3. Базовий навчальний план

В основу базових навчальних планів шкіл-інтернатів для дітей із ПМР покладено зміст освіти загальноосвітньої школи, що виз­начило систему знань, які мають опанувати діти на певному етапі навчання.

У школі для дітей з важкими розладами мовлення навчальний план має певну варіативність, що визначилася наявністю двох відділень у складі цього закладу. Навчальними планами визна­чається обов'язковий освітній рівень, яким має оволодіти кож­ний випускник спеціальної школи з основного програмного ма­теріалу.

Державний компонент навчального плану визначає освітній мінімум змісту основних навчальних предметів і мінімальну три­валість їх вивчення, що забезпечує одержання загальної серед­ньої освіти і продовження навчання в середніх спеціальних та вищих закладах освіти. Фактично це той компонент, який є од­ним і тим же у різній формі в навчальних планах усіх типів шкіл.

Отже, на сучасному етапі розвитку спеціальна школа для дітей із ПМР потребує створення базових варіативних навчальних планів, які б враховували можливості цієї категорії учнів у до­сягненні обов'язкового освітнього рівня залежно від характеру і природи їхніх мовленнєвих порушень та особливостей психічно­го розвитку на основі внутрішньокласної та покласної диферен­ціації. Це, у свою чергу, потребує обґрунтування і розробки змісту варіативних навчальних планів для основних груп учнів-логопатів, а саме:

I варіант — для дітей з IV і III рівнем загального недорозвитку мовлення;

II варіант — для дітей з II рівнем загального недорозвитку мовлення;

III варіант — для дітей зі складними формами мовленнєвого недорозвитку.

Передбачається, що основу І варіанта становитимуть навчаль­ний план і зміст програми масової школи з відповідним її пере­глядом, що визначатиметься станом достатньо зрілих та порушених психічних структур, процесів і функцій учнів та особливостями їхнього загального психічного розвитку. Основу II варіанта також становитимуть навчальний план і зміст програми масової школи, які, однак, матимуть корекційно - превентивну спрямованість за рахунок подовженого терміну наймання (або його адап­тованого змісту) і застосування спеціальних методик. Основу III варіанта становитимуть спеціально розроблений план і корекційна програма. Внутрішньокласна диференціація і, відповідно, подальше пристосування базового навчального плану до конк­ретного контингенту учнів можуть забезпечуватися за умови вра­хування як складності дефекту (недорозвиток мовлення, інте­лектуальна недостатність, недорозвиток навчальних здібностей), так і характеру труднощів у засвоєнні програмного матеріалу.

4. Навчально-методичне забезпечення

При визначенні підходів до забезпечення інтенсифікації на­вчання дітей із ПМР важливим є усвідомлення можливості роз­гляду процесу їхнього дошкільного і шкільного (особливо у підго­товчому — першому класах) навчання як безперервного і спря­мованого на опанування інтелектуальних навичок (читання, пись­мо, рахунок). Цієї мети можна досягти за умови методичного забезпечення планомірного формування у дітей (починаючи з 5 років) навчальних здібностей, які визначають можливість ран­нього одночасного опанування дітьми лінгвістичного і матема­тичного навчального матеріалу. Спеціального методичного забез­печення потребуватиме формування в учнів знань, пізнавальних умінь та забезпечення їх перетворення у навички. Основним при цьому нами визначається впровадження методично забезпеченої алгоритмізованої практики, яка сприятиме досягненню дітьми швидкого знаходження ознак у пред'явлених навчальних об'єк­тах.

Внаслідок цього з кількох суттєвих ознак у дітей інтенсивно утворюватимуться неподільні, перцептивні одиниці — правила. Суттєве й те, що ця робота сприятиме прискоренню автомати­зації в учнів мисленнєвих дій і здійсненню їх без усвідомлення математичних та орфографічних правил, на яких вони базуються.

З огляду на це методична реалізація теоретичних положень корекційно-превентивного навчання дітей із ПМР полягає:

• в упровадженні в роботу шкіл системи психолого-педагогічних і нейропсихологічних засобів, спрямованих на забезпечення своєчасного і цілеспрямованого прогнозування виникнення мож­ливих труднощів (найближчих і віддалених) у дошкільному і шкільному навчанні;

• у методичному забезпеченні одночасної підготовки дітей до опанування інтелектуальних навичок (читання, письмо, рахунок) шляхом розвитку базового обсягу інваріантних дій та операцій, спільних для різних видів навчальної діяльності;

• в упровадженні у практику спеціальних шкіл тестів до­сягнень з математики, граматики і орфографії, читання, природознавста з метою планомірного і систематичного визначення рівнів засвоєння дітьми програмного матеріалу;

• у забезпеченні своєчасної організації спеціального навчан­ня, спрямованого на заміну одного індивідуального способу діяль­ності дитини іншим за умови виявленої некомпенсованості окре­мих, важливих для навчання, але недостатньо розвинутих навчальних здібностей;

• в упровадженні у практику спеціальних шкіл системи фор­мування швидкого, прихованого (неусвідомленого) знаходження суттєвих ознак шляхом алгоритмізованої практики, що сприя­тиме утворенню в них неподільних перцептивних одиниць;

• у розробці відповідних посібників та підручників.