3. Технопарки, технополіси, науково-дослідні центри та інші складові інноваційного ринку

 Найбільш яскравими і багатогранними формами взаємодії венчурного капіталу з малим інноваційним підприємництвом стали такі спільні інфраструктури утворення, як науково-технічні парки і технополіси. Як показує зарубіжний досвід, більшість венчурів, які користувались послугами інкубаторів, мереж, функціонували у технопарках, мала великий успіх на ринку.

Технопарки складають органічну основу інноваційних процесів, відіграють важливу роль у перенесенні прогресивних технологій з галузі фундаментальних розробок у виробництво, сприяють досягненню позитивних структурних змін в економіці, зростанню купівельної спроможності продукції на світовому ринку.

Технопарк представляє собою сукупність центрів, кожен з яких реалізує спеціалізований набір інноваційних послуг. Ефективність технопарків значною мірою обумовлена наявністю тісних зв’язків із дослідницькими установами. Як правило,  вони створюються у безпосередній близькості від великих університетcьких центрів. Основна ідея співробітництва полягає в тому, що підприємства, які створюються у межах парку, залучають до роботи над замовленнями наукових працівників, які у свою чергу мають можливість застосувати на практиці результати своїх досліджень та надавати фірмам консультаційні послуги.

Технопарки у ринкових країнах відчувають підтримку з боку держави і місцевих органів влади за такими основними напрямками:

-  законодавчий;

-  програми фінансування і розвитку;

-  пряма участь держави.

Кожен із учасників процесу втілення прогресивних технологій та наукових досліджень у виробництво реалізує власні цілі :

1.                     З боку органів влади :

-  підвищення ефективності національної економіки та вирішення регіональних соціально – економічних проблем

2.                     Бізнесові структури :

-  завоювання ринків в умовах жорсткої конкуренції

-  максимізація прибутку

3.                     Структури фінансового капіталу :

-  максимізація прибутку за рахунок високої сукупності вкладень в інновації.

4.                     Наукові заклади :

-  отримання коштів для свого розвитку, соціальне забезпечення своїх працівників та фінансування подальших розробок.

Прикладами технопарків в Україні є Інститут монокристалів у Харкові,  “Вуглемаш” – у Донецьку та ін.

Технополіс – це сукупність технопарків , бізнес – інкубаторів, ін. структур та інфраструктури, які забезпечують наукову та виробничу діяльність конкретного регіону.

Науково – дослідні центри -  це організації, що займаються науковою та експериментальною перевіркою можливостей розробки купівельно – спроможних товарів та їх апробацію.

На стадії фундаментальних та прикладних досліджень це втілюється у відповідних документах, винаходах, ноу – хау і ін. Їх можна впроваджувати або в себе, або продавати і при цьому отримувати комерційний результат.

Фінансово – промислова група – це організаційна структура, яка поєднує промислові підприємства, банки, торгівельні організації , що пов”язані між собою єдиним технологічним циклом для підвищення купівельної спроможності товарів та послуг.

На чолі фінансово – промислової групи стоїть управлінська компанія , яка формує технологічні ланки, визначає склад учасників, розподіляє між ними сукупний прибуток. Для фінансово  - промислової групи є характерним високий рівень технологічної та економічної інтеграції для  реалізації  інноваційно – інвестиційних проектів.

Аналіз інноваційної діяльності в США і деяких країнах Європейського Союзу показує, що вона зосереджена, в основному, на обмежених територіях з високою концентрацією науково-технічного потенціалу.

Так, найбільшим за кількістю учасників є технопарк «Силіконова  долина», який перетворився в один з найзначніших промислових центрів США, адже тут у науково-виробничій сфері було зайнято понад 1,5 млн. працівників. У «Кремнієвій долині» функціонують 3 тис. венчурних фірм, загальна кількість працюючих у них становить 200 тис. чоловік. Уважають, що в цьому центрі тепер зосереджено близько 20% світового виробництва комп'ютерів та електронних компонентів. У його складі — 17 "великих концернів електронної промисловості, у тому числі такі, як «1БМ»,«Ксерокс».

В Україні передбачається створення техпопаркових та технонолісних структур на базі академічних науково-технічних комплексів, закладів освіти, промислових підприємств, фінансових організацій. А для цього є всі передумови: потужний науково-технічний потенціал, всесвітньо відомі наукові школи, найбільша у світі забезпеченість інженерними кадрами, низка законодавчо-нормативних актів, що стимулює їх створення. Нині в Україні налічується 8 технопарків, які функціонують в умовах браку фінансових засобів. Проте цього недостатньо для реалізації наміченої інноваційної стратегії. Необхідно продовжувати цю практику і розпочати створення нових технополісів. Так, у Львові доцільним є створення технополісу, який буде орієнтуватися на випуск електроніки та комп'ютерної техніки, у Харкові — генної інженерії, Києві — ресурсозберігаючих технологій, засобів цифрового зв'язку, телекомунікацій тощо.