- •КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ
- •Основні етапи гравіметричного аналізу
- •Методика
- •Титриметричні методи аналізу
- •Вимірювальний посуд
- •Способи визначення концентрації розчинів
- •Еквівалент
- •Розрахунки в титриметричному аналізі
- •Концентрація водневих іонів. Поняття про рН
- •Концентрація водневих іонів розчинів кислот і основ.
- •Сильні та слабкі кислоти і основи
- •Слабкі кислоти і основи
- •Солі сильних основ і сильних кислот
- •Солі слабких кислот і сильних основ
- •Солі сильних кислот і слабких основ
- •Солі багатоосновних кислот. Кислі солі багатоосновних кислот
- •Буферні розчини
- •Робочі розчини методів кислотно-основного титрування
- •Визначення точки еквівалентності
- •НInd = H+ + Ind-
- •Na2B4O7 + 2HCl + 5H2O = 4H3BO4 + 2NaCl
- •Методика
- •Приготування робочого розчину їдкого натру
- •Завдання. Приготувати 500 мл 0,1 н розчину NаОН
- •Розрахунок наважки
- •Приготування вихідного розчину щавлевої кислоти
- •Завдання. Приготувати 250 мл 0,1 н розчину щавлевої кислоти
- •Встановлення нормальності розчину їдкого лугу
- •Лабораторна робота № 2
- •Визначення вмісту вуглекислого натрію (соди)
- •Методика
- •Лабораторна робота № 3
- •Визначення вмісту оцтової кислоти
- •Методика роботи
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Методи окиснення-відновлення
- •Властивості окисно-відновного потенціалу
- •Індикатори методів окиснення-відновлення
- •Робочі розчини методів окиснення-відновлення
- •Перманганатометрія
- •Приготування робочого розчину перманганату калію
- •Розрахунок наважки КMnO4
- •Приготування вихідного розчину щавлевої кислоти
- •Методика
- •Лабораторна робота № 4
- •Перманганатометричне визначення пероксиду водню
- •2KMnO4 +5H2O2+3H2SO4 = 2MnSO4+K2SO4+5O2+8H2O
- •Методика
- •Йодометрія
- •Слабких відновників
- •Сильні кислоти
- •Умови проведення йодометричних визначень
- •Приготування робочого розчину тіосульфату натрію
- •Методика
- •Методика
- •Умови проведення визначення
- •Методика
- •Побудова градуювального графіка
розчину. (Порівняти: в методах кислотно-основного титрування точка еквівалентності характеризується певним значенням рН розчину).
Потенціал точки еквівалентності розраховують за формулою:
EEKB |
bEОК + аЕВІДН |
|
a + b |
||
|
де а - кількість електронів, що віддав відновник; b – кількість електронів, що прийняв окисник.
Наприклад:
MnO4- + 5Fe2 + 8H+ = Mn2+ + 5Fe3+ + 4H2O
MnO4- + 5e + 8H+ = Mn2+ + 4H2O
Fe2+ - e = Fe3+
Em екв. = |
5E0MnO |
4 − / Mn2 + |
+1 E0Fe3+ / Fe2 + |
|
5 |
+1 |
|
|
|
Індикатори методів окиснення-відновлення
Індикатори, які використовуються в методах окиснення-відновлення, поділяются на три групи.
1. Індикатором може бути робочий розчин.
Наприклад, розчин перманганату калію, що застосовується в перманганатометрії. Якщо при титруванні розчином перманганату калію досягається точка еквівалентності, то зайва краплина цієї речовини забарвлює розчин, що аналізують, в рожевий колір.
2.Спеціальні індикатори - речовини, які утворюють забарвлені сполуки з одним із компонентів реакції. Наприклад, крохмаль, який утворює забарвлену в інтенсивно-синій колір сполуку з йодом, застосовується в йодометрії.
3.Органічні речовини, які здатні окиснюватись чи відновлюватись за певного значення окисно-відновного потенціалу розчину, причому забарвлення окисненої форми відрізняється від забарвлення відновленої форми. Індикатори цієї групи можуть бути оборотними і необоротними. Більш зручні в роботі оборотні індикатори, які змінюють своє забарвлення оборотно (наприклад, дифеніламін). Необоротні індикатори, окиснюючись, змінюють свій колір, але при дії відновника їхнє первісне забарвлення знову не відновлюється (метилоранж).
Індикатори третьої групи підбирають таким чином, щоб потенціал точки еквівалентності і потенціал, за якого індикатор змінює своє забарвлення, були близькими.
Робочі розчини методів окиснення-відновлення
122