалось захворювання.

3. Загальну слабкість, зниження працездатності, оскільки вони найбільше впливають на життєдіяльність хворого.

4. Ті, які не вдається коригувати лікуванням.

5. Скарги з боку серцево-судинної системи, зважаючи на розповсюдженість патології кровообігу та важкі наслідки.

6. Які з перерахованих нижче скарг належать до загальних:

1. Біль у ділянці серця.

2. Кашель з виділенням харкотиння.

3. Печія та відризка кислим.

4. Часте, болюче сечовипускання.

5. Слабкість, порушення сну, зниження працездатності.

7. З чого слід починати зясування скарг хворого:.

1. Зі скарг, яких почалось захворювання.

2. Зі скарг, які турбували хворого на момент госпіталізації.

3. Зі скарг, які турбують пацієнта на момент розпитування.

4. Зі скарг, які не піддаються лікуванню.

5. Зі скарг, які першими зникли при призначенні лікування.

8. З чого слід починати зясування анамнезу захворювання:

1. З часу появи та початкових проявів захворювання.

2. З вияснення, чим лікувався хворий до звернення до лікаря.

3. При хронічному перебігу захворювання – з кратності звернення до лікаря та результатів попереднього лікування.

4. У стаціонарного хворого слід вияснити, як змінився його стан після госпіталізації.

5. Вияснити скарги на момент розпитування.

10. Для яких із зазначених захворювань спадкова схильність має особливе значення:

1. Гострі респіраторні захворювання.

2. Ішемічна хвороба серця, цукровий діабет.

3. Хронічний тонзиліт.

4. Інфекційні захворювання сечовидільної системи.

5. Бронхіти, особливо гострі.

В. Задачі для самоконтролю:

1. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на біль в епігастральній ділянці, нудоту, блювання, зниження апетиту, виражену загальну слабкість, головний біль та запаморочення.

Завдання:

1) виділіть основні скарги хворого;

2) назвіть загальні скарги хворого.

2. Хворому 36 років. З 16 років палить по 1 пачці цигарок на день. Розвиткові яких захворювань це може сприяти?

3. Хворий чолок, 45 років, працює президентом фірми. Звернувся зі скаргами на нападоподібні болі за грудиною, які мають стискаючий характер та зявляються при психо-емоційному перевантаженні.

Про ураження якої системи йде мова? Що може бути причиною даних скарг?

Б. Тестові завдання для самоконтролю

1. Загальний огляд – це:

1. Огляд шкірних покривів та слизових оболонок.

2. Огляд ділянки, в якій локалізується патологічний процес.

3. Оцінка загального стану хворого.

4. Огляд всього тіла, незалежно від локалізації патологічного процесу.

5. Огляд окремих ділянок тіла.

2. З чого ми маємо розпочинати оцінку стану хворого:

1. Зі стану шкіри.

2. Із загального стану хворого.

3. Зі стану свідомості хворого.

4. З оцінки постави та ходи хворого.

5. З відповідності зовнішнього вигляду паспортному віку.

3. Сопорозний стан – це:

1. Стан „оглушення”, за якого хворий погано орієнтується в оточуючому становищі, загальмований.

2. Стан „сплячки”, з якого хворий може виходити на нетривалий час при гучному зверненні.

3. Несвідомий стан, який характеризується повною втратою рефлексів та розладами життєво важливих функцій.

4. Стан відсутності свідомості.

5. Стан марення, галюцинацій.

4. Хворий погано орієнтується, на питання відповідає повіль­но. Цей стан називається:

А. Ступор

В. Сопор

С. Кома

D. Колапс

Е. Непритомність

5. Хворий безтямний, на питання не відповідає, рефлекси не визначаються. Цей стан називається:

А. Ступор

В. Сопор

С. Кома

D. Колапс

Е. Непритомність

6. Активно-вимушене положення – це:

1. Положення, яке хворий легко змінює, залежно від своїх потреб та бажань.

