3. Як здійснюється вибір захисної апаратури для замкнених електричних мереж?

Для захисту електричних кіл широко застосовують автоматичні вимикачі з максимальним та тепловим розчеплювачем струму, реле струму, теплові реле, запобіжники, мікропроцесорні апарати захисту тощо. Аварійні режими вимагають вибору захисту, який є найефективнішим при тій чи іншій аварії. Правильний і раціональний вибір пускозахисних апаратів є основним у розробленні схем керування й захисту. Вибір тих або інших показників якості (як правило, суперечливих) залежить від об’єкта захисту й вимог до нього. Основним завданням, яке виникає під час вибору апаратури захисту асинхронного двигуна, є узгодження часострумових характеристик апаратів захисту з граничнодопустимими навантаженнями за струмом і часом споживачів. Найповніше узгодження захисних і навантажувальних характеристик досягається тоді, коли часострумова характеристика апарата проходить понад і якомога ближче до захисної характеристики споживача. Електротеплові реле призначені для захисту електродвигунів від перевантажень, асиметрії фаз, затяжного пуску, заклинювання ротора і встановлюються безпосередньо на контакторі. Для захисту від короткого замикання передбачають запобіжники або автоматичні вимикачі з миттєвими електромагнітними розчеплювачами. З урахуванням сукупності вимог, що пред'являються до апаратів управління та захисту: 1) Для електродвигунів потужністю до 55 кВт, що вимагають захисту від перевантаження, найбільш уживаними апаратами є магнітні пускачі у комбінації з плавкими запобіжниками або повітряними автоматами; 2) При потужності електродвигунів більше 55 кВт застосовуються електромагнітні контактори в комбінації з захисними реле чи повітряними автоматами. При цьому слід пам'ятати, що контактори не допускають розрив ланцюга при коротких замиканнях.

4. Назвіть конструктивні відмінності безконтактних апаратів захисту для мереж постійного і змінного струмів.

Комутація електричного струму в колі здійснюється апаратами захисту шляхом зміни у широких межах електричного опору комутуючого органу. У безконтактних апаратах функції комутуючого органу виконує елемент з нелінійним електричним опором, величина якого змінюється в достатньо широких межах. Такий елемент може бути на базі напівпровідника, магнітного підсилювача та ін. Стрибкоподібну зміну опору комутуючого органу і струму через його контакти при невеликому прирості струму керування називають комутаційним режимом. Стосовно апаратів на невеликі струми цей режим називають релейним. Підсилюючий режим відповідає плавній зміні опору комутуючого органу і струму в комутуючому колі при збільшенні струму у керуючому органі. При невеликих комутуємих струмах та невисоких напругах використання безконтактних апаратів може бути доцільнішим. Безконтактні апарати при великих струмах більш доцільні, якщо потрібно забезпечити підсилюючий режим. 

В радіальних мережах постійного струму захисна апаратура виконує вимогу селективності (вибірковості), тобто вона відключає тільки пошкоджені ділянки мережі. При цьому лише мінімальна споживачів може відчувати відсутність електричної енергії. Отже, захист мережі повинен здійснюватися таким чином, щоб спочатку спрацьовував елемент у місці короткого замикання і тільки у випадку його неспрацьовування – елемент захисту, що розміщений у схемі ближче до джерела електричної енергії.

Інерційність захисту необхідна там, де у колах існують короткочасні коливання струмів, наприклад, при запусках електродвигунів різних літакових привідних пристроїв. ЗА повинна реагувати на тривалі, хоч і невеликі перевантаження, тобто характеризуватися високою чутливістю. Найпоширенішим видом захисту мережі і споживачів є максимальний струменевий захист, який реагує на перевищення струму навантаження над величиною номінального струму. Він реалізується за допомогою плавких запобіжників і теплових (біметалічних) автоматів захисту мереж. У системах електропостачання змінного струму максимальний захист може бути виконаний на трансформаторах струму, які працюють спільно з електромагнітною КА.