Граматична форма слова як єдність граматичного значення і засобів його вираження
Граматична форма слова - єдність граматичного значення і засобів його вираження; співвіднесеність певного граматичного змісту з певним граматичним способом у їх єдності.
Так, у фразах на крилах пісні і вдихнути нове життя цій пісні маємо дві різні форми — пісні та пісні, бо в них реалізовані різні значення (значення родового відмінка в першій формі і значення давального відмінка у другій). Форми читатиму і буду читати також слід інтерпретувати як різні, бо, хоч тут однакове значення (значення майбутнього часу, першої особи однини), але різне граматичне вираження (проста і складна форма майбутнього часу).
Різні форми слова становлять його парадигму. Наприклад: читати, читаю, читаєш, читає, читаємо, читаєте, читають, читав, читала, читало, читали, читатиму, читатимеш, читатиме..., буду читати, будеш читати..., читав би, читали б, читай, читаймо, читайте, хай читає, хай читають, читаючи і т.д.
Синтетичні й аналітичні форми слова
Розрізняють синтетичні (прості) й аналітичні (складні) форми слова.
СИНТЕТИЧНІ ФОРМИ — форми, в яких граматичне значення виражене в межах слова, тобто лексичне й граматичне значення синтезовані в одній формі. Наприклад: праця (граматичне значення називного відмінка однини жіночого роду виражене закінченням слова -а), важкіший (граматичне значення вищого ступеня виражене в межах слова за допомогою суфікса -іш), англ. foot "нога" — feet "ноги" (граматичні значення однини й множини виражені в межах слова за допомогою чергування звуків [и] й [і:].
АНАЛІТИЧНІ ФОРМИ — форми, в яких лексичне і граматичне значення виражені різними словами: лексичне — самостійним словом, а граматичне — службовим. Наприклад: буду писати (лексичне значення виражене словом писати, а граматичне значення першої особи однини майбутнього часу — службовим дієсловом буду); писав би (лексичне значення виражене дієсловом писав, а граматичне значення умовного способу — за допомогою частки би). Пор. ще: нім. Ich werde schreiben "Я буду писати"; англ. І shall write "Я буду писати", / am writing "Я пишу (в даний момент)", / was writing "Я писав"; more difficult "важкіший". Як бачимо, в аналітичних формах службові слова виконують роль словозмінного афікса. Говорячи про форму слова, слід зазначити, що є слова одноформені (учора, над, знов, вчасно, підтюпцем тощо) й багатоформені (див. вищенаведені форми дієслова читати). У багатоформеному слові виділяють його постійну частину, яку називають основою слова, і змінну частину, яку називають формантом учен-ий учен-ого учен-ому учен-им форманти учен-ім учен-і учен-их основа Трапляються випадки, коли багатоформене слово не має єдиної основи для всіх словоформ, і різні словоформи цього слова утворюються від різних коренів. Наприклад: йде — йшов, я — мене, поганий — гірший, англ. good "добрий" — better "кращий", нім. du "ти" — dich "тебе", лат. bonus "добрий" — optimus "найкращий". Це явище називається суплетивізмом (від лат. suppleo "доповнюю", suppletivus "доповнювальний").
Способи й засоби вираження граматичних значень
Граматичне значення — узагальнене, абстрактне значення, властиве цілому ряду слів, словоформ, синтаксичним конструкціям, яке має в мові своє регулярне й стандартне вираження.
Граматичні значення виражаються різними матеріальними засобами, які об'єднуються у групи, які називаються способами. Граматичні способи зводяться до таких: 1) афіксація; 2) чергування; 3) наголос; 4) повтори; 5) словоскладення; 6) суплетивізм; 7) спосіб службових слів; 8) спосіб порядку слів; 9) спосіб інтонації.
До синтетичних способів(знаходяться у межах слова) належать: Афіксація - це вираження граматичних значень за допомогою афіксів (суфіксів, префіксів, закінчень тощо). Оскільки в мовах світу використовуються різноманітні афіксальні засоби, то в афіксальному способі виділяють такі його різновиди: а) суфіксація - укр. перечитати - перечитувати (недоконаний вид), спати - спатоньки (значення пестливості), гарний - гарніший (вищий ступінь). б) префіксація - укр. нести - занести, внести, принести, піднести, перенести; в) конфіксація - вираження граматичних значень комбінацією з двох афіксів - префікса й суфікса; г) інфіксація - вираження граматичних значень за допомогою інфіксів, тобто морфем, вставлених у середину кореня; ґ) трансфіксація - вираження граматичних значень за допомогою трансфіксів; д) нуль-афіксація, тобто відсутність афікса в одній з форм парадигми за наявності афіксів в інших формах. Укр. стіна - стін, робота – робіт
Чергування (внутрішня флексія) - засіб вираження граматичних значень, характерний для індоєвропейських мов. в українській та російській мовах за допомогою чергування виражається граматичне значення виду (зібрати - збирати, нарвать - нарывать), в англійській та німецькій - часу та числа (sing "співати", "співаю" - sang "співав")
Наголос - фонетичний засіб вираження граматичного значення. Зміна місця наголосу в парадигмі слова є способом розрізнення форм цього слова. Словоскладення - поєднання кореневої морфеми з кореневою, внаслідок чого з'являється нове слово.
Суплетивізм-утворення граматичних форм одного й того ж слова від різних коренів або від різних основ. Наприклад: брати (недоконаний вид) - взяти (доконаний вид)
До аналітичних способів(знаходяться поза словом ) належить вираження граматичного значення за допомогою службових слів, інтонації та порядку слів. Службовими словами, які виражають граматичні значення, є артиклі, прийменники, післяйменники, допоміжні дієслова, слова ступеня, "пусті слова", сполучники та частки. Інтонація є засобом вираження граматичних значень на рівні синтаксису. За допомогою інтонації виражаються: модальність речення, розрізнення сурядності й підрядності, виділення вставних слів і речень.
Спосіб порядку слів. Цей спосіб у деяких мовах у певних випадках розрізняє: а) підмет і додаток, б) означення и означуване.