2. Положення, яке хворий самостійно змінити не може.

3. Положення, яке, хворий змінює самостійно з метою полегшення больових відчуттів.

4. Положення, зайняти яке хворого примушує патологічний процес поза його бажанням.

5. Необхідність хворому постійно знаходитись на ліжковому режимі.

7. Пасивно-вимушене положення – це:

1. Положення, яке хворий легко змінює, залежно від своїх потреб та бажань.

2. Положення, яке хворий самостійно змінити не може.

3. Положення, яке, хворий змінює самостійно з метою полегшення больових відчуттів.

4. Положення, зайняти яке хворого примушує патологічний процес поза його бажанням.

5. Необхідність хворому постійно знаходитись на ліжковому режимі.

8. У хворого «горда» постава, живіт збільшений у розмірах. При яких станах це зустрічається?

А. Асцит

В. Метеоризм

С. Перитоніт

D. Апендицит

E. Холецистит

В. Ситуаційні задачі для самоконтролю

3. Пацієнт виглядає молодше своїх років. На обличчі – ціанотичний румянець на блідому обличчі, спостерігається акроціаноз. Для ураження якої системи характерні такі ознаки. Зробіть припущення щодо характеру ураження.

4. Стан хворого вкрай важкий. Обличчя дуже бліде з синюшним відтінком. Очі глибоко впалі, рогівка тускла, ніс загострений, шкіра холодна, покрита холодним липким потом. Для якого стану характерні такі ознаки?

5. Хворий погано орієнтується у зовнішньому середовищі, на питання відповідає із запізненням. Зробіть висновок щодо стану його свідомості. До якого порушення свідомості належать вказані ознаки.

А. Тестові завдання для перевірки готовності до вивчення теми:

1. Яка температура тіла вважається нормальною в пахвинній ділянці:

1. 36,6–36,8 С.

2. До 37,0 С.

3. 36,5–37,0 С.

4. 36,1–36,9 С.

5. 36,4–36,7 С.

2. Як відрізняється температура у прямій кишці від температури тіла у пахвинній ділянці?

1. Вища на 1 С.

2. Вища на 2–3 С.

3. В нормі така ж сама, відрізняється тільки при патології.

4. Нижча на 1 С.

5. Вранці така ж сама, ввечері вища на 1 С.

3. Яка тривалість вимірювання температури тіла у пахвинній ділянці?

1. Не більше 5 хвилин.

2. До 10 хвилин.

3. До 15 хвилин.

4. Від 5 до 15 хвилин в залежності від патології.

5. Понад 20 хвилин, особливо у важких хворих.

4. З якою метою перед вимірюванням температури тіла очищують від поту пахвинну ділянку?

1. Для забезпечення гігієнічних умов процедури.

2. Для профілактики від застуди.

3. Для забезпечення вищої точності вимірювання.

4. З метою кращої фіксації термометра.

5. Для покращення тактильних відчуттів хворого.

5. У яких випадках застосовують вимірювання температури у прямій кишці?

1. При кишковій кровотечі.

2. При геморої.

3. При пухлинах прямої кишки.

4. При проносах.

5. При виснаженні організму.

6. Яке зниження температури тіла називається літичним?

1. Каскадоподібне.

2. Хвилеподібне.

3. Поступове.

4. Раптове.

5. Більше, ніж на 4 С за 2 години.

7. Яка система у першу чергу страждає при кризисному зниженні температури тіла?

1. Нервова.

2. Серцево-судинна.

3. Система травлення.

4. Система виділення.

5. Ендокринна система.

8. Який рівень температурної реакції свідчить про субфебрильну температуру?

1. 37,0–38,0 С.

2. 38,5–39,0 С.

3. 38,0–39,0 С.

4. 39,0–39,5 С.

5. Понад 40,0 С.

9. Який рівень температурної реакції характеризує помірну лихоманку?

1. 37,0–38,0 С.

