Тема 12. Судові та правоохоронні органи україни

1. Поняття правоохоронного органу

Одне з центральних місць у різноманітній та багатоплановій діяльності держави займає виконання завдань із захисту прав і свобод людини, охорони прав та законних інтересів державних і недержавних організацій, боротьби зі злочинами та іншими правопорушеннями. Цей різновид державної діяльності у юридичному аспекті отримав назву „правоохоронна діяльність”, а установи, що її здійснюють – „правоохоронні органи”.

Правоохоронні органи — державні органи, основ­ною (спеціальною) функцією яких є охорона право­порядку, попередження правопорушень, захист за­конних прав та інтересів громадян, юридичних осіб, суспільства і держави в цілому.

Характерними рисами правоохоронних органів є:

• здійснення ними зазначених вище функцій, які в сукуп­ності називають правоохоронною діяльністю;

• наявність у них для виконання зазначених функцій відповід­них державно-владних повноважень, зокрема можливості ви­давати правові акти (в основному індивідуального характеру), обов’язкові для виконання;

• можливість безпосередньо застосувати різні заходи при­мусу (затримання особи, арешт, позбавлення волі тощо);

• перебування їхньої діяльності під особливим державним контролем і наглядом, здійснення лише на основі закону й у встановленому ним порядку.

До правоохоронних органів належать: суди; органи прокуратури; міліції; Служби безпеки України; дізнання державної митної служби; охорони державного кордону; податкова міліція; Військові служби правопорядку у Збройних Силах України; Управління державної охорони; дізнання державного пожежного нагляду; Державний департамент України з питань виконання по­карань.

До системи правоохоронних органів включають деякі інші державні установи і громадські організації, які, відповідно до законодавства, наділені значними повноваженнями у сфері пра­воохоронної та правозахисної діяльності. До таких установ і орга­нізацій відносять органи юстиції та адвокатури.

2. Органи прокуратури України

Прокуратура України становить єдину систему, діяльність якої спрямована на всемірне утверд­ження верховенства закону, зміцнення правопоряд­ку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань.

Відповідно до Конституції України та чинного законодавства, на прокуратуру покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за дотриманням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням осо­бистої свободи громадян.

Прокуратура бере участь у розробленні органами державної влади заходів запобігання злочинам та іншим правопорушен­ням, у роботі з удосконалення та роз’яснення законодавства. На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені законами України.

Принципами організації і діяльності органів прокуратури є те, що вони:

• становлять єдину централізовану систему, яку очолює Ге­неральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчих чинів прокуратури вищим;

• здійснюють свої повноваження на підставі дотримання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об’єднань чи їх органів;

• захищають у межах своєї компетенції права і свободи гро­мадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, став­лення до релігії, політичних переконань, службового чи майно­вого стану та інших ознак;

• вживають заходів для усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення;

• діють гласно, інформують державні органи влади, гро­мадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення;

• працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів.