розчину. (Порівняти: в методах кислотно-основного титрування точка еквівалентності характеризується певним значенням рН розчину).

Потенціал точки еквівалентності розраховують за формулою:

де а - кількість електронів, що віддав відновник; b – кількість електронів, що прийняв окисник.

Наприклад:

MnO4- + 5Fe2 + 8H+ = Mn2+ + 5Fe3+ + 4H2O

MnO4- + 5e + 8H+ = Mn2+ + 4H2O

Fe2+ - e = Fe3+

Індикатори методів окиснення-відновлення

Індикатори, які використовуються в методах окиснення-відновлення, поділяются на три групи.

1. Індикатором може бути робочий розчин.

Наприклад, розчин перманганату калію, що застосовується в перманганатометрії. Якщо при титруванні розчином перманганату калію досягається точка еквівалентності, то зайва краплина цієї речовини забарвлює розчин, що аналізують, в рожевий колір.

2.Спеціальні індикатори - речовини, які утворюють забарвлені сполуки з одним із компонентів реакції. Наприклад, крохмаль, який утворює забарвлену в інтенсивно-синій колір сполуку з йодом, застосовується в йодометрії.

3.Органічні речовини, які здатні окиснюватись чи відновлюватись за певного значення окисно-відновного потенціалу розчину, причому забарвлення окисненої форми відрізняється від забарвлення відновленої форми. Індикатори цієї групи можуть бути оборотними і необоротними. Більш зручні в роботі оборотні індикатори, які змінюють своє забарвлення оборотно (наприклад, дифеніламін). Необоротні індикатори, окиснюючись, змінюють свій колір, але при дії відновника їхнє первісне забарвлення знову не відновлюється (метилоранж).

Індикатори третьої групи підбирають таким чином, щоб потенціал точки еквівалентності і потенціал, за якого індикатор змінює своє забарвлення, були близькими.

Робочі розчини методів окиснення-відновлення

122