- •1.Поняття , обєкт предмет кримінології
- •2.Завдання кримінології
- •3.Методологія і методика кримінології
- •4.Місце кримінології в системі інших наук
- •6.Поняттяознаки злочинності
- •7. Показники злочинності
- •8. Латентна злочинність
- •9. Сучасний стан злочинності в україні
- •11. Детермінація і причинність злочинності
- •12. Концепції причин злочинності
- •13. Причини і умови окремого злочину
- •14. Поняття,властивості особи злочинця
- •15. Структура особи злочинця
- •16. Типологія злочинців
- •17. Поняття віктимології
- •18. Поняття жертви злочину
- •19. Характеристика , віктимність, віктимізація
- •20.Віктимність неповнолітніх і осіб похилого віку
- •21. Поняття і форми протидії злочинності
- •22. Поняття профілактики злочинності
- •23. Класифікація профілактичних заходів
- •24. Поняття та загальна характеристика насильницьких злочинів
- •27. Запобігання насильницьким злочинам
- •32. 33. Кримінологічна характеристика групової злочинності
- •34. Детермінанти групової злочинності
- •35. Профілактика групової злочинності
- •36. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •37. Характеристика учасника злочинної організації
- •38. Транснаціональна організована злочинність
- •39. Детермінанти організованої злочинності
- •40. Протидія організованій злочинності
- •41. Поняття злочинності професійної і організованої фактично не мають нормативного визначення, існують різні погляди на сутність цих видів злочинності.
- •42. Розглянемо основні характеристики професійного злочинця (за відомим російським кримінологом о. Туровим).
- •44. Основні напрями попередження професійної та організованої злочинності
- •45. Поняття рецидивної злочинності та її стан
- •46. Особа рецидивіста
- •47. Причини й умови рецидивної злочинності
- •48. Профілактика рецидивних злочинів
- •49. Поняття пенітенціарної злочинності та її характеристика
- •50. Кримінологічна характеристика осіб, які вчиняють злочини в місцях позбавлення волі
- •51. Детермінанти пенітенціарної злочинності
- •52. Попередження злочинів серед ув'язнених в місцях позбавлення волі
- •53. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинності неповнолітніх
- •54. Кримінологічна характеристика особи неповнолітнього злочинця
- •55. Причини й умови злочинності неповнолітніх
- •56. Запобігання злочинності неповнолітніх
- •57. Кримінологічна характеристика злочинів, які скоюють жінки
- •59. Причини й умови вчинення злочинів жінками
- •60. Попередження жіночої злочинності й проституції
- •61. Поняття "фонових" явищ
- •62. Кримінологічна характеристика наркоманії
- •63. Кримінологічна характеристика злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків
- •64. Кримінологічна характеристика проституції
- •65. Кримінологічна характеристика пияцтва й алкоголізму
61. Поняття "фонових" явищ
Негативні соціальні явища - це порушення моральних, юридичних норм, які встановлені суспільством і державою. Ці явища досить різноманітні, але головна ознака, що їх об'єднує - сприяння існуванню злочинності. Антисуспільна поведінка має велике поширення, тому що це пов'язано з вчиненням правопорушень (кримінальних, адміністративних, цивільних тощо), порушенням приписів (кодексів поведінки, уставів), аморальними проступками.
Серед негативних соціальних явищ у кримінології виокремлюють групу таких явищ, які тісно пов'язані зі злочинністю. До них належать: пияцтво, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, проституція, безробіття, бродяжництво, жебрацтво. Названі явища ніби обрамляють злочинність, тому їх ще називають "фоновими".
Причини виникнення й існування фонових явищ тотожні причинам та умовам, які сприяють існуванню злочинності.
Зазначимо, що за деякі з цих видів антисоціальної поведінки встановлено адміністративну відповідальність. У їх основі лежить аморальність, бажання жити всупереч інтересам суспільства. Певна частина названих проявів антисоціальної поведінки може статися через несприятливий збіг обставин: жебрацтво як безвихідна ситуація; наркоманія як наслідок ін'єкцій під час тяжкої хвороби; зараження венеричною хворобою через донорську кров тощо.
