3. Вимоги безпеки під час роботи.

3.1. Працюючи з лужними металами, слід для запобігання вибуху бути особливо обережним, не допускати дотику їх з водою або з галогенвмісткими сполуками. Забороняється працювати із лужними металами в приміщенні, в якому відносна вологість тривало перевищує 75%.

3.2.Банки або барабани із лужними металами розкривають в такому порядку:

• банку добре роздивляються (відкривати пошкоджену банку забороняється), встановлюють вертикально на стіл з піднятими бортиками і відкривають ножем верхню кришку:

• спеціальними кліщами або пінцетом з банки достають кусок лужного металу;

• якщо метал залитий в банку суцільним блоком, її відкривають по вертикальному шву кліщами, добре змазаними маслом;

• одночасно можна відкривати лише одну банку чи барабан;

• відкривати банку зубилом забороняється.

3. Різати лужні метали необхідно на фільтрувальному папері сухим гострим ножем. Первинна різка металу повинна проводитись під шаром трансформаторного масла або керосину з метою зняття верхнього перекисного шару.

4. Працювати з лужними металами слід на жаровнях у витяжній шафі, оббитій зсередини листовою сталлю з азбестовою прокладкою, подалі від джерел води та вогню. Працюючий повинен надіти захисні окуляри та гумові рукавички.

5. При роботі з лужними металами необхідно користуватися масляними, пісочними або повітряними банями.

6. Виймати лужні метали з тари та переносити їх в сосуди слід лише сухим пінцетом або тигельними щипцями. Керосин з поверхні кусків металу видаляють фільтрувальним папером.

4. Вимоги безпеки по закінченню роботи.

4.1.Відходи (обрізки) лужних металів необхідно збирати в товстостінний посуд. Їх слід повністю заливати обезводненим керосином або маслом.

4.2.Невелику кількість відходів лужних металів слід знешкодити, перетворивши їх в алкоголят обезводненого етанолу. Посуд та прилади, в яких знаходились лужні метали, обробити етанолом, а потім обмити водою.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

5.1. При виявленні несправності слід відкласти несправну банку і повідомити про це керівника для прийняття заходів.

Роботи з леткими і легкозаймистими речовинами (4 група)

1. Загальні положення.

1.1. Легкозаймистими рідинами є горючі рідини з температурою спалаху в закритому тиглі не вище 334⁰К (61⁰С) або у відкритому тиглі не вище 339⁰К (66⁰С), які відрізняються здатністю утворювати пароповітряні суміші, займання яких можливе не лише від відкритого вогню, але й від предметів, нагрітих до температури, яка перевищує температуру самозагоряння даної суміші.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

1. Легкозаймисті і горючі рідини слід доставляти в лабораторію в закритому посуді, розташованому в тарі з ручками.

2. Запас ЛЗР і ГР, які зберігаються в кожному робочому приміщенні, не повинен перевищувати добової потреби. Добова норма потреби ЛЗР і ГР повинна бути узгоджена й затверджена у відповідному порядку. При виконанні робіт, які потребують збільшення їх використання і в зв'язку з цим кількості ЛЗР і ГР, які зберігаються, керівник підрозділу повинен отримати письмовий дозвіл проректора (замісника директора) по підлеглості, узгоджене з відділом охорони праці і директором Держпожежнагляду. Для виконання таких робіт повинна бути розроблена й затверджена спеціальна інструкція, яка б передбачала додаткові міри безпеки.

3. Забороняється зберігати в лабораторних приміщеннях ЛЗР з температурою кипіння нижче 3230 К (500 С) (дивиніл, ізопрен, диетиловий єфір та ін.) в кількостях, які перевищували б добову потребу.

4. ЛЗР та ГР повинні зберігатися в лабораторних приміщеннях в товстостінному скляному посуду, закритому пробками, поміщеному у спеціальні металеві ящики з кришками, стінки й дно яких повинні бути викладені азбестом.

5. Діетиловий ефір слід зберігати в посудині з темного скла, ізольованого від інших речовин в холодному приміщенні, тому що при його зберігання на світлі утворюється вибухонебезпечна речовина - пероксид етилу.

6. Місткість скляного посуду для ЛЗР і ГР не повинна перевищувати 1 л; при більшій місткості посуд повинен бути з герметичними футлярами.