Властивості мутацій:
• мутації виникають раптово, стрибкоподібно;
• мутації успадковуються, тобто передаються
від покоління до покоління;
• мутації ненаправлені ― зазнавати мутації може будь-який локус, викликаючи зміни як незначних, так і життєво важливих ознак;
• одні і ті ж мутації можуть виникати повторно;
• за проявом мутації можуть бути корисними і шкідливими, домінантними і рецесивними.
6. |
Мутагенез |
1)визначення; 2)природний та індукований |
Мутагенез – процес виникнення мутацій.
7. |
Мутагени |
1)визначення; 2) класифікація; 3)комутагени; 4)антимутагени |
Мутагени ― чинники, які здатні проникати в соматичні або зародкові клітини живих організмів і викликати мутації.
За походженням мутагени класифікують:
Ендогенні ― фактори, що утворюються в процесі життєдіяльності організму;
екзогенні — всі інші фактори, в тому числі і умови навколишнього середовища.
За природою виникнення мутагени класифікують:
Фізичні мутагени
Іонізуюче випромінювання;
Радіоактивний розпад;
Ультрафіолетове випромінювання;
Надмірно висока або низька температура.
Хімічні мутагени
Окисники та відновники (нітрати, нітрити, активні форми кисню);
Алкілуючі реагенти (наприклад, йодацетамід);
Пестициди (наприклад гербіциди, фунгіциди);
Деякі харчові добавки (наприклад, ароматичні вуглеводні, цикламати);
Органічні розчинники;
Лікарські препарати (наприклад, цитостатика і, препарати ртуті, імунодепресанти).
До хімічних мутагенів умовно можна віднести і ряд вірусів (мутагенним чинником вірусів є їх нуклеїнові кислоти — ДНК або РНК).
Біологічні мутагени
Специфічні послідовності ДНК — мігруючі генетичні елементи;
Деякі віруси (вірус кору, краснухи, грипу);
Продукти обміну речовин (продукти окислення ліпідів);
Антигени деяких мікроорганізмів.
Комутагени ― це речовини, які підвищують ефекти середовищних мутагенів, хоча самі по собі не здатні до мутагенної дії, не мають власної мутагенної активності. Такий ефект мають сполуки природного і штучного походження, неорганічної і органічної природи.
Антимутагени – речовини, які знижують частоту мутацій. Вони нейтралізують мутаген до його реакції з молекулою ДНК, або знімають пошкодження ДНК, які обумовлені мутагеном. Антимутагенну дію мають вітаміни, глутамін, серотонін, резерпін, а також деякі фізичні фактори (денне світло).
8. |
Забруднення середовища |
1)визначення; 2)джерела забруднення; 3)види забруднень; 4)генетична небезпека; 5)генетичний моніторинг |
9. |
Направленість мутаційного процесу |
1)закон гомологічних рядів спадкової мінливості; 2)практичне значення |
Закон гомологічних рядів у спадковій мінливості: «Види і роди, генетично близькі, характеризуються схожими рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, знаючи ряд форм у межах одного виду, можна передбачати знаходження паралельних форм у інших видів і родів. Чим ближче генетично розташовані в загальній системі роди і види, тим повніша схожість у рядах їх мінливості».
У основі гомологічних рядів лежить фенотипова подібність, яка виникає як результат дії однакових алелів того ж гена, так і дії різних генів, що зумовлюють подібні ланцюги послідовних біохімічних реакцій у організмі в процесі онтогенезу.
Закон гомологічних рядів у спадковій мінливості має пряме відношення до вивчення спадкових хвороб людини. Питання лікування і профілактики спадкових хвороб не можна розв'язати без дослідження на тваринах із спадковими аномаліями, які подібні до тих, що спостерігаються у людини.
Згідно з законом М. І. Вавилова, аналогічні спадковим хворобам людини фенотипи мають зустрічатися і у тварин.