Міністерство освіти і науки україни

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО»

навчальний посібник

Харків 2011

Зміст.

Передмова.

«Загальна частина міжнародного економічного права».

Тема 1. «Поняття, предмет, методи та система міжнародного економічного права».

1.1. Поняття міжнародного економічного права та сучасні доктрини міжнародного економічного права.

1.2.Предмет міжнародного економічного права.

1.3.Методи міжнародного економічного права.

1.4.Система міжнародного економічного права.

Тема 2 «Джерела міжнародного економічного права».

2.1. Поняття та система джерел міжнародного економічного права.

2.2. Міжнародний договір в системі джерел міжнародного економічного права.

2.3. Міжнародний звичай як джерело міжнародного економічного права.

2.4. Рішення міжнародних організацій та міжнародних судів та їх значення як джерел міжнародного економічного права.

Тема 3 «Принципи міжнародно – правового регулювання міжнародних економічних відносин».

3.1. Поняття та система принципів міжнародного економічного права.

3.2. Місце загальних міжнародно – правових принципів в нормативній системі міжнародно – правового регулювання міжнародних економічних відносин.

3.3. Нормативне закріплення принципів міжнародно – правового регулювання міжнародних економічних відносин та юридичний зміст деяких спеціальних принципів МЕП.

Тема 4 «Держави як суб’єкти міжнародного економічного права».

4.1. Правовий статус держави як суб’єкта міжнародного економічного права.

4.2. Імунітет держави.

4.3. Види імунітетів держави.

4.4.Специфічні способи захисту держави.

4.5. Міжнародно – правове регулювання імунітету держави.

Тема 5 « Міжнародні економічні організації»

5.1.Поняття міжнародної економічної організації та її правовий статус.

5.2.Міжнародні економічні організації в системі ООН.

5.3.Міжнародні фінансово – кредитні організації.

5.4. Регіональні економічні організації.

Тема 6 « Транснаціональні корпорації і міжнародно – правове регулювання їх діяльності».

6.1. Роль транснаціональних корпорацій у системі міжнародних економічних відносин.

6.2. Міжнародно-правове регулювання діяльності транснаціональних корпорацій.

Тема 7 « Міжнародні економічні договори».

7.1. Поняття та значення міжнародних економічних договорів.

7.2. Види договорів та угод.

7.2.1 Торговельні договори.

7.2.2. Контингентні угоди.

7.2.3. Кредитні угоди.

7.2.4.Угоди про міжнародні розрахунки.

7.2.5. Довготермінові комплексні угоди про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво.

7.2.6.Міжнародні товарні угоди.

7.2.7. Міжнародний факторинг.

7.2.8.Міжнародний форфейтинг.

7.2.9. Міжнародний фінансовий лізинг.

Тема 8 «Забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з міжнародних економічних договорів».

8.1. Загальна характеристика правового забезпечення зобов’язань і засобів розв’язання міжнародних економічних спорів.

8.2. Міжнародний суд і міжнародний арбітраж.

«Особлива частина міжнародного економічного права».

Тема 9 « Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні».

9.1. Значення та правові засади правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

9.2. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.

9.3. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Тема 10 « Міжнародне торговельне право».

10.1. Міжнародне торговельне право — підгалузь міжнародного економічного права.

10.2. Принципи міжнародної торгівлі.

10.3. Міжнародні торговельні договори

Тема 11 «Міжнародне валютне право».

11.1. Поняття та джерела міжнародного валютного права

11.2. Організаційно-правовий механізм міжнародної валютної системи.

11.3. Європейська валютна система.

11.4. Міжнародні валютно – кредитні відносини.

Тема 12 « Міжнародне транспортне право».

12.1. Поняття та джерела міжнародного транспортного права.

12.2. Основи міжнародно-правового регулювання видів транспорту.

12.3. Міжнародно – правове регулювання річкових перевезень.

12.4. Міжнародно – правове регулювання залізничних перевезень.

12.5. Міжнародно – правове регулювання повітряних перевезень.

12.6. Міжнародно – правове регулювання автомобільних перевезень.

Тема 13 «Міжнародне митне право».

13.1. Поняття міжнародного митного права і його місце в системі міжнародного економічного права.

13.2. Джерела міжнародного митного права.

13.3. Організаційно – правові форми міжнародного митного співробітництва.

13.4. Міжнародно – правове регулювання в галузі мітного співробітництва.

Тема 14 « Міжнародно – правове регулювання співробітництва у промисловості та сільському господарстві».

14.1. Загальносвітові тенденції розвитку промисловості та сільського господарства.

14.2. Правове регулювання міжнародного співробітництва у промисловості.

Тема 15 « Правове регулювання міжнародного науково – технічного співробітництва».

15.1. Розвиток науки як чинник економічного піднесення держави.

15.2. Значення міжнародного науково – технічного співробітництва.

15.3. Правове регулювання міжнародного науково – технічного співробітництва.

Тема 1. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ ТА СИСТЕМА МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРАВА

1.1. Поняття міжнародного економічного права та сучасні доктрини міжнародного економічного права.

1.2. Предмет міжнародного економічного права.

1.3. Методи міжнародного економічного права.

1.4. Система міжнародного економічного права.

1.1. Поняття міжнародного економічного права та сучасні доктрини міжнародного економічного права.

