Розділ 1 організація виробничої дільниці

1.1 Розрахунок споживчої кількості обладнання та його завантаження

1. Визначення ефективного річного фонду часу роботи одного верстата

Фд ⁼ [( Д_р - Д_в.д - Д_с.д) ×Ч_д – Д _п.с.д. х 2] х З_р х К_р; годин;

де Др. - кількість днів в одному році = 366(розрахунок на 2012 рік;

Д_в.д. - кількість вихідних днів (суботи та неділі) = 105;

Д_с.д. - кількість святкових днів = 10;

Чд - кількість годин робочого дня = 8,0;

Д_п.с.д. - кількість передсвяткових днів = 7 (тривалість робочого дня менше на 1 годину);

Зр - кількість змін роботи обладнання = 2;

К_р - коефіцієнт, який враховує час перебування верстата в ремонті.

Прийнято для середніх верстатів К_р = 0,95 [1]

Фд = [(366-105-10) ×8,0-7×2] ×2×0,95=3789 год

2. Визначення приведеного випуску деталей

П_пр = шт ,

де Ф_д - ефективний річний фонд виробничого часу обладнання, годин;

К₃ - плановий коефіцієнт завантаження обладнання, для середньо-серійного типу виробництва Кз = 0,8 [1] ;

Т_шт - норма штучного часу на ведучій операції для деталі представника, (3,79 хв);

α - коефіцієнт допустимих витрат на переналагоджування обладнання понад підготовчо-заключний час:

для середньосерійного виробництва α = 0,05... 0,08 [1]

П_пр ==44433 шт

В розрахунках прийнято П_пр =44500 шт

3. Визначення річної трудомісткості на операції

Т_труд=, н. год.

Т_{труд 010}=2967 н. год.

Т_{труд 015} = 3189 н. год.

Т_{труд 020} = 3115 н. год.

Т_{труд 035}= 3152 н. год.

Т_{труд 040} =3115 н. год.

Т_{труд 045}=2967 н. год

Т_{труд 055} =6230 н. год.

Т_{труд 065} =2922 н. год.

1.1.4 Визначення кількості верстатів

В_Р=

В_Р010==0,78 верст., прийнято 1 верстат;

В_Р015==0,84 верст., прийнято 1 верстат;

В_Р020== 0,82 верст., прийнято 1 верстат;

В_Р035== 0,83 верст., прийнято 1 верстат;

В_Р045== 0,82 верст., прийнято 1 верстат

В_Р050==0,78 верст., прийнято1 верстат;

В_Р055==1,64 верст., прийнято 2 верстати;

В_Р0365==0,77 верст., прийнято 1 верстат;

Всі одержані дані занесено в таблицю 1.1

Таблиця 1.1

Дані розрахунку кількості верстатів

№ операції	Назва операції	Модель верстата	Тш.к (проект) хв.	Кількість верстатів		Кз	трудо місткість н.г
				Вр	Вп
1	2	3	4	5	6	7	8
010	Фрезерно-центрувальна	МП-76	4,0	0,78	1	0,78	2967
015	Токарно-автоматна	1Н713	4,3	0,84	1	0,84	3189
020	Токарно-автоматна	1Н713	4,2	0,82	1	0,82	3115
035	Токарно-автоматна	1Н713	4,25	0,83	1	0,83	3152
040	Токарно-автоматна	1Н713	4,2	0,82	1	0,82	3115
Продовження таблиці 1.1
045	Вертикально-фрезерна	6Р13	4,0	0,78	1	0,78	2967
055	Шліце-фрезерна	5К352	8,4	1,64	2	0,82	6230
065	Кругло-шліфувальна	314161Е	3,94	0,77	1	0,77	2922
Всього			37,29	7,28	9	6,46	27657

- Визначення середнього коефіцієнта завантаження обладнання на дільниці

К_зсер=;

К_зсер =

К_зсер =0,81 або 81 %, що для умов середньо - серійного виробництва цілком достатньо.

