33

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник директора

з навчальної роботи

______________________

«____»____________20__ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

для студентів

галузі знань 0302 Міжнародні відносини

спеціальності 6.030205 – країнознавство

КИЇВ – 2013

Робоча програма дисципліни «Теорія міжнародних відносин» для студентів галузі знань 0302 міжнародні відносини, спеціальності 6.030205 –країнознавство

«___» _____________ 2013 року – 33 с.

Розробник: канд.іст.н., доцент Каменецький Максим Станіславович

Робоча програма дисципліни «Теорія міжнародних відносин» затверджена на засіданні кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політии

Протокол № ___ від “___”_____________ 2013 року

Завідувач кафедри _________________________ В.А.Манжола

(підпис)

«_____» ___________________ 20__ року

Завідувач кафедри країнознавства ___________________ В.П.Крижанівський

Схвалено науково-методичною комісією Інституту міжнародних відносин

Протокол від «____» _____________ 2013 року №___

Голова науково-методичної комісії ________________________ О.А.Коппель

(підпис)

«_____» _________________ 20___ року

© М.С.Каменецький, 2013 рік

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Теорія міжнародних відносин» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем « спеціаліст» з напряму підготовки – 0302 міжнародні відносини, спеціальності - 6.030205 – країнознавство.

Дана дисципліна нормативна за спеціальністю міжнародні відносини. Викладається у другому семестрі ІІ курсу в обсязі – 108 год. (3 кредити ECTS) зокрема: лекції – 18 год., семінарські заняття – 16 год., самостійна робота – 74 год. У курсі передбачено 2 змістових модулі. Підсумкова форма контролю - іспит.

Мета дисципліни – загальною метою курсу «Теорія міжнародних відносин» є розкриття змісту ключових понять та концептуальних підходів, на яких базується вивчення міжнародних відносин, познайомити студентів з теоретичними напрямами та школами, які існують у світовій науці. У цьому зв’язку важливе значення надається розгляду класичних традицій вивчення міжнародних відносин в історії суспільно-політичної думки. Програма курсу має проблемно-теоретичний характер та покликана дати студенту основні дані про підходи до аналізу рушійних сил взаємодій на міжнародній арені: зміни характеру та природи міжнародних відносин, міжнародних акторів, їх цілей та засобів. Ознайомлення з теоретичними та практичними аспектами міжнародно-політичної науки, методами дослідження нею свого об’єкту, оволодіння сучасними знаннями і навичками аналізу світових політичних процесів. В її предметному полі на базі раніше отриманих студентами знань та вмінь поєднуються найважливіші питання теорії та практики міжнародних відносин. Їх осмислення та адекватний аналіз можливі лише за умов системного погляду на міжнародні відносини.

Завдання – набуття студентами необхідних теоретичних, методичних та методологічних знань і практичних навичок їх застосування в виконанні висококваліфікованої дослідницької та викладацької роботи в галузі міжнародних відносин та зовнішньополітичної діяльності.

Курс складається з двох змістових модулів. Перший присвячений вивченню концептуальних та методологічних засад системного підходу до дослідження міжнародних відносин в умовах глобального розвитку.

Другий – безпосередньо механізму та методиці здійснення системного аналізу світового політичного процесу в умовах глобалізації та практиці застосування теоретичних знань у міжнародно-політичних дослідженнях.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• основні теоретичні проблеми міжнародно-політичної науки, методи дослідження нею свого об’єкту;

• етапи трансформації уявлень про явище міжнародних відносин та парадигми його дослідження;

• основні принципи системного аналізу явища міжнародних відносин;

• особливості онтологічної та гносеологічної системності, специфіку конструктивного і дескриптивного підходів до дослідження міжнародних відносин;

• основні параметри дискусій між течіями, які досліджують міжнародних відносинах;

• зміст основних етапів розвитку досліджень міжнародних відносин;

• особливості підходів до дослідження міжнародних відносин, атрибути суб’єктів міжнародних відносин;

• особливості аналізу міжнародного співробітництва і інтеграції

• особливості типологічного аналізу міжнародних конфліктів;

• характеристики та етапи розвитку світополітичних моделей;

• головні тенденції в дослідженні проблем трансформації міжнародних відносин, міжнародної безпеки і регулювання світової політики;

• типи процесів на міжнародно-політичному просторі;

• основні парадигми, наукові школи, підходи до дослідження та виміри глобалізації:

• історичні форми організації міжнародних відносин;

• особливості впливів на природу та характер міжнародних відносин;

• зміст сучасних наукових поглядів на характер світової політики, на процеси, що відбуваються як на глобальному, так і на регіональному рівнях, в різних країнах та регіонах, основні тенденції та проблеми, які їй притаманні;

• особливості та етапи формування сучасної системи міжнародних відносин;

• сучасний стан політичної системи світу, роль суб’єктів в ній, як державних, так і недержавних;

• роль цивілізаційного чинника в сучасних міжнародних відносинах, стратегії та моделі глобальних взаємодій;

• основні параметри дискусій з питань щодо сучасних тенденцій в галузі міжнародних відносин та безпеки;

• закономірності та головні тенденції сучасного світового розвитку, його рушійні сили, варіанти становлення нової міжнародної політичної ситуації з врахуванням того, як ці питання трактуються у наукових дослідженнях;

• особливості осмислення інформаційної складової світових політичних процесів та глобальних змін.

