Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Гігієна.Практичні навички.docx
Скачиваний:
162
Добавлен:
12.02.2015
Размер:
43.92 Кб
Скачать

Норми природного освітлення деяких приміщень різного призначення

Вид приміщення

Коефіцієнт природної освітленості (КПО)

Світловий коефіцієнт (СК)

Кут падіння ()

Кут отвору

()

Коефіцієнт заглиблення приміщення

не менше

не менше

не менше

не більше

1. Начальні приміщення (класи)

2,5 %

1:4 – 1:5

27

5

2

2. Житлові кімнати

0,5–0,75%

1:8

27

5

2

3. Лікарняні палати

1,0–1,5 %

1:5 – 1:6

27

5

2

4. Операційні

>2,5%

1:2 – 1:3

27

5

2

  1. Методи гігієнічної оцінки штучного освітлення.

Гігієнічна оцінка штучного освітлення

Гігієнічна оцінка штучного освiтлення проводиться за допомогою описового, розрахункового та свiтлотехнiчного методів.

Описовий метод передбачає визначення виду освiтлення, кількості світлоточок, типу ламп (лампи розжарювання або люмiнiсцентнi лампи) та їх кiлькості, типу освiтлювальної арматури, її стану, висоти пiдвiшування ламп тощо.

Розрахунковий метод заснований на оцінці показників рiвномiрності та достатності освiтлення.

Рiвномiрнiсть освітлення визначається за величиною площi примiщення, що припадає на одну свiтлоточку. Освiтлення вважається рiвномiрним, якщо на кожну свiтлоточку припадає не більш ніж 8-9 м2.

Достатнiсть освiтлення визначається за величиною питомої потужностi, тобто за показниками кількості Вт, що припадають на 1 м2 приміщення. Для ламп розжарювання достатня питома потужність складає 36 Вт/м2, для люмiнiсцентних ламп24 Вт/м2.

Свiтлотехнiчний метод передбачає визначення освітленості робочих місць приміщення з використанням люксметра.

Інтенсивність штучного освiтлення у випадку застосування в навчальному приміщенні ламп розжарювання повинна бути не меншою ніж 150 лк, у випадку застосування люмінісцентних ламп не меншою ніж 300 лк.

  1. Методика розрахунку рівномірності та достатності штучного освітлення, оцінка результатів.

Рiвномiрнiсть освітлення визначається за величиною площi примiщення, що припадає на одну свiтлоточку. Освiтлення вважається рiвномiрним, якщо на кожну свiтлоточку припадає не більш ніж 8-9 м2.

Достатнiсть освiтлення визначається за величиною питомої потужностi, тобто за показниками кількості Вт, що припадають на 1 м2 приміщення. Для ламп розжарювання достатня питома потужність складає 36 Вт/м2, для люмiнiсцентних ламп24 Вт/м2.

  1. Методика визначення температури у приміщені. Показники оцінки температурного режиму.

  2. Методика визначення абсолютної та відносної вологості у приміщені, прилади, одиниці вимірювання, оцінка результатів.

  3. Методика визначення швидкості та напрямку руху повітря. Прилади, одиниці вимірювання, оцінка результатів.

  4. Методика розрахунку коефіцієнту аерації, оцінка результатів.

  5. Методика визначення концентрації вуглекислого газу у повітрі приміщення, оцінка результатів.

  6. Методика розрахунку кратності обміну повітря у приміщенні, оцінка результатів.

  7. Правила відбору проб води і складання направлення на дослідження.

  8. Методика читання лабораторних аналізів води.

  9. Методика розрахунку кількості хлорного вапна для знезараження води за хлорпотребою та методом перехлорування.

  10. Методика визначення вмісту фтору в питній воді.

  11. Методика вивчення протикаріозної ефективності фторування води та оцінка результатів.

  12. Методика розрахунку індексу мінливості погоди, інтерпретація результатів.

  13. Схема санітарної оцінки грунту.

  14. Методика розрахунку числа Хлєбнікова та його оцінка.

  15. Методика розрахунку потреб людини в харчових речовинах.

  16. Методика розрахунку індексу біомас (індексу Кетлє), інтерпретація результатів.

  17. Симптоми часткової вітамінної недостатності – виявлення та оцінка.

  18. Правила відбору проб їжі для лабораторного аналізу.

  19. Санітарна експертиза харчових продуктів, етапи, методи.

  20. Проби для визначення первинних ознак розпаду білків м’яса.

  21. Методика розслідування випадків харчових отруєнь.

  22. Методика виготовлення та використання лінійки Нікітіна-Флерова.

  23. Методика оцінки фізичного розвитку методом сигмальних відхилень.

  24. Методика вимірювання рівня шуму та вібрації, прилади та одиниці вимірювання.

  25. Методика визначення вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони.