мислив зброя

Практична робота 6

МИСЛИВСЬКА ЗБРОЯ, БОЄПРИПАСИ ТА СПОРЯДЖЕННЯ

МИСЛИВСЬКИХ ПАТРОНІВ

Мета роботи: вивчити будову мисливської гладкоствольної рушниці; порядок її збирання та розбирання; навчитися споряджати набої.

Обладнання та матеріали: різні типи мисливської зброї; металеві, картонні та поліетиленові гільзи різного калібру; капсулі; пижі; порох; дріб; кулі; прилад для спорядження набоїв; аптечні ваги; таблиці; плакати та ін.

Мисливська зброя

Зброя, за допомогою якої добувають мисливських птахів та звірів, що перебувають в стані природної волі, є мисливською. Рушниці розрізняються калібром та кількістю стволів, їх свердлуванням та призначенням. В залежності від влаштування ствола, їх поділяють на гладкоствольні (з гладким стволом) і

нарізні (з нарізним стволом). Нарізні призначені для стрільби на далекі дистанції,

з гладкими - для стрільби на відстань до 50 м. Нарізні рушниці поділяються на штуцери (з відкидним стволом) і карабіни (з не відкидним стволом). У карабіна ствол коротший. Крім того, виготовляють комбіновані рушниці, які мають і гладкі, і нарізні стволи. Зброя з автоматичним перезарядженням називається самозарядною.

Найбільш поширені гладкоствольні рушниці. Вони призначені для стріляння шротом по птахах і дрібних звірах, які є основним об'єктом полювання, а також для стріляння картеччю і кулею по крупніших тваринах -

лосю, вовку та ін.

Рушниці за кількістю стволів можуть бути одно - і двоствольними. У

невеликій кількості, в деяких країнах, випускаються трьох-чотирьох-ствольні рушниці (Австрія, Німеччина). Випускають рушниці з горизонтально і вертикально поставленими стволами. За розташуванням курка рушниці поділяють на куркові (курки ззовні ствольної коробки) і безкуркові (курки

1

розташовані всередині коробки). Типова модель куркової одностволки - ИЖ-17,

безкуркової - ИЖ-18.

В залежності від калібра рушниці бувають крупнокаліберними, се-

редньокаліберними і малокаліберними. До крупнокаліберних відносяться рушниці гладкоствольні 10-го і 12-го калібрів, і нарізні - 9 мм та більше, до середньокаліберних - гладкоствольні рушниці 16, 20 і 24-го калібрів і нарізні - 6-8 мм, до малокаліберних - гладкоствольні рушниці 28, 32, 41 калібрів і нарізні - 5,6 мм та менше.

Мисливська рушниця складається з наступних основних частин: стволів,

ствольної коробки із спусковим та ударним механізмами, ложа (рис. 1).

Дерев'яна частина рушниці, яка призначена тримати інші металеві деталі рушниці називається ложем. Найкращим матеріалом для ложа є деревина грецького горіха, берези, бука, черешні. Ложе складається із цівки, шийки та прикладу. В прикладі розрізняють гребінь, затилок, носок і п'ятку. Затилок може бути виготовлений з металу, рогу, пластмаси, гуми.

Шийка - найтонша частина ложа, в залежності від форми розрізняють три типи: пряму (англійську), напівпістолетну та пістолетну. Цівка є продовженням шийки і знаходиться під нижньою задньою третиною ствола рушниці. Вона забезпечує зручне управління рушницею при прицілюванні та пострілі, з'єднує стволи з ствольною коробкою, допомагає зводити курки, виштовхує екстрактор з гнізда. Екстрактор висуває із патронника стріляні гільзи або патрони при відкриванні рушниці настільки, що їх можна вийняти руками. У рушниць, які мають ежектори (автоматичні виштовхувачі стріляних гільз), останні вміщенні у цівці. Ежектор - більш складний і досконалий механізм. Подібно до екстрактора, він висуває не вистріляні патрони, а вистріляні гільзи із силою викидає з стволів.

2

Рис. 1. Будова рушниці:

1 - мушка; 2 - ствол; 3 - прицільна планка; 4 - ричаг затвору; 5 - кнопка запобіжника; 6 - приклад; 7 - гребінь приклада; 8 - п'ятка приклада; 9 - затилок приклада; 10 - носок приклада; 11 - шийка ложа; 12 - спускова дужка; 13 -

спускова скоба; 14 - ствольна коробка; 15 - цівка; 16 - антабка.

Ствол рушниці - гладкостінна стальна трубка, в якій відбувається згорання пороху і по якій під тиском порохових газів рухається снаряд (дріб,

картеч, кулі). В патронник вставляється патрон. Згоряння в патроні відбувається від капсуля, розташованого в центрі нижньої частини гільзи. Капсуль займається від удару бойка. За рахунок енергії газів шріт, картеч або куля отримує необхідну швидкість руху (до 350-400 м/сек.). Виймають патрон вручну, або після пострілу гільза може викидатися за допомогою ежектора при розкриванні рушниці.