вміти:

• використовувати теоретичні положення міжнародно-політичної науки для аналізу міжнародних відносин і світової політики;

• використовувати системний підхід до аналізу міжнародно-політичннх проблем;

• узагальнювати та систематизувати основні положення та висновки світової наукової думки про міжнародні відносини;

• здійснювати системне бачення політичної системи на глобальному та регіональному рівнях;

• здійснювати ретроспективний та прогностичний аналіз явищ у міжнародних відносинах;

• використовувати аналітичні навички по осмисленню мегатенденцій та мегатрендів глобального розвитку;

• виявляти інтереси різних суб’єктів міжнародних відносин та аналізувати їх діяльність на світовій арені;

• структурувати проблему і виокремлювати основоположні фактори при аналізі ситуацій в різних галузях міжнародного життя;

• збирати, узагальнювати та аналізувати міжнародну інформацію і давати оцінку міжнародно-політичним подіям,

• використовувати раціональні методи пошуку, підбору та використанню міжнародної інформації зовнішньополітичного харатеру, здійснювати її перевірку та класифікацію джерел, орієнтуватись в літературі за фахом;

• вміти викласти проблему і підходи до її рішення в різних видах документів (реферат, аналітична довідка, сценарні варіанти розвитку подій та ін.) а також представляти їх у доповідях і науково-практичних дискусіях;

• проводити інформаційно-аналітичні дослідження у галузі міжнародних відносин;

• узагальнювати та аналізувати міжнародну інформацію, моделювати ситуації у міжнародних відносин;

• прогнозувати можливі наслідки подій міжнародного характеру;

Місце дисципліни в системі підготовки фахівців у сфері міжнародних відносин: навчальна дисципліна «Теорія міжнародних відносин» є однією із ключових складових комплексної підготовки спеціалістів спеціальності «Міжнародні відносини».

Зв’язок з іншими дисциплінами. Навчальна дисципліна «Теорія міжнародних відносин» базується на дисциплінах: «Соціологія», «Порівняльна політологія», «Всесвітня історія». Навчальна дисципліна «Теорія міжнародних відносин» є базовою для дисципліни «Міжнародні відносини та світова політика», «Зовнішня політика України».

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти

Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки (20%) включає: презентацію (20%), глибинність методології у репрезентованому дослідженні (20%), здійсненність та узгодженість пропозицій (20%), ступінь оригінальності (20%) та визначення методологічних проблем теми, ситуації (20%) та оцінювання практичної підготовки (80%) включає: якісну цілісність спостереження (25%), здатність оцінити проблему (25%), ідентифікація шляхів та методологія вирішення проблеми, яка виникла чи може виникнути (25%), окреслення шляхів вирішення специфічних (неординарних) проблем (25%).

Дисципліна викладається за кредитно-модульною системою. Перший змістовний модуль складають теми 1-5, другий – теми 6-10.

Навчальна дисципліна «Теорія міжнародних відносин» вивчається у другому семестрі другого курсу в обсязі 108 годин (3 залікових кредити за Європейською Кредитною Трансферною Системою ECTS), в тому числі: 34 години навчальних занять, з них 18 годин – лекції, 16 годин – семінарські заняття, а також – 74 годин самостійної роботи.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 бальною шкалою. Оцінювання за формами контролю: присутність на занятті – 5 балів, доповнення / відповідь / самостійне індивідуальне завдання – 5-10 балів, модульна контрольна робота – до 15 балів, підсумковий контроль (іспит) – до 40 балів.

Якщо протягом семестру студент набрав 0-39 балів, то він вважається таким, що не засвоїв програму навчальної дисципліни і не допускається до заліку.

Іспит поводиться в письмовій формі й оцінюється максимально в 40 балів.

Самостійна робота студентів організується за наступними формами:

Форма 1 включає обов’язкове вивчення питань, що виносяться викладачем на самостійну роботу (питання для самостійного вивчення надаються до кожної теми).

Форма 2 включає написання рефератів, теми яких обирають на добровільних засадах (перелік тем міститься в робочій навчальній програмі);

Форма 3 включає виконання завдань, розроблених у вигляді тестів різного рівня складності. Ця форма передбачена в основному для студентів, які з поважних причин пропустили значну кількість занять, а також для студентів, які бажають підвищити рівень знань з відповідної теми.

Форма 4 включає активні форми навчання – діалог-лекції, які допомагають підтримувати контакти з аудіторією, постійно розвивати і повною мірою використовувати комунікативні здібності студентів.

До контрольних заходів належать:

а) поточний контроль – передбачає оцінювання якості засвоєння студентами навчального матеріалу під час проведення кожного аудіторного заняття: семінари, тестування, опитування на лекціях, перевірка домашнього завдання;

б) модульний контроль – оцінювання рейтинговою системою теоретичних знань і практичних умінь з дисципліни за допомогою окремих елементів модулів. Проводиться за розкладом занять у дні, які визначає викладач.