2. 38,5–39,0 С.

3. 38,0–39,0 С.

4. 39,0–39,5 С.

5. Понад 40,0 С.

10. Яку температуру тіла, виміряну в пахвинній ділянці, називають високою?

1. 37,0–38,0 С.

2. 38,0–39,0 С.

3. 39,0–40,0 С.

4. 40,0–41,0 С.

5. Понад 41,0 С.

11. Яку температуру тіла, виміряну в пахвинній ділянці, називають надто високою?

1. 37,0–38,0 С.

2. 38,0–39,0 С.

3. 39,0–40,0 С.

4. 40,0–41,0 С.

5. Понад 41,0 С.

12. Яка температурна реакція характерна для гіперпіретичної лихоманки?

1. 37,0–38,0 С.

2. 38,0–39,0 С.

3. 39,0–40,0 С.

4. 40,0–41,0 С.

5. Понад 41,0 С.

13. Як змінюється температура тіла після приймання їжі

1. Не змінюється.

2. Незначно знижується.

3. Дещо знижується в конкретній ділянці.

4. Підвищується в ділянці живота.

5. Підвищується.

14. Які коливання температури протягом доби притаманні постійній формі лихоманки?

1. В межах 1 С.

2. В межах 0,5 С.

3. Однакова температура тіла протягом доби.

4. В межах 2 С з мінімальними значеннями увечері.

5. В межах 2 С з мінімальними значеннями вранці.

15. Добові коливання температури тіла у хворого 4–5 С. Для якого типу лихоманки характерні такі значення?

1. Ремітуючої.

2. Хвилеподібної.

3. Гектичної.

4. Зворотної.

5. Спотвореної.

16. Які особливості забезпечення рідиною організму у хворого з високою температурою тіла?

1. Частий прийом невеликої кількості рідини.

2. Частий прийом значної кількості рідини.

3. Частий прийом мінеральної води у дозі 2–3 склянки на добу.

4. Часте змочування губ.

5. Рідке (через 6–7 годин) приймання великої кількості напоїв ( до 0,5 л на прийом).

17. У хворого температура супроводжується головним болем. Яку першу допомогу Ви надасте такому хворому?

1. Холодний компрес на голову.

2. Гаряча грілка на потилицю.

3. Вдихання нашатирного спирту.

4. Тепла грілка на скроні.

5. Інгаляція кисню.

Б. Задачі для самоконтролю:

Завдання 1. При вимірюванні температури тіла у хворого із гарячкою отримано наступні дані:

1 день: ранок – 37,8 С, вечір – 39,5 С

2 день: ранок – 37,2 С, вечір – 39,2 С

3 день: ранок – 37,5 С, вечір – 38,9 С

4 день: ранок – 37,4 С, вечір – 38,7 С

5 день: ранок – 37, 6 С, вечір – 39,1 С.

Заповніть температурний лист. Встановіть характер гарячки.

Завдання 2. При вимірюванні температури тіла у хворого із гарячкою отримано наступні дані:

1 день: ранок – 37,3 С, вечір – 37,9 С

2 день: ранок – 37,2 С, вечір – 38,0 С

3 день: ранок – 37,1 С, вечір – 37,6 С

4 день: ранок – 36,8 С, вечір – 37,7 С

5 день: ранок – 36,7 С, вечір – 37,5 С.

Заповніть температурний лист. Встановіть характер гарячки.

Завдання 3. При вимірюванні температури тіла у хворого із гарячкою отримано наступні дані:

1 день: ранок – 38,3 С, вечір – 40,1 С

2 день: ранок – 38,1 С, вечір – 39,8 С

3 день: ранок – 38,2 С, вечір – 40,2 С

4 день: ранок – 37,9 С, вечір – 39,9 С

5 день: ранок – 38,2 С, вечір – 39,8 С.

Заповніть температурний лист. Встановіть характер гарячки.

