1. Майерс д. Социальная психология / Пер. С англ.- сПб.: «Питер», 1999. – 688с.

2. Робер М.А., Тильман Ф. Психология индивида и группы. – М.: «Прогресс», 1988. - 256с.

18. Марійчина мама прийшла в школу дізнаватися, як вчиться і поводиться її дочка. Тільки вона встигла переступити поріг вчительської, як на неї обрушується то один, то інший вчитель:

- Ваша донька - закінчена ледарка.

- А, Марійчина мама, нарешті. Добре, що прийшли, я вже сама збиралася вас викликати: базікає ваша донька на уроках, ніякого контакту з нею немає.

Але у вчительській з'являється Марійчина класна керівниця. Вона бере маму під руку і відводить в затишний куточок. І ось вони вже розмовляють про щось пошепки. Класна керівниця обов'язково знайде щось таке, від чого Марійчине положення не здаватиметься мамі зовсім безнадійним. Вона неодмінно розповість, яка Марійка добра, як люблять її в класі, як близько до серця вона приймає всі класні справи. І тільки потім розмова піде про двійку за останній диктант, про невивчений урок історії, про розмови на уроці математики. І через декілька хвилин вже чується голос Марійчиної мами:

- Спасибі, голубонька. Я вже постараюся, прослідкую.

І йде вона зі школи не роздратована, а стурбована новими завданнями, які доведеться вирішувати разом з класною керівницею.

Проаналізуйте ситуацію з точки зору психології педагогічного спілкування. Встановіть вид спілкування (за різними класифікаціями), на яких рівнях здійснювалося спілкування Марійчиної мами з різними вчителями, які функції спілкування реалізовувалися. Оцініть дотримання вчителями правил етикету педагогічного спілкування.

Література для опрацювання:

1. Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник. – М.: «Аспект-Пресс», 1999. – 375 с. (http://psylib.org.ua/books/andrg01/index.htm)

2. Леонтьев а.А. Психология общения. – м.: «Смысл», 1997. – 365 с. (http://www.Twirpx.Com/file/125731/)

19. «Для експериментального дослідження ми вибрали загрозливий фільм, що показує цілу серію нещасних випадків на лісопилці: пальці одного з операторів калічаться пилою; пальці іншого відрізуються циркулярною пилою; людина, що стоїть поряд із циркулярною пилою, убивається шматком дерева, що відлітає від пили в результаті недбалості оператора, причому шматок дерева проходить через груди жертви. Цей фільм був знятий з метою підвищити обережність робочих лісопилок ... Фільм був показаний в трьох групах. У першій контрольній групі стисло повідомлялося, що у фільмі будуть показані нещасні випадки на лісопилках. З метою показу в другій і третій групах для фільму були створені два супроводжуючі тексти, побудованих на принципах заперечення та інтелектуалізації. У заперечливій версії тексту вказувалося, що події не є реальними, а лише імітуються акторами, що ніхто насправді не був поранений, а фонтан крові насправді є червоною рідиною, видавленою актором для того, щоб створити ілюзію кровотечі. У інтелектуалістичній версії тексту події представлялися за реальні, але глядача просили зайняти неупереджену позицію відносно того, що відбувається на екрані і поспостерігати, наприклад, наскільки ясно і переконливо майстер викладає правила техніки безпеки робітникам». [експеримент Р.Лазаруса в кн. Эмоциональный стресс // Под. ред. В.Н. Мясищева. — М., 1970. — С. 185 — 186].

Як Ви вважаєте, як розподілиться сила афективного переживання у глядачів контрольної, «заперечливої» та «інтелектуалістичної» груп? У якому випадку ефект «техніки безпеки» даного фільму буде вищий? Чому? Сформулюйте основні психологічні принципи режисури, що підсилюють вплив на масову аудиторію?

Література для опрацювання:

1. Грачев Г., Мельник И. Манипулирование личностью: организация, способы и технологии информационно-психологического воздействия. – М.: «Алгоритм», 2002 . – 288 с. (http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/Grach/index.php)