Графічно завантаження верстатів на проектованій дільниці зображено на гістограмі ( див. рис.1.1)

Рис. 1.1 Графік завантаження верстатів на дільниці

Таблиця 1.2

Зведена відомість характеристики верстатного парку механічної дільниці

Модель верстата	Габаритні розміри, мм	Кількість	Потужність		Вартість за прейскурантом, тис.грн.		ТЗВ 10% тис.грн	Балансова вартість тис.грн.
			один	всього	один	всього
МП-76	2505×1490	1	11	11	70	70	7	77
1Н713	2435×1250×1985	4	17	68	84	336	33,6	369,6
6Р13	2570х2252х2430	1	11	11	55,0	55	5,5	60,5
5К352	6910 х 2990 х 3460	2	15	30	65	130	13	143
314161Е	2505х1565х1500	1	10	10	95	95	9,5	104,5
Всього		9	-	130	-	686	-	754,6

Середня одинична потужність обладнання на механічній дільниці

Р_с.п. = Р_п/В_пр, кВт;

де Р_п – підсумкова потужність обладнання, кВт;

В_пр – прийнята кількість верстатів на дільниці, шт.

Р_с.п. = 130/9= 14,4 кВт.

1.2. Розрахунок виробничої площі дільниці та вартості основних фондів

1.2.1 Визначення загальної площї дільниці

А_Д=А_ПИТ×В_пр, м² ;

де А_ПИТ - питомий показник площі на один верстат. Для середніх вагою до 10000 кг – 16... 25 м²

А_Д=16×9=144 м²

Загальна площа дільниці

А_з.п.д. = 1,3×144= 187,2 м²

Ширину прольоту прийнято В=12 м (12000 мм), крок колон В = 6 м (6000 мм),а довжину прольоту

L=,м

L =м (20800).

За нормативами:

Висота будівлі

h = 8,4 м (8400 мм).

Об'єм будівлі

V_буд = h х А_з.п.д х 1,15

V_буд =8,4 x 187,2 x 1,15 = 1808 м³.

Вартість основних фондів

B_овф = B_буд. + B_б.об. + B _тр.зас. ;

В_буд. = Ц_буд. х V_буд.

де Ц_буд. - 100…150 грн. - ціна 1 м³ виробничої будівлі (дивись прейскурант, висотою 8-ми метрів) з крановим навантаженням та залізобетонними конструкціями [1] ;

В_б.об. =754,6 тис.грн. ,балансова вартість обладнання.

• Вартість будівлі дільниці

В_буд. =100 х 1808=180,8 тис.грн.

• Вартість транспортних засобів (1... 2% від В_об.)

В_тр.зас. = 754,6 х 0,01 = 7,54 тис.грн.

• Вартість основних фондів

В_(овф) = 754,6 + 180,8 + 7,54 = 942,94 тис. грн.

1.3. Визначення чисельності працюючих на дільниці

1.3.1. Визначення чисельності основних робітників

Р_{верст.сп.} = чол.;

де, Т_труд - річна трудомісткість робіт за видами обробки, нормо-годин.

Ф_д - річний ефективний фонд часу роботи одного робочого, години;

К_{в н} - коефіцієнт виконання норм робочими на дільниці (1... 1,2).

- Визначення ефективного річного фонду робочого часу верстатника за п'ятиденний тиждень

Ф_д = [(366- 105- 10) х 8 - 7 х 2] х К_п , нормо-годин.

Ф_д = [(366 - 105 - 10) х 8 - 7 х 2] х 0,91 =

= 1815 нормо-годин.

Р_{верст.сп005}= чол.; Прийнято2 чол.

Р_{верст.сп010} =чол., Прийнято 2 чол.

Р_{верст.сп015} = чол Прийнято 2 чол.

Р_{верст.сп020} = чол., Прийнято 6 чол.

Р_{верст.сп025} == чол Прийнято 2 чол

Р_{верст.сп030} = верст., Прийнято 5 чол.

Р_{верст.сп035} = чол., Прийнято 4 чол.

Р_{верст.сп035} = чол., Прийнято 2 чол.