Завдання 4. Хворому проведено вимірювання температури тіла ртутним термометром. Що після цього слід зробити з термометром?

Завдання 5. Яким чином слід проводити догляд за хворим із гарячкою на стадії підвищення температури тіла?

Завдання 6. Які види зниження температури тіла Вам відомі? Яким чином слід проводити догляд за хворим на стадії зниження температури тіла?

Завдання 7. Назвіть методи боротьби з гіпертермією.

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю:

1. Намалювати схему-план дослідження артеріального тиску;

2. За якими критеріями визначається нормальний тиск?

3. Вказати класифікацію підвищеного артеріального тиску.

4. Скласти таблицю визначення основних параметрів життєдіяльності хворого.

5. Намалювати схему зміни свідомості від збереженої аж до клінічної смерті.

Б. Тести:

1. Які цифри АТ відповідають “оптимальному”?

1. 140/90 мм.рт.ст.

1. 130/85 мм.рт.ст.

2. 120/80 мм.рт.ст.

3. 150/100 мм.рт.ст.

4. 160/90 мм.рт.ст.

2.Що таке “нормальний артеріальний тиск”?

1.140/90 мм.рт.ст.

2.150/95 мм.рт.ст

3.130/85 мм.рт.ст

4. 160/100 мм.рт.ст

5.150/95 мм.рт.ст.

3.Яким значенням відповідає “високий нормальний тиск”?

1.160-180-/100 –120 мм.рт.ст.

2.120 /80 мм.рт.ст.

3. 110-140/70-90 мм.рт.ст.

4.135-139/ 85-89 мм.рт.ст.

5.140 /90 мм.рт.ст.

4. Який тиск відповідає м”якій (І стадії) АГ?

1.130-140 /90-100 мм.рт.ст.

2.100-130 /60-80 мм.рт.ст.

3.120-140 /80-90 мм.рт.ст.

4.160-180 / 100-110 мм.рт.ст.

5.140-159 / 90-99 мм.рт.ст.

5.Який тиск відповідає помірній (ІІ стадії) АГ?

1.160-179/ 100-109 мм.рт.ст.

2. 190-200/ 140-150 мм.рт.ст.

3.140-160 / 80-90 мм.рт.ст.

4. 110-140 / 70-90 мм.рт.ст.

5.130-140 / 90-99 мм.рт.ст

.

5. Який тиск відповідає важкій (ІІІ стадії) АГ?

1.130-139 / 90-99 мм.рт.ст

2.180 / 110 мм.рт.ст.

3.120 / 80 мм.рт.ст.

4. 140-150 / 90-100 мм.рт.ст.

5.150 / 100 мм.рт.ст.

7. Який тиск відповідає “ізольованій систолічній” АГ?

1. 160 / 110 мм.рт.ст.

2. 140 / 90 мм.рт.ст.

3. 160 /90 мм.рт.ст.

4.120 / 80 мм.рт.ст.

5. 100 /  60 мм.рт.ст.

8. З якого параметру ви починаєте вивчати властивості пульсу?

1. ритмічності

2. частоти

3. наповнення

4. напруження

5. однаковий по наповненню на обох променевих артеріях

9..В нормі частота пульсу дорівнює ударам за хвилину:

1.50-60

2.60-70

3.60-100

4.50-90

5.60-90

10. Дефіцит пульсу спостерігається при:

1.Недостатність мітрального клапана

2.стеноз мітрального клапана

3.серцева недостатність

4.миготлива аритмія

5.атеросклеротичний кардіосклероз

11. .Прискорений пульс спостерігається при:

1.звуженні гирла аорти

2.голодуванні

3.серцевих блокадах

4.підвищеній температурі тіла

5.при жовтусі

12. .Сповільнення пульсу спостерігається при:

1.підвищеній температурі тіла

2.серцевій недостатності

3.повній атріовентрикулярній блокаді

4.міокардитах

5.тиреотоксикозі

13.Еквівалентом якого гемодинамічного параметра може слугувати напруження пульсу?

