УСКЛАДНЕННЯ КЕСАРЕВОГО РОЗТИНУ
1) Інтраопераційні:
-Гіпотонічна та коагулопатична кровотечі -Емболія навколоплідними водами -ТЕЛА -Поранення великих судин
-Ушкодження сусідніх органів -Кровотеча із варикозно розширених вен малого таза 2) Післяопераційні:
-Гіпотонічна кровотеча -Недостатність лігатур -Ендометрит, метроендометрит -Перитоніт, сепсис -Нагоєння післяопераційної рани
-Розходження післяопераційних швів
ВЕДЕННЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ
Забезпечують постійний контроль у післяопераційний період за АТ, пульсом, температурою тіла, діурезом. Рекомендують раннє вставання з ліжка (з першої доби після операції), дихальну і лікувальну гімнастику, що запобігає розвитку парезу кишок і гнійно-септичних процесів. Проводять стимуляцію функції шлунка і кишок не пізніше ніж через 24 год після операції. Найпростішим методом стимуляції є аліментарний. Якщо евакуація рідини зі шлунка відбувається без затримки, то призначають невеликими порціями воду чи настій шипшини (без цукру). На 2-у добу —рідке харчування (кефір, бульйон). На 3-ю добу — напіврідке харчування (слизисті супи, яйця, зварені некруто, рідка каша, сир, кисляк). З 5-ї доби вразі неускладненого перебігу післяопераційного періоду хворих переводять назагальний раціон. Відновлення м’язового тонусу досягають шляхом уведення препаратів, щопосилюють рухову активність кишок (з 1—2-ї доби) — прозерину, убретидув/м, 10 % гіпертонічного р-ну NaCl в/в, препаратів калію в/в крап., застосування гіпертонічної клізми.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
•Акушерство: підручник / Кол. авторів: за ред. акад. НАН України В.І. Грищенко, проф. М.О.Щербини. – Київ, Медицина, 2009. – 408 с.
•Акушерство: Учебник / Г.М.Савельева, В.И. Кулаков, А.Н.Стрижаков и др.; Под ред. Г.М. Савельевой. – Москва, Медицина, 2000. – 816 с.
•Акушерство: підручник / Б.М.Венцківський, І.Б. Венцківська, Д.О. Добрянський та ін.; за ред. Проф. Б.М. Венцківського, проф. Г.К. Степанківської, проф. М.Є. Яроцького. – Київ, ВСВ «Медицина», 2012. – 648 с.