в) підсумковий контроль – оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни за результатами модульних контролів за такими формами:

- за результатами двох модулів;.

- іспит у письмовій формі.

Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи. (2 роботи на семестр).

За результатами семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як сума оцінок за з двох модулів та результату іспиту.

Оцінювання за формами контролю:

	ЗМ1			ЗМ2
	Min. – 15 балів	Max. – 40 бали		Min. – 15 бали	Max. – 40 балів
Усна відповідь	3	5		3	5
Доповнення	1	2		1	2
Бліц опитування	2	3		2	3
Ситуативний тест	3	6		3	6
Виконання індивідуальних робіт	5	10
				5	10
Модульна контрольна робота	10		15	10	15

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 60 бальною шкалою. Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 20 балів для допуску до іспиту виконують тест, який оцінюється у 25 балів. Рекомендований мінімум для допуску до заліку – 40 балів.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до «Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу» від 1 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:

	Змістовий модуль1	Змістовий модуль2	Іспит	Підсумкова оцінка
Мінімум	20	20	20	60
Максимум	30	30	40	100

При цьому, кількість балів:

20- 59 відповідає оцінці «незадовільно»;

60- 74 відповідає оцінці «задовільно»;

75 – 90 відповідає оцінці «добре»;

91 – 100 відповідає оцінці «відмінно».

Програма навчальної дисципліни Змістовий модуль 1. Парадигми у дослідженні міжнародних відносин. Способи визначення суб’ктності у міжнародних відносинах.

Тема 1. Теорія міжнародних відносин у системі суспільних наук. (9 год.)

Поняття “міжнародні відносини”, “світова політика”, “міжнародна політика”, “зовнішня політика”. Роль і місце теорії міжнародних відносин (ТМВ) у системі суспільних наук. Зв’язок ТМВ з іншими науковими дисциплінами. Проблематика міжнародних відносин як предмет соціології. Розмежування предмету політології і ТМВ та його наслідки.

Необхідність загальнотеоретичної науки про міжнародні відносини.

Методологічні вимоги до теорії міжнародних відносин, її компоненти. Проблема “рівня аналізу” у теорії міжнародних відносин.

Основні категорії: міжнародні відносини, міжнародна політика, світова політика, зовнішня політика, конвент-аналіз, івент-аналіз, прикладне моделювання.

Тема 2. Основні етапи розвитку науки про міжнародні відносини. (11 год.)

Основні ідеї зовнішні відносини народів та держав у стародавні часи, період античності та середньовіччя. (Фукідід, Платон, Аристотель).

Період Відродження та Просвітництва (Н. Макіавелі, Е. Ротердамський, Г. Гроцій, Т. Гобс). Аналіз міжнародних відносин у праці Н. Макіавеллі “Володар”. Г. Гроцій як засновник сучасного міжнародного права.

Ш. Іріне де Сен-П’єр та Е. Крюссе. І. Кант та їх концепції “вічного миру” та “універсальної історії”.

Історія розвитку ТМВ упродовж другої половини ХІХ – ХХ століття (огляд). Марксизм, теорія імперіалізму, геополітика, расова теорія, ідеалізм. Класичний реалізм. Ганс Моргентау та його шість принципів політичного реалізму.

Раймон Арон про сутність міжнародних відносин. Вплив “наукової революції” 50-60-х рр. на дослідження міжнародних відносин.

Сучасні теорії міжнародних відносин.

Основні категорії: вічний мир, універсальна історія, баланс сил, імперіалізм.

Тема 3. Міжнародні відносини як суспільно-історичний феномен. (11 год.)

Загальна концепція міжнародних відносин як окремої форми суспільних відносин всього людства. Відмінності між поняттями “міжнародні відносини” та “міжнародна політика.

Біологічні, економічні, соціальні та політичні передумови виникнення міжнародних відносин. Історичні етапи розвитку глобальної системи міжнародних відносин.

Специфіка та особливості сучасних міжнародних відносин.

Типологія міжнародних відносин. Класифікація міжнародних відносин по видах.

Міжнародно-правові відносини. Міжнародні економічні відносини. Технологічний прогрес та міжнародні відносини.

Політичний характер міжнародних відносин. Дискусія про роль економіки та політики у формуванні владних відносин на світовій арені (К. Маркс, В. Ленін, М. Вебер, Дж. Кейнс). Економічний розвиток і політичний вплив. Проблема виміру і визначення їх співвідношення.

Ідеологія та міжнародні відносини. Консервативні та ліберальні ідеології і їх вплив на міжнародні відносини і ТМВ.

Міжнародні військово-політичні відносини.

Форми міжнародних відносин або міжнародні процеси. Міжнародне спілкування і контакти. Міжнародні дії. Міжнародна взаємодія. Співробітництво та взаємозалежність. Міжнародний конфлікт і війна як форма міжнародних відносин.

Географічний вимір міжнародних відносин. Зони, регіони, субрегіони. Міжрегіональне та транскордонне співробітництво

Основні категорії: міжнародне спілкування, міжнародні дії, вимір міжнародних відносин, міжнародна взаємозалежність, зони, регіони, субрегіони.