Елементарні та комплексні словотвірні одиниці.
Комплексними одиницями словотвору називаються всілякі об'єднання (комплекси) родинних слів, так чи інакше пов'язаних відносинами словотворчої производности, або ж схеми побудови похідних слів, які характеризуються спільністю певних (формальних і семантичних) ознак. Серед них розрізняються: 1) одиниці, що представляють собою об'єднання однокореневих слів різної словотвірної структури, пов'язаних спільністю кореневих морфем або виробляють основ, словотворчих баз, і 2) одиниці, які представляють схеми побудови різнокорінні слів, пов'язаних спільністю словотворчих засобів, формантов (форматівов).
До першої групи комплексних словотворчих одиниць відносяться такі одиниці, як словотвірні гнізда, словотворчі парадигми, словотвірні ланцюжки, словотвірні пари.
Найбільшою комплексної одиницею даної групи є словотвірне гніздо , яке, вслід за А. Н. Тихоновим, може бути визначено як "сукупність однокореневих слів, упорядкована відносинами словотворчої производности". Це все похідні слова даної мови, що мають один і той же корінь, а також первинне, непохідне слово, яке називається вершиною словотвірного гнізда, центром словотвірного гнізда, або центром словотвору. Як приклад словообразовательного гнізда можна привести слова: вчити, вивчити, завчити, вивчити, навчити, відучити, перевчити, провчити, розучити, навчати, повчати, вчитися, навчитися, відучитися, перевчитися, провчитися, розучитися, вчення, вивчення, розучування, навчання , вчитель, вчителька, учительство, учительський, вчителювати, учень, учнівський, учнівство, вчений, вченість і деякі інші. Вершиною даного словотвірного гнізда є єдине непохідне слово - дієслово вчити. Складні слова, що містять дві і більше кореневих морфем, відносяться до різних словотворчих гнізд. Так, наприклад, іменник залізничник входить до складу двох словотворчих гнізд - з вершинами залізо і дорога, слово плодоовоще- сховище відноситься до трьох гнізд - з вершинами плід, овочі і зберігати.
Словотвірної парадигмою називається сукупність похідних слів, безпосередньо мотивованих одним і тим же однокорінним словом (непохідним або похідним), що відрізняються від даного, мотивуючого слова одним словотворчим формантом. В рамках наведеного вище словообразовательного гнізда з вершиною вчити можуть бути виділені такі словотвірні парадигми, як, наприклад: вивчити, завчити, вивчити, навчити, відучити, перевчити, провчити, розучити, вчитися, вчення, навчання, вчитель, учень і ін. (Всі вони безпосередньо мотивуються дієсловом вчити, який до складу парадигми не входить); вчителька, учительство, учительський (безпосередньо мотивуються іменником учитель).
Словотворчі ланцюжок утворює ряд однокореневих слів, послідовно що відрізняються один від одного одним словотворчим формантом. У неї входить одне кореневе, непохідне слово і два або більше похідних. Приклади: вчити, вивчити, вивчення; вчити, вчитель, учительство, вчителювати.
Два однокореневих слова, що розрізняються одним словотворчим формантом, тобто пов'язаних один з одним відносинами безпосередній мотивованості, називаються словотворчої парою (пор .: вчити і навчити, навчити і навчитися, вчити і вчитель, вчитель і учительство, учительство і вчителювати).
До другої з названих вище груп комплексних словотворчих одиниць відносяться словотворчі моделі і словотвірні типи.
Словотвірна модель може бути визначена як формальна схема побудови похідних слів, що характеризуються спільністю частини мови їх виробляють і тотожністю словообразовательного форманта, наприклад: набрати, накинути, накопичити, накрити, написати, налякати, намалювати і ін. (Всі вони мають в якості виробляє дієслово, в якості словотвірного кошти, або форманта, - префікс на-); авторський, братський, директорський, московський, пушкінський, університетський, січневий і ін. (виробляють для всіх цих слів є іменник, словотворчим засобом - суфікс -прибл-); запотиличник, клячник, підлокітник, підодіяльник, підвіконня, свічник, пролісок, підсклянник, підфарник і ін. (всі вони є відіменникові похідними зі словотворчим формантом, що представляє поєднання префікса під- і суфікса -ник). Існують і інші тлумачення поняття словотвірної моделі.
Словотворчим типом називається формальносемантіческая схема побудови похідних слів, що характеризуються спільністю частини мови виробляють, словотвірного форманта і словотвірного значення. З огляду на сформульоване вище визначення поняття словотвірної моделі, словотвірний тип можна визначити як формально-семантичну схему похідних слів, побудованих за певної моделі і мають однакове словотвірне значення.
Під словотворчим значенням розуміється "узагальнене, категоріальне значення похідних слів певної формальної (словотвірної) структури, яке встановлюється на підставі семантичного співвідношення похідних слів даної структури з відповідними виробляють". Так, наприклад, всі російські іменники, утворені від дієслів за допомогою суфікса -ягель ( шкідник, житель, видавець, випробувач, мрійник, письменник, викладач, вчитель, хранитель, читач; глушник, копичник, нагрівач, відбивач, програвач і багато інших) , що розрізняються за своїми лексичним значенням, виражають, на думку деяких вчених, одну спільну рису, словотвірні значення; вони "називають особа або предмет, що виробляє дію або призначений для здійснення дії, названого мотивуючим словом". Багато прикметники, утворені від іменників за допомогою суфікса-к {залізний, мідний, чавунний, картопляний, полуничний, суничний, борошняний, м'ясна, цукрова і ін.), Або деякі з них, поряд з іншими словотворчими значеннями, мають і такі: "складається, виготовлений, приготований з того, що позначено виробляють словом" (пор., наприклад: залізний замок, мідний самовар, м'ясна котлета, картопляне пюре, полуничне варення); "виготовлений, приготований з додаванням того, що містить те, що позначено виробляють словом" (пор .: м'ясної борщ, суничне морозиво, залізна руда); "схожий на те, що нагадує те, що позначено виробляють словом" (пор .: залізний характер, цукрові зуби).
Зі сказаного випливає, що слова однієї і тієї ж словотвірної моделі можуть представляти окремий словотвірний тип (як у випадку з віддієслівним іменниками, що містять суфікс -тель-) або ставитися до різних типів (як у випадку з відсубстантивних прикметниками з суфіксом -н).
Термін "словотвірний тип" багато лінгвісти (Б. Н. Головін, А. І. Моїсеєв, В. В. Лопатін, І. С. Улуханов, В. І. Максимов та ін.) Використовують також для позначення сукупності похідних слів, що характеризуються названими вище ознаками словотвірного типу в першому, основному значенні цього терміна.