3. Класифікація виставок.

Торгові виставки поділяються на наступні види:

1) за місцем проведення;

2) за частотою проведення;

3) за напрямом роботи;

4) за видами пропозиції;

5) залежно від попиту;

6) за ознакою постійності місця провдення.

1. За місцем проведення:

1) виставки, що проводяться на території країни;

2) виставки, що проводяться за кордоном.

Виставки поділяються на регіональні, міжрегіональні, національні та міжнародні.

Регіональні виставки мають радіус дії до 100 км, репрезентують одну або декілька галузей і призначені для демонстрації можливостей малих підприємств.

Міжрегіональні виставки мають таку саму структуру, але більший радіус дії і залучають більше підприємств.

Національні виставки - це своєрідна вітрина національної промисловості, проводяться на території країни або за кордоном з метою демонстрації продукції національного виробництва і стимулювання її продажу, мають міжгалузевий характер.

Міжнародного характеру набувають ті виставки, в яких беруть участь експоненти із зарубіжних країн, яких повинно бути не менше ніж 10-15% від загальної кількості учасників.

Залежно від спеціалізації, організаційних особливостей і рівня проведення виділяють наступні основні види міжнародних виставок:

1) міжнародні спеціалізовані виставки, тематика яких охоплює цілу галузь науки і техніки (наприклад, «Хімія»);

2) міжнародні спеціалізовані виставки (салони), тематика яких охоплює окремі напрями підгалузі науки і техніки (наприклад, «Зварювання», авіасалони в Бурже);

3) міжнародні виставки, що проводяться в рамках конгресів, конференцій, симпозіумів.

Всесвітня виставка - це захід, що має на меті продемонструвати засоби, якими володіє людство для задоволення своїх різносторонніх потреб. В українському виставковому бізнесі солідною репутацією користуються такі могутні фірми, як «Зовнішекспобізнес», Національний виставковий центр, Торговельно-промислова палата України. Ці найбільші організатори виставок мають базу даних фірм різних галузей, контактують з досить широким колом потенційних експонентів.

2. За частотою проведення виставки бувають:

1) періодичні - через два, три роки;

2) щорічні;

3) сезонні.

Частота проведення залежить від різновидів продукції (експонатів), яка пропонується, й умов конкуренції. Так, покази моди можуть відбуватися 2-4 рази протягом року, а демонстрація новинок технології - з інтервалом від 2 до 5 років.

3. За напрямами роботи розрізняють:

1) торгові виставки, на яких відбувається продаж товарів або отримання замовлень;

2) інформативні виставки;

3) виставки, що проводяться з метою розвитку комунікацій і встановлення контактів.

4. За видами пропозиції виставки бувають:

1) універсальні;

2) багатогалузеві;

3) галузеві.

Універсальні виставки демонструють дуже широку номенклатуру товарів, яка відображає стан розвитку національної економіки. Товари та послуги, які реалізуються на товарному ринку, можуть бути представлені на виставці у вигляді зразків, макетів чи інформаційного опису. Завдяки участі у вірно вибраній виставці підприємство-експонент може збільшити обсяги продажу; оцінити конкурентоспроможність товару; визначити експортні перспективи товарів підприємства; налагодити співробітництво та обмінятися досвідом з партнерами; вивчити конкурентів (ціни, якість, упаковки, умови продажу, сервіс).

Багатогалузеві виставки пропонують товари та послуги кількох суміжних галузей і за належної організації та великої кількості зацікавлених учасників є досить ефективними.

Спеціалізовані галузеві виставки мають чітку товарну спеціалізацію та орієнтовані на відвідувачів-покупців, що мають потребу в таких товарах. Вони демонструють тенденції розвитку певного ринку, наприклад, авіатехніки, автомобілебудування тощо. Фірма-експонент не лише розраховує на безпосередній продаж, її насамперед цікавить реакція спеціалістів, побажання потенційних клієнтів, а також поведінка конкурентів. Вони сприяють розвитку технологій, оновленню асортименту споживчих та інвестиційних товарів, збільшенню кількості новинок за одночасного зменшення тривалості їхнього життєвого циклу.

5. Залежно від товару розрізняють:

1) виставки товарів масового споживання;

2) виставки інвестиційних (промислових) товарів;

3) виставки технологій;

4) виставки інвестицій та ін.

6. За ознакою постійності місця проведення виділяють:

1)       постійні виставки, що зберігають свою тематику та місце проведення. Так, наприклад, у США налічується близько 200 постійно діючих виставкових центрів (галузевих і не галузевих).

2)       змінні, які завжди зберігають свою тематику, але організовуються та проводяться в різних місцях;

3)       пересувні (на потягах, пароплавах тощо). Мають широкий радіус дії, носять багатогалузевий характер, організовуються з метою підняття престижу країни, розвитку зв`язків з громадськістю.

Особливу увагу заслуговують Всесвітні торгові виставки, які з’явилися на початку XIX ст. Вони відображають технологічний розвиток усього людства і стають значною політичною і культурною подією. На честь таких виставок часто створюються архітектурні шедеври: наприклад, Кришталевий Палац у Лондоні (1851) або Ейфелева башта (1889).

Регулярно проводяться престижні і представницькі спеціалізовані виставки. Серед них такі відомі, як «Світ Arpo», «EN-TER’EX» (виставка комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, засобів комунікації та офісного устаткування) та ін. Їх організують українські фірми «Примус-Україна», «Автоекспо», «Галицькі контракти» та інші.

Найактивніше виставковою діяльністю займаються у Києві, Одесі, Львові, Дніпропетровську та Донецьку.