30, 26

30.4 У чому особливість трактування позитивного героя у дилогії Квітки-Основ’яненка

«Шельменко – волосний писар» і «Шельменко-денщик»

Г.Квітка-Основ'яненко дилогією "Шельменко- волосний писар" і "Шельменко-денщик",1840 року вирішує- за відсутності позитивного героя-проблему:що протистоїть світу нікчемності,морально звироднілості,животіння. Митець протиставляє цьому світові свою авторську позицію,в основі якої- сміх,висміювання.

30 . 5 Заклики до героя у віршах Метлинського «До вас», «Зрадник»

Основний настрій поетичної творчості А. Метлинського — туга за втратою

Мотив «національної туги» зумовлює й характер псевдоніма поета. У невідповідності колишньої слави рідного краю і її занедбаності в сучасному поет вбачає загибель для народу, його мови, права на існування якої захищав, тощо. Система образів поета — романтика вибудувана на протиставленні двох епох: епохи розквіту козацтва й національної слави України та епохи сучасного йому занепаду.

Уболівав А. Метлинський за те, що вже «не чувати дідівської мови» (вірш «До вас»), закликав свого героя не зрікатися колишньої вольниці, не забиратись у «панські хороми», бо є вища мета в житті козака: «...під конем трощити Ворогів наших невірних проклятії кості». Зрадником називав того, хто покидав рідний край (вірш «Зрадник»), У творі зливаються образи родини та України. Зрадникові адресує поет своє застереження й прокляття: «Хто свою віру, хто край свій покине, Хай той без роду на чужині згине», «Бо вій од себе долі не знатиме», «Сам він од себе в пущі тікатиме», «Йому пісня в серці вуглем горітиме».

26.5 З’ясувати настанови образу Возного у «Наталці Полтавці»

Котляревський закладає дві головні настанови до сприйняття образу. Насамперед-письменник готовий у кожній людині прийняти її право і спромогу творити достойні божественного в ній первня справи ,іншими словами Котляревський не бачить в особі лише чорне чи біле. Він ні перед ким не замикає двері добротворення. Поряд з цим не менш важлива настанова або пропозиція драматурга приховується в тому,що Возний над усе боїться скандалу,він не хоче встрявати в будь-що таке,щоб поставило під сумнів,як йому здається його добре ім*я. При цьому він керується дуже чітким розрахунком «де двоє б*ються,третій не мішайсь»

26.6 Назвати історичні реалії, що дозволяють вважати їх осібними героями твору «Бурсак, малороссийская повесть» В. Наріжного.

Осібним героєм твору,якого не випадає відповідно до значення,закріпленого за ним,назвати просто тлом подій, належить визнати історичні реалії. Тут здибаємо ті реалії,що співвіднесені з військовою справою доби козацтва(маємо,отже,зважати,що йдеться про 17 ст.) звичаєвою та побутовою гранню епохи. Погляд Наріжного в кожному з цих аспектів культури укр. народу,а також добру обізнаність з фольклором. Не помилимося,вочевидь,коли будемо стверджувати,що письменникові притаманна своя ідея України,її відродження,у якому провідну роль відведено історичній ролі козацтва. Наріжний прагне осягнути суть людини у співвіднесеності з характером перебігу історичних подій, а водночас,шукає свій історичний ідеал в минулому, у тій добі,на якій основували свої художні ідеї всі укр. романтики.