Держава має тотальний контроль над ціновою політикою, яка проявляється в неринкових методах регулювання цін для зерна (сировини) і на ринку стратегічних продуктів (наприклад, на ринку хліба), які мають негативний вплив на економічні показники борошномельної промисловості.

Так, діяльність мірошників в приватному секторі в Україні може бути предметом державного регулювання, оскільки борошно і хліб визнані соціально значущими продуктами харчування. В цьому випадку уряд може регулювати бізнес, пов'язаний з помелом пшениці, за допомогою адміністративного ціноутворення, встановлення максимальної маржі або надання субсидій.

Ціноутворення на продукцію борошномельної промисловості залежить від обсягу зібраного зерна, хоча це часто коригується Антимонопольним комітетом, Кабінетом Міністрів і Державним резервним фондом.

В Україні існує механізм фактичного обмеження експорту шляхом квотування. Обмеження експорту має вплинути на ціну зерна (знизити) всередині країни. Але вплив квот не настільки істотний. Так, експорт обмежений, але не закритий. Багато хто, знаючи реальну ціну зерна, готові чекати – світова ціна тисне на українську ціну. До того ж потреби внутрішнього ринку складають 60% від виробництва

Порівняння ціни

Ціна за майже одну й ту саму вагу однакова, що говорить про деяку рівність виробників.

Прогнозування попиту

Виконали студентки ЕП-202 Погрібна Валерія Федоренко Юлія

Вступ

Споживачами кінцевої продукції виступають як підприємства харчової і переробної промисловості, так і домогосподарства. Однією зі специфічних рис ринку борошномельно-круп’яної продукції є те, що його товари відносяться до продукції щоденного попиту, вони вирізняються високими вимогами щодо їхньої якості, зберігання, транспортування, споживання; відзначаються наявністю масового попиту, обмеженим періодом їх реалізації та іншими особливостями.

Український ринок борошна складається з промислового (90%) й побутового споживання (10%).

Промисловіст

ь

Побутове

споживання

Прогнозування попиту

З початку 2020/21 маркетингового року, станом на 20 січня 2021 року, українські сільгосптоваровиробники експортували 27,942 млн т зернових та зернобобових з продуктами їх переробки, а також борошна. Це на 6,207 млн т менше, ніж на відповідну дату минулого року.Також українські сільгоспвиробники експортували 82,5 тис. т борошна пшеничного та інших видів, що на 124,7 тис. т менше, ніж на відповідну дату минулого маркетингового року.

Вартість фуражного зерна в Україні йде в бік збільшення слідом за тенденціями на світовому ринку. Ціни на фуражну пшеницю на внутрішньому ринку на 20 січня 2021 року зросли на 250-650 грн/т з минулого тижня. Підвищенню сприяло збільшення світових цін на зернові, а також обмежена пропозиція пшениці. За словами аналітиків, тенденція до збільшення цін на пшеницю та інші фуражні культури в Україні найближчим часом збережеться.

Подолання негативних наслідків, які різною мірою відчули майже всі країни світу у 2020 році, створило на міжнародних ринках сприятливу кон'юнктуру для виробників сировини, які отримали змогу продавати свою продукцію за вигідними цінами.

Ключовим драйвером зростання цін виступає Китай, який поповнює свої продовольчі запаси після масового вимирання свиней через АЧС. Китай зараз активно відновлює поголів'я свиней, закуповує для них корми, і саме тому там встановилися аномально високі ціни.

«Останні тижні ми спостерігали за потужним ціновим ралі майже на всіх біржах світу: починаючи з Китаю та Європи і закінчуючи Чиказькою біржею в США. За кілька останніх днів ми побачили, що відбулися корегування цін на зернові в бік зниження, і можна лише дивуватися, що це сталося настільки пізно, адже ціни безперервно збільшувалися кілька тижнів поспіль», – заявив Костецький.

За його словами, Китаю потрібно купувати продукцію для забезпечення продовольчої безпеки, і маржинальність при імпорті залишає достатній простір для торгів. Однак складно сказати, чи вже побачили ми в цьому сезоні пікові показники цін і чи підуть вони на спад.

Висновок

У висновок можемо сказати, що серед ключових чинників зростання цін на зернові ми можемо бачити наростання впливу кліматичних змін. Україна добре відчула їх в сезоні 2019/20: посушлива осінь, безсніжна зима, посуха і заморозки навесні, що охопили не тільки Чорноморський регіон, а й країни ЄС і США, і знову посуха влітку.

Також на даний момент Україна має достатньо позитивні числа щодо продажів завдяки Китаю.

В заключення до минулих графіків та таблиць можемо зробити такі висновки:

1.Борошномельна промисловість України є більш експортно орієнтовною;

2.Навіть в посушливі роки Україна вирощує рекордну кількість зернових в порівнянні з Китаєм, Аргентиною, США.

Але у разі виникнення дефіциту фуражних зернових культур на внутрішньому ринку та збереження високих цін на них,через завелу кількість експорту, є прогнозування на масові зупинки підприємств з виробництва комбікормів, скорочення виробництва м’яса птиці та свиней, ще більше зменшення обсягів виробництва яєць, значне підвищення вартості цих базових та соціально значущих продуктів харчування для кожного пересічного українця. Крім того, відсутність кормів призведе до суттєвого скорочення поголів’я птиці та свиней, що збільшує ризики погіршення екологічної, епідеміологічної, епізоотичної та соціальної ситуації в країні.

Вертикальна та горизонтальна інтеграція

Виконали студентки ЕП-202 Погрібна Валерія Федоренко Юлія