МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет аеронавігації, електроніки та телекомунікацій
КАФЕДРА АВІОНІКИ
Наскрізний міждисциплінарний курсовий проєкт зі сталого розвитку (пояснювальна записка)
СТУДЕНТА освітньоГО Ступеня «БАКАЛАВР» спеціальність 173 «Авіоніка» освітньо-професійна програма «Комплекси пілотажно-навігаційного обладнання»
Тема:_________Перспективні системи посадки_________________________
Виконавець: ____Романець Софія Сергіївна__________(група АВ 211Б)___
Керівник:___________Чужа Олексій Олександрович____________________
Київ 2021
ЗМІСТ
ВСТУП 3
ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ПОСАДКИ 5
ПОСАДКОВІ ПРИСТРОЇ І СИСТЕМИ 6
СУПУТНИКОВІ НАВІГАЦІЙНІ СИСТЕМИ 8
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СИСТЕМ 11
ВИСНОВКИ 13
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ 14
ВСТУП
Постановка проблеми. Посадка літального апарата (ЛА) є найбільш відповідальним і складним етапом, який характеризується зміною режиму польоту, психофізіологічними навантаженнями і швидкоплинністю. Успішне виконання задачі безпечного заходу на посадку вимагає: чіткого визначення екіпажами правил і порядку виконання заходу на посадку; обладнання аеродромів, майданчиків приземлення спеціальними технічними системами; вироблення методик, рекомендацій екіпажам по використанню систем посадки, а також діям в особливих випадках.
Аналіз літератури. Дослідження, які постійно проводяться такими організаціями, як Flight Safety Foundation (FSF), International Civil Aviation Organization (ICAO) та ін. [1] показують, що етап виконання посадки займає по часу 4% від загального часу польоту. Половина всіх авіакатастроф припадає саме на цей етап (рис. 1).
Рис. 1. Графік відношення кількості авіакатастроф і часу польоту на різних етапах польоту
В умовах необхідності підвищення пропускної здатності аеродромів, в тому числі польових аеродромів, основними напрямками зниження числа авіакатастроф є: робота з екіпажами по профілактиці авіаційних катастроф, удосконалення існуючих і розробка нових високоточних систем посадки. В задачі, які покладаються на екіпажі, також входить виконання посадки на необладнані, в стаціонарному відношенні, аеродроми в будь-яку пору доби і в будь-яких метеорологічних умовах. Таким чином, показано, що актуальною залишається задача вдосконалення систем посадки і навігаційного обладнання літальних апаратів з метою підвищення безпеки польотів і розширення можливостей застосування авіації в різноманітних умовах.
Метою даного проекту є проведення аналізу існуючих систем і вибір напрямку дослідження по розробці перспективної системи посадки на необладнані аеродроми, майданчики приземлення.
Вимоги до систем посадки
Важливими параметрами, які характеризують системи посадки (СП), окрім вимог надійності, є точність визначення навігаційних параметрів (відносних координат ЛА), робоча область і дальність дії.
Зі всього переліку вимог до системи навігаційного обладнання зупинимося на наступних:
Система повинна забезпечувати визначення навігаційних параметрів в будь-яку пору доби, в будь-яких метеорологічних умовах.
Визначені параметри повинні видавати екіпажу інформацію про положення ЛА відносно точки приземлення, а також про положення ЛА відносно заданої траєкторії, що дозволить екіпажу виконати політ в ручному, директорному або автоматичному режимі.
Система повинна бути високоточною, неперервно забезпечувати екіпажі достовірною інформацією.
Система повинна забезпечувати вихід на точку (майданчик) і захід на посадку з будь-якого напрямку і за будь-якою траєкторією, тобто не мати обмежень по азимуту, куту місця і мінімальній дальності дії.