- •Методичні розробки
- •З основ біоетики та біобезпеки
- •Для студентів 3 курсу медичного факультету
- •(Спеціальність – лікувальна справа, педіатрія)
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Біоетика взаємовідносин у системі “лікар-пацієнт”
- •Етичний кодекс лікаря україни Розділ: Лікар і пацієнт
- •Історичні моделі моральної медицини.
- •1. Модель Гіппократа («не нашкодь»).
- •2. Модель Парацельса («роби добро»)
- •3. Деонтологичеськая модель (принцип «дотримання боргу»).
- •4. Біоетика (принцип «пошани прав і гідності людини»).
- •Моделі моральної медицини в сучасному суспільстві.
- •1. Модель «технічного» типу.
- •2. Модель сакрального типу.
- •3. Модель колегіального типу.
- •4. Модель контрактного типу.
- •Етичні проблеми фармаконагляду Виробник, лікар, дослідник, органи охорони здоров’я
- •Етичний кодекс
- •Фармацевтичних працівників України
- •Розділ і.
- •Загальні принципи та положення
- •Розділ іі. Фармацевтичний працівник у сучасному суспільстві
- •Розділ ііі. Взаємовідносини фармацевтичного працівника і пацієнта
- •Розділ IV. Взаємовідносини фармацевтичного працівника і лікаря.
- •Розділ V. Дія Етичного Кодексу фармацевтичного працівника. Відповідальність за його порушення та порядок перегляду.
- •Методика виконання самостійної роботи
- •З а к о н у к р а ї н и Основи законодавства України про охорону здоров'я
- •З а к о н у к р а ї н и Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині (1999р.)
- •МЕтодика виконання самостійної роботи
- •1. Біоетичні та соціальні проблеми медичної генетики, генної інженерії і генної терапії, генетичних технологій модифікацій природи людини та тварин.
- •2. Правові проблеми медичної генетики, генної інженерії і генної терапії, генетичних технологій модифікацій природи людини та тварин.
- •3. Основні принципи державної політики в галузі біоетики - об’єктом державної політики в галузі біоетики є громадяни України та їх права;
- •3. Біобезпека медичної генетики, генної інженерії і генної терапії, генетичних технологій модифікацій природи людини та тварин.
- •4. Медико-етичні проблеми клонування людини та тварин.
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Репродукція людини та нові репродуктивні технології
- •Контрацепція
- •Природні методи планування сім’ї
- •Моральна оцінка контрацепції та пмпс
- •Види стерилізації та її моральна оцінка
- •Міжнародна федерація планування сім’ї
- •Визначення, види аборту та їх біоетична оцінка.
- •Правовий статус абортів
- •Сучасні морально-етичні погляди на проблему аборту
- •Ліберальний підхід до проблеми аборту
- •Консервативний підхід до проблеми аборту.
- •Помірний підхід до проблеми аборту
- •Морально-етична оцінка різноманітних методів переривання вагітності
- •Біобезпека пренатальної діагностики
- •Біоетичні проблеми неонатології і педіатричної практики
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Історія дослідів над тваринами.
- •Види тварин, які використовуються в експериментах
- •Сфери проведення дослідів над тваринами.
- •Тестування медикаментів
- •Клінічні дослідження як етап розробки лікарських препаратів
- •Типи клінічних досліджень
- •Наукові принципи доказової медицини і їх біоетична оцінка.
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика виконання самостійної роботи
- •1. Класифікація ризиків гм-рослин і кормів
- •2.Ризики виробництва фармацевтичних препаратів у гмо.
- •Ризики горизонтального переносу трансгенних конструкцій.
- •Біобезпека Актуальність проблеми
- •Регулювання генетично-інженерної діяльності у відкритій системі та державна реєстрація гмо
- •Використання, транспортування, зберігання та утилізація гмо
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Законодавчі основи віл-інфекції/сніДу в Україні
- •Правове забезпечення профілактики венеричних захворювань
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Категорії небезпеки для мінного населення інфекційний агентів і захворювання, що викликаються ними.
Природні методи планування сім’ї
Природне планування сім’ї – це метод, який на основі спостереження за змінами в організмі дає змогу подружжю визначити плідні дні в менструальному циклі жінки. Цей метод не має побічних впливів на здоров’я.
Природні методи планування сім’ї (ПМПС) ґрунтуються на спостереженнях за фізіологічними ознаками плідної (коли можливе запліднення) та неплідної (коли запліднення малоймовірне) фаз менструального циклу, що дає змогу подружній парі визначити період, коли варто утриматись від статевих зносин, якщо вона прагне уникнути вагітності, або вступати у статеві зносини, якщо вагітність бажана.
Рис.1. Природні методи розпізнавання днів плідності.
На даний час відомі чотири природні методи планування сім’ї (рис. 1):
1) Ритмічний (календарний, метод Огіно – Кнауса). Календарний метод дає змогу визначати дні можливої фертильності за допомогою підрахунків, аналізуючи останні 6-12 менструальних циклів. Перший день періоду потенційної плідності визначають, віднімаючи число 18 від тривалості найкоротшого циклу, останній день – віднімаючи число 11 від тривалості найдовшого циклу. Овуляція припадає на 14 день циклу
2) Спостереження за цервікальним слизом (овуляційний, метод Біллінгса). Метод передбачає розпізнавання жінкою циклічних змін у слизових виділеннях з шийки матки. У перші дні після менструації більшість жінок відчуває сухість у піхві (це рання інфертильна фаза, неплідний період). Зростання вмісту естрогенів в призводить до посилення шийкової секреції: якщо на 7-8-й день циклу шийкові залози виділяють 60-70 мг слизу на добу, то на початок овуляції – 700 мг. Саме тоді, коли з'являється рідкий слиз, починається фертильна фаза циклу. Цервікальні виділення стають рідкими, прозорими, тягучими, слизькими та нагадують сирий яєчний білок (плідний слиз). Жінка відчуває, що присінок піхви наче "змащений" – це день найбільшого виділення слизу, коли здатність до запліднення найвища. Після овуляції під впливом прогестерону виділення слизу істотно зменшується, слиз стає густішим або цілком зникає. Постовуляторна, або пізня інфертильна (неплідна), фаза циклу починається на 4-й день після дня піку виділення слизу і триває до першого дня чергової менструації.
3) Температурний метод (вимірювання базальної температури тіла вранці натще відразу після пробудження). Базальна температура тіла має двофазну динаміку по відношенні до гормональних змін менструального циклу і тому дає можливість визначити, після її підвищення і подальшої стабільності по відношенню до попередньої фази, що вже відбулася овуляція. Постовуляторна (пізня інфертильна) фаза у циклі жінки настає на третій день після зміни температури.
4) Симптотермальний метод (спостереження за кількома ознаками – базальною температурою, змінами цервікального слизу, чутливістю молочних залоз, болями в низу живота в середині циклу, збільшенням ваги, мінливістю бажань, настрою, апетиту тощо). Утримуватись від статевих зносин потрібно від дня появи рідкого слизу, доти, доки не мине три дні після підвищення температури тіла.