1.хвилинного об'єму

2.загального судинного периферичного опору

3.поєднання хвилинного об'єму крові і загального судинного опору

4.в'язкості крові

5.ударного викиду крові

14.При якому захворюванні спостерігається напружений пульс?:

1.міокардит

2.перикардит

3.мітральні вади серця

4.гіпертонічна хвороба

5.серцева недостатність

15.Відображення якого гемодинамічного феномену є наповнення пульсу?:

1.хвилинного об'єму серця

2.загального периферичного судинного опору

3.показання хвилинного об'єму крові і загального периферичного судинного опору

4.ударного об'єму серця

5.в'язкості крові

16.Скорий пульс спостерігається при:

1.недостатності мітрального клапана

2.стенозі мітрального клапана

3.недостатності клапанів аорти

4.стенозі гирла аорти

5.симптоматичних артеріальних гіпертензіях

17.Повільний пульс спостерігається при:

1. недостатності мітрального клапана

2. стенозі мітрального клапана

3. недостатності клапанів аорти

4.стенозі гирла аорти

5.артеріальних гіпертензіях

18.Повний пульс спостерігається при:

1. недостатності мітрального клапана

2. стенозі мітрального клапана

3. артеріальна гіпотонія

4. стенозі гирла аорти

5. недостатності клапанів аорти

19.Пульс слабкого наповнення спостерігається при:

1.гіпертонічній хворобі

2.зловживанні кавою

3. симптоматичних артеріальних гіпертензіях

4.артеріальній гіпотонії

5. недостатності клапанів аорти

20.Нерівномірний пульс, що найчастіше спостерігається при:

1. стенозі мітрального клапана

2.міокардиті

3.миготливій аритмії

4.ексудативному перикардиті

5.аортальних вадах серця

21.Якому періоду Короткова відповідає величина систолічного АТ?

1.першому

2.другому

3.третьому

4.четвертому

5.п'ятому

22.Якому періоду Короткова відповідає величина діастолічного АТ?

1.першому

2.другому

3.третьому

4.четвертому

5.п'ятому

23.Яка в нормі верхня межа АТ у здорової людини (по даним ВООЗ)?

1.120/80 мм рт ст.

2.130/90 мм рт ст.

3.145/95 мм рт ст.

4.155/100 мм рт ст.

5.160/95 мм рт ст.

24. Тривалий великий пульс на яремних венах спостерігається при:

1.недостатності мітрального клапана

2.стенозі гирла аорти

3.недостатності клапнів аорти

4.стенозі мітрального отвору

5.недостатності трьохстулкового клапана

25 .Шум «дзиги» спостерігається при:

1. недостатності трьохстулкового клапана

2.анемії (гідремії)

3.мітральних вадах

4.аортальних вадах

5.тиреотоксикозі

26.Збільшення частоти пульсу називається:

1.Тахікардією

2. Тахісфігмією.

3. Брадикардією.

4. Асистолією

5. Брадисфігмією

27.Ритм пульсу змінюється при:

1. Екстрасистолії

2. Захворюваннях ендокринної системи.

3. Анемії (гідремії)

4. При ураженні міокарда

5.Під час сну.

В. Задачі для самоконтролю:

1. У хворої 27 років відсутній пульс на лівій променевій артерії. Чим може бути зумовлений такий патологічний стан? На яких артеріях ще можна дослідити пульс?

2. У хворого при першому вимірюванні АТ визначено рівень 90/40 мм. рт. ст. Яку тактику слід обрати з таким хворим? Скільки разів слід проводити тонометрію?

3. При дослідженні АТ на верхній кінцівці - 140/100 мм. рт. ст., а на нижній - 155/110 мм. рт. ст. Як пояснити такі значення АТ? Яка різниця АТ в фізіологічних умовах у здорової людини?