Суспільна небезпечність "фонових" явищ полягає в тому, що:
- ведення паразитичного способу життя вимагає певних коштів, які найлегше здобути злочинним шляхом;
- стан наркотичного чи алкогольного сп'яніння послаблює самоконтроль особи, що полегшує скоєння злочину;
- аморальність призводить до підвищеного ризику стати жертвою злочину, тобто до високої віктимності;
- власне злочинними є незаконні операції з наркотиками, фальшування спиртних напоїв, утримання притонів для вживання наркотиків або розпусти, звідництво й інші форми антисоціальної поведінки.
Отже, можна зробити висновок, що "фонові" явища - це сукупність аморальних проявів, які суперечать загальноприйнятим нормам поведінки, та які органічно взаємопов'язані зі злочинністю, оскільки детермінують одне одного й тягнуть за собою соціальну деградацію особи (а зрештою - й усього суспільства).
62. Кримінологічна характеристика наркоманії
Наркоманія - це захворювання, що виникає в результаті немедичного вживання наркотичних засобів.
Токсикоманія - це хворобливий потяг до речовин (синтетичного, біологічного, рослинного походження) чи лікарських засобів, які не входять у список наркотиків, через вдихання, просочування або іншим способом із метою досягнення одурманювального ефекту (ацетон, бензин, лаки, фарби).
Наркотизм - це негативне соціальне явище, сутність якого полягає в залученні до немедичного вживання наркотиків окремих груп населення.
Наркотизація населення призводить до:
- масового враження фізичного, психічного, морального стану нації; деградації значного числа людей, які повинні були б стати опорою економіки, суспільного життя, обороноздатності країни;
- негативного впливу на репродуктивну здатність населення та здоров'я наступних поколінь;
- ініціації і створення підґрунтя до масового вчинення злочинів;
- розширення середовища підвищеного соціального та кримінального ризику;
- значного поповнення контингенту осіб з підвищеною віктимністю;
- підриву боєздатності збройних сил;
- обтяження держави й суспільства необхідністю виділяти значні кошти на профілактику, правовий уплив, лікування, реадаптацію осіб, схильних до вживання наркотиків.
Відповідно до даних досліджень та експертних оцінок, кількість осіб, які регулярно вживають наркотики, в Україні досягає 2 000 000 чоловік, а осіб, які пробували наркотики, -4 000 000 осіб. Водночас кількість наркоманів, відомих органам охорони здоров'я, у 2004 р. становила лише 83 741 осіб, серед яких 948 - неповнолітні, а на профілактичному облікові споживачів наркотиків в органах міліції було зареєстровано 12 485 осіб, серед яких 4850 - неповнолітні. Це свідчить про високий рівень латентності явища (п'яти-десятикратної).
За соціальним станом особи, що перебувають на обліку, розподіляються таким чином:
- не працюють і не навчаються - 80,1 %;
- службовці - 0,8 %;
- робітники - 7,1 %;
- учні шкіл - 1,2 %;
- учні ПТУ, технікумів - 1,2 %;
- студенти вищих навчальних закладів - 0,5 %;
- інші категорії - 9,1 %.
- Питома вага чоловіків становить 82 %.
- Питома вага міських жителів - 82,4 %.
Кримінологічний характер наркоманії - це розвиток наркотичного голодування (абстинентного синдрому) "ломка", при якому заради придбання наркотику особа здатна учинити різноманітні злочини (крадіжку, здирство, розбій, шахрайство).
У стані абстиненції часто відбуваються й тяжкі насильницькі злочини. Зловживання наркотичними речовинами, неминуче призводить до соціальної та моральної деградації особистості, фізичної слабкості, часто - до самогубств (суїциду). Поряд із гомосексуалістами й проститутками, наркомани, що застосовують внутрішньовенне введення наркотиків, належать до груп підвищеного ризику зараження ВІЛ.
Взаємозв'язок наркоманії зі злочинністю полягає в тому, що наркоманія спонукає до вчинення тяжких корисливих злочинів, породжує злочинний бізнес - наркобізнес, один з різновидів організованої злочинності (це й незаконне виробництво, перевезення, збут наркотичних речовин, утримання кубел для їхнього споживання). Особи, що зловживають наркотичними засобами, часто самі стають жертвами злочинних зазіхань (наркотична віктимність). Значна криміногенна небезпека полягає в залученні до вжиття наркотиків довколишніх осіб, зокрема й неповнолітніх.