Світовий ринок вина
.docxКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Географічний факультет
Кафедра економічної та соціальної географії
Реферат
з дисципліни «Географія товарних ринків»
на тему: «Світовий ринок вина»
Виконала
Студентка 1 курсу ОКР «спеціаліст»
Групи економічна та соціальна географія
Заочної форми навчання
Бутенко Анастасія
Київ-2014
ВСТУП
Розвиток світової економіки на сучасному етапі характеризується посиленням суперництва на світових ринках, а нові тенденції корінним чином змінюють структуру конкурентних переваг багатьох країн. Це накладає велику відповідальність на виробників, спеціалістів та вчених в плані раціонального користування наявних ресурсів з метою підвищення конкурентоздатності продукції, що виробляється. Дана тенденція стала наслідком поступового розвитку науково-технічного прогресу та втілилась в орієнтацію виробництва всіх розвинутих країн на індивідуальні потреби споживачів.
Найбільш гостро конкуренція розвивається у сфері продовольства, де одним із найбільш стрімко розвиваючих ринків являється ринок виноградних вин та виноматеріалів.
На сьогоднішній день світовий ринок вина динамічно змінюється, а експортери зі всього світу мають вчасно пристосуватися до цих змін задля збереження власної ніші. Питання є особливо актуальним для вітчизняних виноробів, оскільки,незважаючи на наявних власних традиції виноробства, які налічують сотні років, їх продукція залишається низько конкурентною не тільки на світовому ринку, а й активно витісняється імпортованою продукцією та фальсифікатами на власному ринку. Реалізації потенціалу виноробних підприємств має сприяти ефективний та продуманий експорт, що має спиратися на дослідження сучасних тенденцій світового ринку вина.
Дослідженню тенденцій та стану світового ринку вина було приділено значну увагу в останні роки, власне, вона приділяється цьому питанню постійно,зважаючи на важливість галузі для багатьох краї світу. Серед економістів, що досліджувала дане питання, слід зазначити Кауфмана М.А. , Алексєєву О.М., Кисельова В.М., Казанцева А.А., Гайфулину Р.Р. , Симонову М.Ю., Ілясову Ю.М. та ін. Серед питань, які вимагають подальшого дослідження, є визначення впливу цих тенденцій на експортерів вина та надання рекомендацій, які можуть використовуватися для здійснення ефективної експортної діяльності.
До недавнього часу важливі місця на винній карті світу займали європейські країни, яким притаманні давні традиції виноробства. В кінці 70-х років на світовому ринку з’явилися виробники так званого Нового Світу, запропонувавши свої оригінальні ідеї та яскраві сучасні інтерпретації класичних європейських вин. До Австралії та Каліфорнії, що очолили цю тенденцію, приєдналися Нова Зеландія, а нещодавно – Чилі, Аргентина та Південна Африка. Європейські виноробні країни відрізняються від нових виноробних країн не тільки географічно, але і традиційно, тим не менше, нововведення тепер мають однакову цінність у всіх виноробних регіонах. Відбувається поступове збільшення площі виноградників на нових територіях в той самий час вимушене скорочення площі в Європі. Виробництво вина знаходиться на порівняно на невисокому рівні, споживання вина у світі не збільшується, продовжується криза перевиробництва вина у Європі. При цьому високі економічні показники світової торгівлі та вихід виробників на нові перспективні ринки збільшують потенціал для подальшого сприятливого розвитку світового ринку виноградного вина.
Умови і фактори формування світового ринку вина
Формування будь-якого ринку залежить від ряду факторів, які визначаються специфікою продукту, що виробляється. Виноробний промисел в першу чергу залежить від природних умов.
Оскільки основною сировиною для створення виноматеріалів є виноград, важливий вплив має географічне положення виноробного регіону, кліматичні умови, ґрунтовий покрив, гідрологія, екологія, вегетативний період рослин тощо.
Серед найвагоміших факторів клімату фігурують температура та кількість атмосферних опадів. Для створення якісних столових вин середня температура останнього місяця дозрівання має коливатись від 15 до 21 градусу Цельсія. Більш жаркий клімат дозволяє виробляти чудові столові та десертні вина. Зима має бути холодною настільки, щоб лоза могла зануритись в живильний зимовий сон. Однак, якщо взимку температура регулярно падає нижче -15 градусів (наприклад, штат Вашингтон, Росія), виникає ризик обмороження лози, що змушує виноградарів приймати особливі міри захисту.
Дуже важливою є різниця зимової та літньої температур. При континентальному кліматі, такому як, наприклад, в районі озер Фінгер, Онтаріо та у східній Німеччині, температура восени падає настільки швидко, що виноград просто не визріває.