4. При дослідженні пульсу на a. tibialis i a. plantalis пульс відсутній на лівій нижній кінцівці, а при дослідженні на a. poplitea – ослаблений. Про який патологічний стан слід думати?

5. У хворого при дослідженні частоти пульсу – 98 уд/хв., а при вимірюванні температури тіла виявляється підвищення до 38,4° С. Чим може бути зумовлена така частота пульсу, чи пов'язане це з підвищенням температури тіла?

Тестові питання для перевірки готовності до вивчення теми № 3:

1. Яка середня тривалість лікувальної ванни?

1. 5–10 хвилин.

2. 15–20 хвилин.

3. 25–30 хвилин.

4. 40–50 хвилин.

5. До 1 години.

2. У хворого під час прийому електропроцедури раптово з’явились стискаючі болі в ділянці серця, серцебиття. Що повинна зробити медсестра, яка відпускає процедуру?

1. Припинити відпуск процедури.

2. Зробити ін’єкцію кордіаміну та продовжити процедуру.

3. Викликати лікаря, а до його приходу продовжувати процедуру.

4. Дати понюхати ватку з нашатирним спиртом.

5. Дати хворому корвалол та продовжувати процедуру.

3. У хворого через 10 годин після сеансу ртутно-кварцевого опромінювання з’явилась інтенсивна гіперемія шкіри спини. Стан пацієнта супровождувався відчуттям жару і пекучим болем шкіри. Які дії медичної сестри в такій ситуації?

1. Зробити масаж.

2. Протерти шкіру в місцях ураження камфорним спиртом.

3. Змастити шкіру маззю з гідрокортизоном.

4. Накласти холодний компрес на шкіру спини.

5. Накласти теплий компрес на шкіру спини.

4. Через який час після прийому їжі можна відпускати лікувальну ванну?

1. Через 1–2 години після сніданку.

2. Через 30–45 хвилин після сніданку.

3. Тільки до прийому їжі.

4. Не раніше 4 годин після прийому їжі.

5. Через 3 години після обіду.

5. Через який час після прийому їжі можна відпускати лікувальну ванну?

1. Через 1–2 години після сніданку.

2. За 30–40 хвилин до обіду.

3. Через 1–2 години після обіду.

4. Не раніше 4 годин після прийому їжі.

5. Через 4 години після обіду.

6. У хворого біль у правому колінному суглобі. У Вашому розпорядженні є мазь, яка містить у своєму складі знеболюючий засіб. Яку процедуру із застосуванням мазі Ви проведете хворому?

1. Теплий компрес з маззю на суглоб.

2. Накладання мазі на суглоб.

3. Холодний компрес з маззю на суглоб.

4. Втирання мазі в ділянку суглоба.

5. Накладання волого–висихаючої пов’язки з маззю на суглоб.

7. Які ускладнення можуть виникнути при застосуванні міхура з льодом?

1. Пухирі на шкірі.

2. Прорив інфільтрату.

3. Нагноєння інфільтрату.

4. Виразки шкіри.

5. Затвердіння інфільтрату.

8. Яка тривалість застосування компресу?

1. 30 хвилин.

2. 2–3 години.

3. 6–7 годин.

4. 8–10 годин.

5. 24 години.

9. У яких випадках Ви застосуєте холодний компрес?

1. Напад ядухи.

2. Ниркова колька.

3. Гнійний інфільтрат.

4. Печінкова колька.

5. Крововилив у суглоб внаслідок травматичного ушкодження.

10. Яка тривалість перебування банок на шкірі хворого?

1. 5–10 хвилин.

2. До 15 хвилин.

3. 15–20 хвилин.

4. До 30 хвилин.

5. 25–40 хвилин.

11. Визначте серед запропонованого переліку ділянки, на які банки ставити не показано:

1. Ділянка серця.

2. Поперек.

3. Паравертебральні ділянки.

4. Підключичні ділянки.

5. Підлопаткові ділянки.