• Визначення коефіцієнта завантаження верстатника

К₃ = Р_в.сп / Р_в.пр

К_з005= 1,6/2 = 0,82

К_з010= 1,8/2 = 0,88

К_з015=1,7/2=0,86

К_з020=1,7/2=0,86

К_з025=1,7/2=0,86

К_з030=1,6/2=0,80

К_з035=3,4/4=0,86

К_з035=1,6/2=0,8

В таблиці 1.3 відображено чисельність верстатників на дільниці

Таблиця 1.3

Зведена відомість чисельності верстатників на дільниці

№ операції	Професія	Розряд роботи	ТТРУД.Н.Г	РВ.Р.	РВ.ПР.	КЗ
010	Фрезерувальник	3	2967	1,6	2	0,82
015	Токар	3	3189	1,8	2	0,88
020	Токар	3	3115	1,7	2	0,86
035	Токар	3	3152	1,7	2	0,87
040	Токар	3	3115	1,7	2	0,86
045	Фрезерувальник	3	2967	1,6	2	0,82
055	Фрезерувальник	4	6230	3,4	4	0,86
065	Шліфувальник	4	2922	1,6	2	0,80
Разом			27657	15,2	18

Середній коефіцієнт завантаження верстатників:

К_{з.сер.в.} =;

К_{з.сер.в.} =

1.3.2 Визначення чисельності допоміжних робітників, інженерно-технічних працівників, обліковців і конторських працівників та молодшого обслуговуючого персоналу

Чисельність допоміжних працівників зайнятих на дільниці розраховується у відсотках від числа основних робітників дільниці, для серійного виробництва - 15... 25% [1]

Від загального числа допоміжних робітників 60-70% - робітники, які обслуговують обладнання [1]

• Визначення чисельності допоміжних робітників

Р_{доп.роб.} = (15…25%) від Р_верст.

Р_{доп.роб.} = 0,25×18 = 4,5 чол. Прийнято 5 чол

В таблиці 1.4 наведено відомість допоміжних робітників

Таблиця 1.4

Відомість допоміжних робітників

Назва професії		Кількість		Розряд
Слюсар ремонтник		2		4
Електрик		1		4
Бригадир		1		5
Контролер	1		4
Разом	5

• Визначення чисельності інженерно-технічних працівників

Чисельність інженерно-технічних працівників (ІТП) прийнято в співвідношенні від числа робітників (виробничих та допоміжних) 15% від загального числа основних та допоміжних робітників

Р_ІТП = 0,15×23 = 3,45 чол., Прийнято 4 чол

В таблиці 1.5 наведено відомість ІТП

Таблиця 1.5

Відомість ІТП

Назва професій	Кількість	Посадовий оклад
Начальник дільниці	1	1500
Змінний майстер	2	1300×2
Нормувальник	1	1100
Разом	4	5200

- Визначення чисельності обліковців та конторського персоналу

Чисельність обліковців та конторського персоналу (ОКП) приймається 1... 3% від основних та допоміжних робітників [1].

Р_окп= 0,03 х 23 = 0,69 чол., прийнято Р_окп = 1 чол.

• Чисельність молодшого обслуговуючого персоналу (МОП) приймається 2... 3% від основних та допоміжних робітників[1].

Р_моп = 0,02 х 23= 0,46 прийнято Р_моп ⁼ 1 чол.

В таблиці 1.6 наведено відомість ОКП та МОП.

Таблиця 1.6

Зведена відомість ОКП та МОП

Назва професії	Кількість	Посадовий оклад, грн.
ОКП обліковець	1	1100
МОП транспортувальник	1	1100
Разом	2	2200

Результати розрахунку чисельності робітників наведено в таблиці 1.7

Таблиця 1.7

Зведена відомість працюючих на дільниці

Категорія працюючих	Кіль- кість	Розряди робіт				Питома вага, %
		2	3	4	5
Основні робітники (верстатники та слюсарі)	18	--	12	6	--	62
Допоміжні робітники	5	--	--	4	1	18
Інженерно-технічні працівники	4	--	--	--	--	14
Обліковці та конторський персонал	1	--	--	--	--	3
Молодший обслуговуючий персонал	1	--	--	--	--	3
Разом	29	-	12	16	1	100

1.3.3. Визначення середнього тарифно-кваліфікаційного розряду та середньо годинної тарифної ставки основних робітників

В таблиці 1.8 зведено характеристику основних робітників дільниці

Таблиця 1.8.

Зведена відомість основних робітників (верстатників) та визначення середнього тарифно-кваліфікаційного розряду.