Багатозарядні рушниці, як правило, є напівавтоматами. В них після першого пострілу відбувається автоматичне викидання стріляної гільзи. Для наступного пострілу необхідно лише наступний натиск на спусковий гачок. Довжина стволів коливається в межах від 650 мм до 750 мм, в залежності від калібру рушниці.

Калібр рушниці означає кількість однакових куль, виготовлених з одного англійського фунта (453,6 г) свинцю, кожна з яких точно підходить до каналу ствола. Наприклад, виготовленням 16 однакових куль із 1 англійського фунта чистого свинцю виник калібр 16. Відповідно, чим номер калібру більший, тим його канал (діаметр) менший.

В каналі ствола розрізняють п'ять ділянок: патронник, перехідний конус,

циліндричний канал, дульне звуження (чок), циліндр чока (рис. 2).

Чокове звуження збільшує кучність бою, тобто зменшує розсіюваннядробинок.

3

Рис. 2. Будова ствола рушниці:

1 - виїмка під головку гільзи; 2 - патронник; 3 - перехідний конус; 4 - канал ствола; 5 - чокове звуження; 6 - канал чока.

Ствольна коробка призначена для з'єднання всіх частин рушниці в єдине ціле, замикає канали стволів. В коробці розміщений ударно-спусковий механізм, запобіжник, затвор. Призначення ударно-спускового механізму запалити капсуль патрона ударом бойка. Капсуль запалює пороховий заряд.

Запобіжник призначений для попередження випадкових пострілів. Надійні запобіжники з поперечним болтом Грінера. Регулюється верхнім ключем, він за допомогою пружини автоматично зачиняє рушницю при його закриванні.

Затвор - механізм, який скріплює стволи з коробкою і замикає їх під час пострілу. В більшості сучасних мисливських рушниць є пружинний затвор.

Запирання системи відбувається автоматично під тиском пружини. Для відкриття рушниці служить верхній ключ, з'єднаний з пружинним затвором.

Деталі затвора монтуються в гніздах ствольної коробки.

В Україні найбільше поширені рушниці Іжевського і Тульського збройних заводів (Росія). Рушницям Іжевського заводу присвоєна марка ИЖ, дальше вказують рік виготовлення серії рушниць. Рушницям Тульського заводу присвоєна марка ТОЗ і порядковий номер конструкції. Окремі серії рушниць Тульського заводу мають марку МЦ. В даному випадку це означає - модель Центрального конструкторського бюро даного заводу (табл. 3).

Таблиця 3.

Зброя для полювання

4

5

Мисливські боєприпаси

До боєприпасів для мисливських рушниць належить порох, гільзи, капсулі,

пижі, прокладки, дріб, картеч і кулі. З цих елементів виготовляють патрони

(рис. 3).

Гільза - контейнер, в якому запаковані всі елементи патрона: капсуль -

джерело запалювання; порох - силовий заряд; куля, шріт, картеч - ударний снаряд.

Гільзи бувають картонні, металеві та пластмасові завдовжки 65 та 70 мм. При пострілі вони зазнають великих навантажень, тому вони повинні бути міцними.

Паперові гільзи міцні, але недовговічні, розраховані на один постріл, хоча можуть витримати і більше - до трьох - чотирьох. Вони легкі, добре тримають снаряд,

забезпечують найкращий бій, проте чутливі до вологи, часто розбухають,

деформуються і не входять у патронник рушниці. Паперові гільзи виготовляють трьох калібрів: 12,16, 20. Пластмасові гільзи не оксидуються, не бояться води і міцніші за паперові. Головки паперових і пластмасових гільз виготовляють тільки з металу. Міцні, важкі, витривалі й довговічні металеві гільзи (латунні, рідше -

мідні). Вони вологостійкі, але погано тримають снаряд, випускаються тільки під капсуль "Центробой", який не завжди добре запалює бездимний порох.

У центрі денця гільзи є отвір - капсульне гніздо. Капсуль є запалювачем порохового заряду. їх виготовляють двох типів - "Центробой" для спалахування димного пороху, та "Жевело" - для бездимного пороху.

Порох є бездимний і димний. Найбільшою популярністю користується бездимний порох"Сокіл", "Салют", "Барс", "Сунар", "Фазан", "Беркут".

6

Рис. 3. Споряджений мисливський патрон:

1 - гільза; 2 - капсуль; 3 - заряд пороху; 4 - порохова картонна прокладка; 5 - войлочні пижі; 6 - картонна прокладка; 7 - шріт; 8 - дробова картонна прокладка; 9 - завальцовка дульця гільзи.

Бездимний порох має зеленкувате забарвлення. Він майже не утворює диму при пострілі і нагару в каналах стволів, втричі сильніший, ніж димний, але характеризується меншим терміном зберігання, пришвидшує спрацювання зброї. До димних порохів відноситься "Ведмідь", "Олень". Димний порох чорного забарвлення. Він легше займається, довше зберігається, проте при пострілі дає густий дим, значний звук і поштовх у плече, чутливий до вологості, не піддається просушуванню.