12. При яких патологічних станах застосування гірчичників протипоказане?

1. Кашель сухий.

2. Запалення трахії (трахеїт).

3. Запалення легень.

4. Гіпертонічна хвороба.

5. Пухлина легень.

13. Які ознаки вірного одноразового застосування гірчичників?

1. Виникнення дрібних пухирців на шкірі.

2. Виникнення пігментації шкіри.

3. Відсутність почервоніння шкіри в ділянці застосування.

4. Почервоніння шкіри, відчуття жару в ділянці застосування.

5. Почервоніння шкіри та набряк підшкірної клітковини в ділянці застосування.

14. Чим спричинена подразнююча дія гірчичників?

1. Терпеновими сполуками.

2. Ефірними оліями.

3. Органічними кислотами.

4. Фенольними сполуками.

5. Спиртами.

15. Після пропускання через шприц і голку бензидинового реактиву його забарвлення стало зеленим. Про що свідчить поява такого кольору реактиву?

1. Наявність залишків ліків в шприці.

2. Наявність залишків крові в шприці.

3. Шприц хімічно чистий.

4. В шприці наявні домішки розчину гідрокарбонату натрію.

5. В шприці наявні домішки миючого засобу.

16. На багаторазовий інструментарій, який після використання був замочений в розчині миючого засобу, а потім промитий проточною водою, нанесено кілька крапель 1% спиртового розчину фенолфталеїну. Про що може свідчити поява рожевого забарвлення?

1. Наявність залишків ліків.

2. Наявність залишків крові.

3. Наявність залишків миючого засобу.

4. Рожевий колір зумовлений забарвленням самого реактиву.

5. Рожевий колір свідчить про якісне проведення передстерилізаційної обробки.

17. Скільки водної витяжки (настою) лікарських рослин міститься в 1 столовій ложці?

1. 30 мл.

2. 20 мл.

3. 15 мл.

4. 10 мл.

5. 5 мл.

18. Яка тривалість зберігання у холодильнику настоїв та відварів?

1. До 1 доби.

2. До 3 діб.

3. До 5 діб.

4. 1–5 годин.

5. До 10–12 годин.

19. Яка тривалість зберігання у холодильнику стерильних розчинів у флаконах?

1. До 1 доби.

2. До 3 діб.

3. До 10 діб.

4. Кілька годин.

5. До 1 місяця.

20. Що таке терапевтична доза препарату?

1. Доза, спроможна поряд із лікувальною дією викликати отруєння організму.

2. Доза, здатна викликати смерть хворого.

3. Доза, в якій препарат проявляє лікувальну дію без помітних проявів токсичності.

4. Доза, в якій препарат може викликати алергічну реакцію.

5. Доза, лікувальний ефект від якої настає тільки після кількратного її застосування.

21. Яким чином слід підготувати міхур з льодом?

1. Налити холодну воду у міхур, після чого заморозити.

2. Налити гарячу воду у міхур, остудити, після чого заморозити.

3. Налити дистильовану воду у міхур, після чого заморозити.

4. Дрібно наколоти лід з морозильника і заповнити міхур на 2/3.

5. Заморожений у вигляді середніх грудок лід покласти до міхура, заповнивши його на 1/3–2/3 об’єму.

22. Яка тривалість знаходження міхура з льодом на тілі хворого?

1. До 1–2 годин, роблячи перерву кожні 20–30 хвилин.

2. До 5 годин за умови безперервного знаходження на шкірі хворого.

3. До 3 годин за умови безперервного знаходження на шкірі хворого.

4. До 10 годин, роблячи перерву кожні 1–2 години на 10 хвилин.

5. Не більше 20 хвилин.

23. Як правильно застосувати водяну грілку?

1. Наповнити водою температури 40 С та покласти безпосередньо на тіло хворого.

2. Наповнити водою температури 50 С та покласти безпосередньо на тіло хворого.