Торговельні взаємовідносини купців різних держав світу простежуються впродовж усієї зафіксованої історії людства. Важливу роль міжнародна торгівля відігравала за часів існування Афін, Стародавнього Єгипту, італійських міст-держав Венеції, Флоренції та Генуї, німецького Ганзейського торговельного союзу. Міжнародно-правове регулювання економічних, і передусім торговельних, взаємовідносин держав формувалося разом з формуванням інших міжнародних відносин. Торговельні взаємовідносини держав здавна були одним з найважливіших предметів міжнародних договорів. Відомо про існування торговельного договору між Єгиптом та Вавилоном, який було укладено за 2,5 тис. років до н. е. Митне регулювання зовнішньої торгівлі розпочалося практично водночас з появою перших міждержавних торговельних договорів.¹

У Київській Русі перший відомий міжнародний договір було укладено в 907 р. між київським князем Олегом та візантійськими імператорами Леоном і Олександром. Умови цього договору передбачали безмитну торгівлю купців Київської Русі у столиці Візантії — Царгороді (Константинополі) та забезпечення їх їстівними запасами.²

У 1493 р. датський король і російський цар Іван III уклали договір про дружбу та вічний союз. Цей договір передбачав безперешкодний проїзд і торгівлю купців, їхній захист з боку місцевих властей, справедливий суд, стягнення звичайного мита, яке існувало в цих договірних державах.

На сучасному етапі країни світу прагнуть до об’єднання та різного роду міжнародного співробітництва. Створюється все більше міжнародних організацій, що мають на меті розвиток та реалізацію міжнародного співробітництва в сфері економіки. Між країнами укладаються міжнародні економічні договори, розвинуті країни різними засобами допомагають країнам, що розвиваються.

Науково-технічна революція також впливає на прискорення процесу міжнародного співробітництва в сфері економічних відносин. Економіки країн світу розвиваються не ізольовано, з епізодичним виходом на міжнародний ринок, а в постійній взаємодії суб'єктів господарювання як у межах країн, так і з відповідними суб'єктами інших держав світу.

Міжнародне економічне право є досить новою галуззю права та навчальною дисципліною, до його поняття існують різні підходи та концепції. Деякі вчені відокремлюють міжнародне економічне право в окрему самостійну галузь права, деякі вважають, що воно взагалі не є галуззю права, а є лише частиною публічного права, дехто вважає, що міжнародне економічне право є комплексною галуззю права.

Найвідомішими з існуючих доктрин поняття та природи міжнародного економічного права є дві наступні доктрини:

Прихільники першої доктрини дотримуються тієї думки, що міжнародне економічне право є галуззю міжнародного публічного права, а економічні відносини суб’єктів міжнародного права – її предметом. Цієї концепції дотримуються: Г.Шварценберг, Я. Броунлі (Велика Британія),П. Верлорен ван Темаат (Нідерланди), В.Леві (США), В. Лісовський (Росія) та ін.

На думку Г. Шварценберга, МЕП має такі компоненти: володіння природними ресурсами та їх використання; виробництво та розподіл товарів, «невидимі» міжнародні угоди господарського або фінансового характеру; кредити та фінанси; відповідні послуги; статус і організація суб’єктів, що здійснюють таку діяльність. МЕП охоплює лише ті економічні аспеки, які є об’єктом впливу міжнародного публічного права³.

Друга доктрина полягає в думці, що міжнародне економічне право є комплексною галуззю права, а саме міжнародного публічного права, міжнародного приватного права та частиною національного права країн. Прихільниками цієї доктрини є такі вчені як А.Лавенфельд, Г.Еллер, В. Фікентшер, П.Фішер, П.Рейтер та ін.

Всі думки вчених мають під собою певне логічне підґрунтя та є обґрунтованими та такими, що мають право на існування.

На нашу думку, визначення міжнародного економічного права як галузі міжнародного публічного права є найбільш вірним.

Перш за все, якщо повернутися до вчень про теорію права, можна згадати, що правова система складається з двох великих блоків публічного та приватного права. Специфіка приватного права полягає в тому, що воно регулює специфічне коло відносин, що стосується спеціальних суб’єктів та об’єктів правового регулювання. Наприклад, відносини щодо правового положення фізичних осіб стосуються лише фізичних осіб. Тобто відносини, що регулюються приватним правом є більш вузькими.

Публічне право охоплює широке коло осіб, крім того обов’язковим суб’єктом публічних відносин на відміну від приватних є держава.

На нашу думку, деякі вчені помилково відносять до суб’єктів міжнародного економічного права фізичних та юридичних осіб різних країн. Тут треба виходити з того, з якого приводу виникають ці відносини. Якщо мова йде про відносини, що стосуються особисто фізичної особи іноземної країни, тобто виникають майнові чи особисті немайнові відносини, то це буде предметом правового регулювання цивільного права та відноситься до міжнародного приватного правома. Якщо зачіпаються інтереси держави в цілому (навіть через її окремого громадянина, або підприємства), або міжнародної організації, то ці відносини підпадають під регулювання публічного права.

Крім того, нижче буде розглянуто предмет правового регулювання міжнародного економічного права та спеціальні методи правового регулювання, які дійсно є схожими з предметом та методом міжнародного публічного права.

Тому ми схиляємося до точки зору, що міжнародне економічне право є галуззю міжнародного публічного права.

Виходячи з вищенаведеного, можна надати наступне визначення міжнародного економічного права.

Отже, міжнароднеекономічнеправо — це галузь міжнародного публічного права, яка є сукупністю принципів і норм, що регулюють відносини між державами та іншими суб'єктами міжнародного права і є їх узгодженим волевиявом.⁴