Близькість моря чи океану робить перепад між зимовими та літніми температурами менш помітним. При теплому морському кліматі, наприклад районі річки Маргарет (Західна Австралія), зими бувають не настільки холодними, щоб лоза «заснула» (особливо цінним цей сон є для Шардоне), а шкідники та переносники хвороб загинули. Це може стати проблемою для вирощування екологічно чистого винограду. При більш прохолодному кліматі, як в Бордо чи Лонг-Айленді, ключову роль грає погода в пору цвітіння – визначає майбутню кількість винограду на початок літа.
Окрім тепла, лозі необхідна волога. Для того, щоб процес фотосинтезу протікав оптимально, середньорічний рівень опадів має становити 500 мм, а в більш жаркому кліматі – 750 мм. В багатьох виноробних регіонах рівень опадів нижче вказаного, однак виноградарі, які мають доступ до поливної води (з річок, колодязів, водостоїв), поповнюють нестачу. Недоступність поливної води обмежує можливості виноградарів в регіонах з жарким літом, особливо в Південній півкулі та Каліфорнії.
Теоретично, верхньої межі щорічних опадів не існує. Навіть затоплені виноградники мають змогу швидко відновлюватися, особливо взимку, тому, наприклад райони Галісії на півночі Іспанії та Мінью на півночі Португалії спокійно приймають більше 1500 мм дощової води на рік.
Важливу роль також грає вітер. Він може охолоджувати перегріті виноградники та висушувати надто сирі. Однак, постійні вітри, такі я к в долині Салінас (Монтерей, штат Каліфорнія), можуть призупинити фотосинтез та уповільнити процес дозрівання. (http://vinodelie-online.ru/vino-i-pogoda/)
Коріння винограду мають змогу проникати в грунт до 6 метрів, хоча основна їх маса знаходиться в прошарку 30-80 см. Тому вимоги до ґрунтових умов поширюються не тільки на орні та підорні землі, але і на материнські горизонти ґрунту. Ці особливості дозволяють вирощувати виноград на ґрунтах, малопридатних для багатьох інших культур. Відомі успішні випадки вирощування його на крутих схилах зі змитими ґрунтами, на супіщаних і та піщаних ґрунтах вздовж берегів річок, навіть на пляжних приморських пісках (наприклад, на вузькій піщаній полосі між Дністровським лиманом та Чорним морем у Білгород-Дністровському районі Одеської області, на Апширонському півострові в Азербайджані і т.д.). Не менш відомі мікрозони з кам’янистими ґрунтами в районі Молдови, в гірських районах Криму, Швейцарії та Німеччини, де до речі вирощують найбільш високоякісну продукцію.
Однак деякі сорти мають чітко виражені «забаганки». Так Чауш, Серексия, Молдова, Дойна, Сенсо вирощують на м’яких супіщаних і навіть піщаних гуртах, а Сільванер, Аліготе, Мускат білий, Каберне-Совіньйон, Гаме, навпаки – суглинисті ат важко глинисті чорноземи. Сорти Ріслінг, група сортів Піно, Фоль-Бланш вирощують на перегнійно-карбонатних та темно-каштанових ґрунтах з високим рівнем вапняку. Для більшості сортів винограду найбільші врожаї формуються на легких, добре прогрітих та глибоко дренованих ґрунтах, забезпечених корисними речовинами.
Попит, пропозиція, кон’юнктура світового ринку вина
Близько 2 млрд. пляшок вина буде випито за період між 2010 та 2015 роками. В 2010 році вживання вина у світовому масштабі досягло 2,640 млрд. 9-ти літрових ящиків або 31,68 млрд. пляшок, що означає приріст 4,5% порівняно з 2006 роком. Про це кажуть дослідження, проведені агентством IWRS (International Wine $ Spirit Research). Проаналізувавши статистику по 114 споживчим ринкам та 28 країнам-виробникам, IWRS пророкують збільшення попиту на 6,17% в 2010-2015 роках, що в кінці вказаного періоду становитиме 2,844 млрд. ящиків, приріст в 2,04 млрд. пляшок.
США, які стали лідером роздрібного ринку вина, вирвались в лідери ринка за об’ємами споживання. При об’ємах 3,735 млрд. пляшок в 2011 році, США стали найбільшим в світі споживачем вина за підсумками 2011 року, обігнавши Італію та Францію, які зайняли 2 та 3 місце. За прогнозами IWRS на наступні 5 років, об’єм споживання вина в США зросте ще на 10% в період між 2011 та 2015 роками.
В сього за 1 рік, в період 2009 та 2010 року, споживання вина в Китаї (включно з Гонконгом) збільшилось на 33,4%. Об’єм китайського ринку вина в 2011 році становив 156,19 млн. 9-ти літрових ящиків, що дозволило Китаю обійти Великобританію за зайняти 5 місце за споживанням вина у світі. За 5 років, в період з 2006 по 2010 роки, китайський ринок вина (включно з Гонконгом) виріс в 2,4 рази. Дослідження IWRS пророкують подальший ріст ринку на 54,25% протягом 2011-2015 років.
