5. Вікові особливості травлення
У жуйних в перші дні після народження функціонує лише власне шлунок – сичуг, ємкість якого в 2 рази більша ємкості передшлунків. У дорослої тварини сичуг складає лише 11-13% загальної ємкості шлунка. До 3-місячного віку об’єм передшлунків в 4 рази більший сичуга.
В перший день після народження сичуг і кишечник теляти покритий ембріональним епітелієм, який майже не виробляє травних соків. Єдиний корм в цей період молозиво матері, поживні речовини якого проникають в слизову оболонку шляхом піноцитозу.
З молозивом матері потрапляють у кров імунні тіла (глобуліни) завдяки яким створюється пасивний імунітет. Власні захисні функції розвиваються у теляти тільки з 2-тижневого віку.
Пригніченню патогенної дії мікрофлори сприяє висока кислотність молозива (40-50 º Т) з молозивом до організму надходить залізо і вітамін В12, якого у молозиві більше ніж у молоці. Особливу біологічну цінність має жир молозива, в якому розчинні вітаміни А, Д, каротин і гормони.
З 2-3 дня життя ембріональний епітелій замінюється на постійний, який інтенсивно продукує травні соки. Ферментативна активність травних соків у ранньому віці жуйних характеризується високою активністю лактази кишечника, дуже низькою активністю мальтози і відсутністю інвертази (сахарази). Тому вуглеводами які добре засвоюються є лактоза, глюкоза і галактоза. Це необхідно враховувати при визначенні строків переведення телят на ЗНМ та розробці рецептури їх виготовлення
У новонароджених телят нема жуйного періоду. Він наступає на 3-му тижні життя з початком споживання грубого корму. У рубці інтенсивно починають розмножуватись мікроорганізми.
У молодняку жуйних дуже повільно скорочується рубець і сітка але активно скорочується сичуг, що сприяє потраплянню в нього молока через стравохідний жолоб.
Ємкість стравохідного жолоба мала, тому молоко може проходити через нього малими порціями. При випоювання теляти з перших днів з відра молоко ковтається великими порціями і виливається через стравохідний жолобу рубець, який не містить мікрофлору і загнивається (диспепсія).
У новонароджених поросят добре розвинений кишечник, але слаборозвинений шлунок. До 3-тижневого віку в шлунковому соці відсутня соляна кислота (явище аглоргідрії) і мало пепсину. Тому травлення в основному проходить в тонкому кишечнику.
Рання підгодівля поросят прискорює появу соляної кислоти і розвиток шлункового травлення. Тому з 6-7 денного віку поросят привчають до легко перетравних концентрованих кормів (підсмажений ячмінь, жито, комбікорм), збираного молока а пізніше з 15-20 денного віку коренебульбоплодів, трави бобових тощо.
Повністю становлення шлункового травлення у свиней закінчується в 2-2,5 місяці.