3. Наповнити кип’ятком, дати охолонути, покласти на тіло хворого.

4. Наповнити водою температури 70 С, обгорнути сухим рушником та покласти на тіло хворого.

5. Наповнити водою температури 70 С, обгорнути вологим чистим рушником та покласти на тіло хворого.

24. Із скількох шарів має складатись вологий компрес?

1. Двох.

2. Трьох.

3. Чотирьох.

4. П’яти.

5. Шести.

25. Який з перерахованих способів уведення препаратів належать до зовнішніх:

1. Пероральний.

2. Через пряму кишку.

3. Підшкірний.

4. Аплікації.

5. Під язик.

26. Який з перерахованих способів уведення препаратів належать до парентеральних:

1. Per os.

2. Внутрішньошкірний.

3. Per rectum.

4. У кон’юктивальний мішок.

5. Під язик.

Матеріали для самоконтролю:

А. Задачі для самоконтролю

1.Хворий доставлений до приймального відділення лікарні без свідомості, рефлекси відсутні, зіниці звужені, пульс визначається тільки на центральних артеріях, дихання типу Чейн-Стокса. Який патологічний стан має місце у хворого:

A. Непритомність

B. Колапс

C. Передагональний стан

D. Агонія

E. Клінічна смерть.

2. До приймального відділення лікарні каретою швидкої допомоги доставлений хворий: шкірні покриви бліді, дихання часте, поверхневе, АТ 80/40 мм.рт.ст., тахікардія, пульс ниткоподібний, рефлекси знижені, зіниці розширені, очні рефлекси збережені. . Який патологічний стан має місце у хворого:

A. Непритомність

B. Колапс

C. Передагональний стан

D. Агонія

E. Клінічна смерть.

3. До приймального відділення лікарні каретою швидкої допомоги доставлений хворий: шкірні покриви бліді, дихання часте, поверхневе, АТ 80/40 мм.рт.ст., тахікардія, пульс ниткоподібний, рефлекси знижені, зіниці розширені, очні рефлекси збережені. Які заходи необхідно провести хворому:

A. Відновлення ОЦК інфузійною терапією, введення серцевих глікозидів

D. Відновлення ОЦК за допомогою гемотрансфузії

C. Введення адренергічних препаратів

D. Введення глюкокортикоїдів

E. Введення діуретиків.

4. До приймального відділення лікарні доставлений хворий без свідомості, рефлекси відсутні, зіниці розширені, пульс не визначається, АТ=0, дихання відсутнє. Який патологічний стан має місце у хворого:

A. Непритомність

B. Колапс

C. Передагональний стан

D. Агонія

E. Клінічна смерть.

5. У закритому приміщенні зі скупченням людей хвора молодого віку раптово втратила свідомість, шкірні покриви бліді, пудьс слабкого наповнення, зіниці розширені. Ваші дії:

A. Надати хворій горизонтальне положення з підняттям ніг, забезпечити доступ свіжого повітря, покропити холодною водою

B. Надати хворій горизонтальне положення з підняттям голови, забезпечити доступ свіжого повітря, покропити холодною водою

C. Викликати бригаду швидкої допомоги

D. Надати хворій напівсидяче положення

E. Втекти з місця пригоди.

6. Хворого 30 років оперують з приводу гострого апендициту. Під час операції відбулась раптова зупинка серця. Реанімаційні заходи виявилися успішними. Якими мають бути подальші дії хірурга:

А. Завершити операцію, не зробивши апендектомію

В. Продовжити операцію

С. Припинити операцію, накривши опер поле стерильними серветками

D. Зробити апендектомію без ушивання рани

Е. Для завершення операції викликати головного хірурга міста

1. У хворої відбулась зупинка серця в діастолі, що з часом перейшла в миготіння шлуночків. Які реанімаційні заходи необхідно зробити:

А. Внутрішьовенно ввести магнію сульфат

В. Ввести лідокаїну гідрохлорид