На кінець цього періоду споживання вин на душу населення в Китаї складе в середньому 1,9-2 літри вина на людину в рік. Для порівняння, до 2015 року французи та італійці будуть в середньому випивати близько 50 літрів на особу на рік, американці – 13 літрів. Китай займає 6 місце у світі в переліку найкрупніших країн-виробників вина та 8 місце за об’ємом імпорту вина.
Популярність місцевих алкогольних напоїв робить Азіатсько-Тихоокеанський регіон світовим лідером зі споживання алкогольної продукції з загальною долею на ринку 59%, тоді як доля обох американських континентів складає лише 15%. В Європі в період між 2006 та 2010 роками споживання алкоголю знизилось на 1,38%, тоді як в Азіатсько-тихоокеанському регіоні було зафіксовано збільшення 59,28%, а на американському континенті – ріст 3,22%.
Фактично кожна четверта випита у світі пляшка вина (26,2%) являється імпортованою, при цьому ринок імпортних вин зростає в 2 рази швидше, ніж ринок власного виробництва. За період 2006-2010 років об’єм споживання імпортних вин зріс на 7,83%, що на кінець даного періоду становив 639 млн. ящиків. http://vinograd.info/stati/vino/vinnaya-statistika-i-prognozy.html
Територіальні відмінності
У світі зростає виробництво та споживання вина, проте географія світового винного ринку змінюється. Частка традиційних "винних" держав, перш за все Італії та Франції, поступово знижується, як з точки зору виробництва, так і споживання. На ринку зростає конкуренція з боку нових виноробних країн, таких як США, Австралія, Чилі, Південна Африка. У той же час в традиційних країнах-імпортерах вина - США, Німеччини, Британії, Японії - його споживання динамічно зростає. Про це пише італійська ділова преса, посилаючись на дані дослідження, проведеного експертами лондонського Міжнародного центру документації у галузі виноробства та виробництва спиртних напоїв на замовлення Всесвітньої винного салону "Вінекспо" в Бордо. За даними дослідження, узагальнюючого останню наявну статистику за 2010 рік, обсяг світового ринку вина перевищив 100 млрд. доларів, у світі його щорічно споживається близько 225 млн. гектолітрів (один гектолітр дорівнює 100 літрам) або 30 млрд. пляшок вина (по 0,75 літра). За прогнозом експертів, у найближчі чотири роки світове споживання збільшиться на 6,4% і складе близько 240 млн. гектолітрів або близько 32 млрд. пляшок на рік. При цьому в грошовому обчисленні ринок виросте ще більше - до 115 млрд. доларів. На частку Італії, Франції та Іспанії зараз припадає близько половини світового виробництва і близько третини світового споживання вина (70 млн. гектолітрів). У той же час США, Великобританії і Німеччина зараз споживають 53,8 млн. гектолітрів вина (чверть світового обсягу). У той же час, за прогнозом експертів, у найближчі чотири роки попит на вино у другій групі країн збільшиться на дев'ять млн. гектолітрів, в той час як в традиційних "винних" країнах його споживання рости не буде, а у Франції навіть знизиться. Зараз середньостатистичний італієць випиває 47,7 літрів вина на рік, у той час як француз - 52,7 літрів на рік. У 2010 році споживання вина в Італії збільшиться до 49 літрів на рік на душу населення, а у Франції воно зменшиться до 48,3 літрів . Таким чином, нації, традиційно звикли до вина, поступово втрачають до нього смак, в той час народи, традиційно звикли до пива (німці) або міцним напоям (американці) або до власних видів спиртного (японці і китайці), поступово набувають смаку до виноградного провину. Особливо великий зростання масштабів виноробства в Китаї, з його величезним населенням і неосяжним ринком. Китайці, як до них японці, активно переймають західні технології виноробства. Так, під виноградники в Китаї зараз зайнято 350 тис. гектарів земель, а власне виробництво вина становить 10 млн. гектолітрів - за останні 10 років його об'єм збільшився на 110%. Для порівняння - в Японії зараз проводиться 1,5 млн. гектолітрів виноградного вина (при населенні більш ніж в 10 разів меншим). Найшвидшими темпами зростає виробництво в країнах винного "Нового світу". В Австралії з 7,5 млн. гектолітрів в 1990 році виробництво збільшилося до 14 млн., У Південній Африці за десять років - з семи до 12 млн. гектолітрів. Успішно розвивається виноробство також у Чилі, Аргентині, Новій Зеландії. Ці країни пропонують якісне вино за нижчими цінами, ніж традиційні виробники - Італія, Франція, Іспанія, - і неухильно тіснять їх на світовому ринку. Не дивно, що за останні чотири роки, наприклад, обсяг експорту італійського вина зменшився на 40%. http://ua-referat.com/Світовий_ринок_виноградного_вина