Пижі (клейтухи) умовноподіляються на порохові тадробові,а за матеріалом, з якого вини виготовлені, на повстяні, деревно-волокнисті, пластмасові, картонні, коркові та ін. Призначення їх різне. Пиж, що знаходяться між порохом і дробом, називається пороховим. Основне його призначення не допустити змішування пороху з дробом, перешкодити при пострілах проникненню у дріб порохових газів. Він поміщається в гільзі між двома картонними прокладками. Нижня (захисна) прокладка кладеться на порох, виготовляється з щільного картону товщиною від 1,5 до3 мм. Вона оберігає основний пиж від порохового вогню. Його висота не повинна перевищувати S калібра рушниці. Верхня прокладка, що кладеться на клейтух, є опорою для снаряда. її виготовляють переважно з крихкого картону товщиною від 1,0 до 1,6 мм. Шротовим клейтухом (більшість мисливців називає його теж прокладкою) закривають шротовий або картечний снаряди. Він паперовий, тоненький, завтовшки 0,5-1,0 мм, а для металевих гільз - повстяний або корковий завтовшки 2,5-3,0 мм. Він легко розбивається снарядом при виході з дула. Тому не рекомендується підмінювати папір іншим матеріалом, що може спричинити розсіювання дробу при пострілі. Шротовим пижом закінчується будова патрона.

Дріб (шріт) - свинцеві кульки різного діаметру. З метою більшої твердості до свинцю додають 4-5% сурми. Випускають дріб від №0000 до № 12.

7

Діаметр найменшої дробинки (№12) дорівнює 1,25 мм. Зменшується номер дробинки, а діаметр збільшується від номера до номера на 0,25 мм і в №1 дорівнює 4 мм. Наступні шість номерів, так званої, нульової дробі, її діаметр коливається від 4,25 до 5,5 мм. Дріб діаметром понад 5,5 мм називається картеч (табл. 4).

Кулі - монолітні снаряди різних форм і конструкцій, виготовлених для стрільби з дробових рушниць: кругла, Бреннеке, Якана, турбінного типу, парадокс, Майєра та ін. (рис. 4).

Таблиця 4. Нумерація шроту

Їх використовують для полювання на великих звірів на відстані 50-70 м з гладкоствольних рушниць.

Спорядження мисливських патронів

Для спорядження мисливських патронів користуються універсальним приладом A.M. Сидоренка (рис. 5), приладами типу "Барклай", "Діана".

Універсальним приладом A.M. Сидоренка (УПС) найбільш зручний із всіх приладів, він дозволяє проводити всі операції (видалення використаного

8

капсуля, запресування нового і т.д.). При спорядженні патронів необхідно дотримуватися наступної послідовності.

1. Встановлення капсуля. В гільз, які були вже у використанні,

необхідно замінити стріляні капсулі. Звільнити патрон від капсуля можна за допомогою набійника приладів "Барклай", "Діана". На одному його кінці міститься внутрішній гвинт, у який вкручуються стрижні для вибивання капсулів. Стрижень у вигляді шила служить для виби вання капсулів типу

"Жевело".

Рис. 4. Типи куль:

1- кругла; 2 - Бреннеке; 3 - Якана; 4 - куля Вінцлебеена; 5 - куля для стволів з нарізним чоком.

"Центробой" вибивається стрижнем циліндричним - тупим. Вкручують потрібний стрижень у робочий кінець набійника і вставляють його в гільзу,

покладену дном на підставку з отвором посередині, а тоді рукою або молоточком

(краще дерев'яним) б'ють по ручці набійника. Капсуль випадає в отвір підставки.

Гільзу ставлять капсульним гніздом на капсуль, а потім в гільзу ставлять сердечник і натискають на нього долонею. Капсуль частково або повністю входить в капсульне гніздо гільзи. Завершають операцію легким ударом дерев'яного молотка по сердечнику. Найкраще встановлення капсуля проводити УПС. В ньому є змінні сердечники для металевих та паперових гільз. Цей прилад дозволяє встановити капсуль легко та безшумно. Капсуль встановлюють на один рівень з поверхнею шляпки гільзи, без перекосів.

9

Рис. 5. Прилад для спорядження патронів:

1 - навойник; 2 - лійка; 3 - втулки; 4 - виймач пижів; 5 - ричаговий прес із сердечником; 6 - висічки, 7 - муфта, 8 - пуансон, 9 - запасний сердечник іншого калібра.

Таблиця 5.

Рекомендовані заряди пороху та шроту

2. Відважування та засипка пороху у гільзу. На тарі, в яку запакований порох, вказується величина пороху для влаштування патрона для кожного калібру мисливської гладкоствольної зброї (рис. 5).

Потрібну для заряду кількість пороху зважують на аптекарських терезах. В

гільзу зі вставленим капсулем засипають порох. Порох всякого ґатунку примхливий щодо зберігання: не любить світла, хоче сухості, сталої температури і щільної посудини, в якій він знаходиться.

3.Закладання картонної прокладки на порох. На пороховий заряд вставляють картонну щільну прокладку товщиною 2-3 мм. За допомогою набійника її притискають. Бездимного стискати не треба. Якщо патрон снаряжають поліетиленовими пижами, то картонні прокладки не потрібні: поліетиленові пижі встановлюють безпосередньо на порох.

10