15. Адміністрування даних. Засоби підтримки цілісності баз даних

Адміністрування баз даних це функція управління та підтримки програмного забезпечення систем управління базами даних (СУБД). Основні програмні засоби СУБД, такі як Oracle, IBM DB2 і Microsoft SQL Server, потребують постійного управління. Таким чином, корпорації, які використовують програмне забезпечення СУБД, часто наймають спеціалістів з інформаційних технологій, які називаються адміністраторами баз даних.

Адміністратор бази даних (АБД) або– це особа, яка відповідає за вироблення вимог до бази даних, її проектування, реалізацію, ефективне використання та супровід, включаючи управління обліковими записами користувачів БД та захист від несанкціонованого доступу.

Завдання АБД можуть незначно відрізнятися в залежності від виду СУБД, але в основні завдання входить:

• Проектування баз даних.

• Оптимізація продуктивності бази даних.

• Забезпечення та контроль доступу до бази даних.

• Забезпечення безпеки у базі даних.

• Резервування та відновлення бази даних.

• Забезпечення цілісності бази даних.

• Забезпечення переходу нову версію СУБД.

Цілісність бази даних – це відповідність наявної в базі даних інформації її внутрішній логіці, структурі і всім явно заданим вимогам до організації даних. SQL Server надає спеціальні засоби контролю цілісності даних, що не залежать від клієнтських програм і які прив'язані безпосередньо до таблиць. Для забезпечення цілісності використовуються наступні засоби:

• обмеження (Constraints);

• правила (Rules);

• значення за замовчуванням (Defaults);

• тригери DML (DML Triggers).

Кожна вимога, яка задає деяке обмеження на можливий стан бази даних, називається обмеженням цілісності (integrity constraint).

Обмеження (Constraints) задають правила допустимості певних значень в стовпцях і являють собою стандартний механізм забезпечення цілісності. Обмеження можна встановлювати під час створення таблиці чи змінювання її структури. Обмеження можуть визначатися для стовпців або для таблиць. Обмеження стовпця вказується в описі стовпця і застосовується тільки до даного стовпця. Обмеження таблиці оголошується незалежно від описів стовпців і може бути застосоване до кількох стовпців таблиці.

Правило (Rules) являє собою набір інструкцій, призначений для контролю значень під час введення в поля таблиці. При цьому відмінність між обмеженнями та правилами полягає в тому, що обмеження можуть визначатися в процесі створення таблиці, а правило є окремим об’єктом, який може визначатися після завершення процесу створення. При цьому для поля може бути визначено тільки одне правило, тоді як обмежень може бути декілька. Застосування обмежень CHECK є кращим стандартним способом обмеження діапазону значень стовпця.

Значення за умовчанням DEFAULT визначають, якими значеннями заповнювати стовпець, якщо при вставці рядка для цього стовпця значення не вказано. Можна створити визначення DEFAULT у визначенні таблиці при її створенні. Якщо таблиця вже існує, можна додати до неї визначення DEFAULT. Кожен стовпець таблиці може містити одне визначення DEFAULT.

Тригером (Trigger) називають збережену процедуру особливого типу, яка автоматично виконується під час дій в таблиці БД, наприклад, зміни, додавання чи видалення записів.