Назва професії	Загальна кількість робітників	Кількість робочих по розрядам
		3	4
Токар	8	8	-
Фрезерувальник	8	4	4
Шліфувальник	2	-	2
Разом	18	12	6
Загальна кількість людино розрядів	60	36	24

- Визначення середнього тарифно-кваліфікаційного розряду

Р_с.р. = = 3,33

• Визначення середньої годинної тарифної ставки

ГТС_ср= ГТС_з +(ГТС_ч-ГТС_з)×Р_ср

де, Рс.р. - число, що знаходиться після коми середнього тарифно-кваліфікаційного розряду;

ГТС_з, ГТС_ч - годинна тарифна ставка 3-го розряду – 7,73 грн. і 4-го розряду – 8,36 грн. за 1 годину. Прийняті за даними 2012р. в ТДВ «Первомайськдизельмаш».

ГТС_ср=7,73+ (8,36-7,73) х 0,33 = 7,94 грн.;

1.4. Організація технологічного планування та робочих місць на дільниці

Планування верстатів необхідно ув'язувати із застосуванням підйомно-транспортного обладнання. В плануваннях передбачають короткі шляхи переміщення заготовок, деталей в процесі виробництва, Вантажопотоки не повинні перехрещуватися між собою, а також не перетинати та не перекривати основні проїзди та переходи, які призначені для руху людей;

- розміщення обладнання, проїздів та переходів на плануванні дільниці повинно гарантувати зручність та безпеку праці; можливість монтажу та ремонту обладнання; зручність подавання заготовок та інструментів; зручність прибирання відходів;

- планування повинно бути „гнучким", тобто необхідно передбачити можливість змінити верстати при зміні технологічного процесу;

- плануванням повинно бути передбачено робочі місця для майстра та технолога, а також слід передбачити можливість застосування механізованого та автоматизованого обліку та керування;

0. Організація робочих місць

Найбільш значні зміни в організації робочих місць відбуваються під впливом механізації та автоматизації виробництва, що забезпечує швидку перебудову виробництва при випуску нових виробів за рахунок гнучкості виробничої системи, а також збільшує коефіцієнт завантаження верстатів та покращує соціальні умови праці.

0. Організація транспортування виробів на дільниці

Ціль організації транспортування деталей на дільниці - це скорочення тривалості виробничого циклу при широкому застосуванні механізованих та автоматизованих транспортних засобів. Вибір транспортних засобів залежить від характеру оброблюваних на дільниці заготовок; маси та габаритів заготовок або розміру транспортної партії, типу виробництва, конструкції будівлі. Транспортування деталей від прольоту до прольоту від одного верстату до іншого може бути виконана наступними способами:

- електричними візками або електрокарами;

- кранбалками, маніпуляторами, монорейками з електросталлю, які можуть бути прямими, кільцевими з вантажопідйомністю 0,25... З т.;

1.6. Організація складського господарства

• Визначення корисної площі складів та складових площадок

А_скл.=; м².

де, П_заг - річна потреба заготовок в тонах;

α_з - запас збереження заготовок в днях.

α_з = 6... 8 днів - серійне виробництво [1];

Ф_д - дійсний річний фонд часу. Ф_д = (365-104-8)=253 дні

в = 4...7 т/м² - вантажонапруга площі в тонах на 1 м². [1];

А_скл.=0,51 м²

• Визначення загальної площі складу

А_заг. =м²

де, К_вп. = 0,4 - коефіцієнт використання площі

А_заг. =м² ;

0. Організація інструментального господарства

Організація інструментального господарства істотно впливає на ефективність основного виробництва. Витрати на технологічне оснащення становлять для серійного виробництва 10...15% вартості устаткування [3].

Величина оборотних коштів, вкладених в інструменти коливається від 15 до 40% загальної суми оборотних коштів. [3].

Тому основними завданнями інструментального господарства є:

• визначення потреби в інструменті;

• планування його закупівлі і виготовлення;

• виготовлення інструменту нових прогресивних конструкцій;

• забезпечення інструментом виробничого процесу і технічної підготовки ;

• організація його раціональної експлуатації і технічний нагляд;

• ремонт і відновлення інструменту;

• організація, облік і зберігання;

• аналіз ефективного використання інструменту;

Раціональне розміщення і зберігання інструменту на складі забезпечує облік, хороше зберігання і швидке знаходження, для цього використовують шафи, стелажі з спеціальними полками, які розміщені згідно індексації інструменту.

Надається інструмент на робочі місця тих типорозмірів, які передбачені технологічним процесом. Оборотний фонд інструменту створюється на рівні, який забезпечує можливість попереджувальної заміни.

В даній курсовій роботі розрахунки потреб інструментального господарства не передбачені.