3.Інституційна складова політичної системи кндр

Чинна Конституція КНДР прийнята 27 грудня 1972 року, до якої були внесені зміни 9 квітня 1992 року, 5 вересня 1998 року і 27 вересня 2009 року. Стаття 1 Конституції визначає КНДР як суверенну соціалістичну державу, що представляє інтереси всього корейського народу. Згідно з Конституцією КНДР, влада в країні належить робітникам, селянам, трудовій інтелігенції, всьому трудовому народу. У державному устрої Північної Кореї, Кабінет міністрів є адміністративним і виконавчим органом. Уряд Північної Кореї складається з трьох гілок: адміністративної, законодавчої та судової. Проте, вони не є незалежними одна від одної.

За Конституцією 1998 року колишній президент КНДР Кім Ір Сен є «Вічним Президентом», тому його пост ніхто не має права займати. Конституція покладає більшість функцій, зазвичай належать главі держави на Верховне Народне Зібрання. Після смерті Кім Ір Сена в 1994 році, главою уряду став його син, Кім Чен Ір.

Уряд КНДР очолює Прем'єр-міністр, воно знаходиться під контролем Верховного Народного Комітету (ВНК). ВНК займається розробкою політичного курсу і наглядом за кабінетом міністрів.

Кім Чен Ір був главою держави до самої смерті 17 грудня 2011 року. Він займав відразу кілька посад і мав кілька офіційних звань, в тому числі - генеральний секретар Трудової партії Кореї, голова Комітету Державної Безпеки і Верховний Головнокомандувач збройними силами. Також він носив офіційний титул «Дорогий голова» (його батька, Кім Ір Сена називають «Великий голова»).

Після смерті Кім Чен Іра до влади прийшов його молодший син Кім Чен Ин.

Прем'єром уряду станом на 2019 рік є Кім Дже Рен.

Президія Верховних Народних Зборів

Колективний голова держави і постійно діючий орган - Президія Верховних Народних Зборів КНДР. У період між пленарними засіданнями, його функції виконує «засідання президії» в яких беруть участь голова Президії Верховних Народних Зборів, його заступники та секретар (на відміну від «пленарних засідань» в яких беруть участь голова, заступники голови, секретар та члени). Президія Верховного Народних Зборів була проголошена Конституцією 1948 року, пізніше скасована Конституцією 1972 року. Потім її функції були розділені між Постійною Радою Верховних Народних Зборів, що виконувала функції Верховних Народних Зборів між його сесіями, і Центральним Народним Комітетом, що являв собою колективний головний орган держави, разом із індивідуальним головою держави - Президентом , посада якого була введена цієї ж конституцією. Президію було відновлено у 1998 році.

Судова гілка влади

Судову систему Північної Кореї очолює Центральний суд Північної Кореї, що складається з головного судді та двох народних ассессорів; в деяких випадках на слухання справ можуть бути присутніми три судді. Термін їх повноважень є тим самим, що і у членів Верховних Народних Зборів. Кожен суд Північної Кореї має той же склад, що і Центральний суд. Судова система теоретично має нести відповідальність перед ВНС і Президією ВНС, коли представники законодавчого органу не на засіданнях.

Судова система не практикує судового перегляду справ. Сили безпеки країни так часто втручаються в діяльність судової системи, що висновок більшості юридичних справ є вирішеним; Експерти за межами Північної Кореї і численних перебіжчиків підтверджують, що це є широко поширеною проблемою. Дім Свобод заявляє, що «Північна Корея не має незалежної судової системи і не визнає індивідуальні права ... до нас надходять повідомлення про незаконні затримання,«зникнення», і позасудові вбивства, які не є чимось незвичним, тортури, що є широко розповсюдженими та жорстокими".

П'ята і діюча Конституція Північної Кореї була схвалена і прийнята у вересні 1998 року, замінивши раніше прийняту в 1972 році. До колишньої конституції в останній раз були внесені поправки у 1992 році. Відповідно до нової конституції, Північна Корея є соціалістичною державою, що представляє інтереси всього корейського народу. Кримінальні покарання можуть бути суворими; однією з основних функцій системи є захист влади режиму. Через недостатню кількість інформації щодо того, що ж насправді відбувається всередині країни, правдивість інформації про рівність корейського народу перед законом знаходиться під питанням . У будь-якому випадку, Північна Корея відома своїм тяжким становищем в області прав людини і регулярно затримує тисячі дисидентів без суду. За даними Державного департаменту США доповіді про практику в області прав людини, уряд Північної Кореї часто карає сім'ю злочинця разом із злочинцем.

Державний комітет оборони

Державний комітет оборони є вищим органом військової влади. Після смерті Кім Ір Сена голова ДКО з 1993 р - Кім Чен Ір став фактичним лідером країни. Після смерті Кім Чен Іра з 2011 року лідером країни є Кім Чен Ин.

Перший голова: Кім Чен Ин

Віце-замісники:

Віце-маршал: Хван Пьон Со

Віце-маршал: Лі Йон Му

Генерал армії: О Кик Рьоль

Члени комісії:

Генерал армії: Пак Йон Шік

Секретар з питань воєнної промисловості: Пак То Чин

Генерал армії: Кім Вон Хон

Генерал армії: Чхве Пу Іль

Генерал армії: Лі Пон Чоль

Директор департаменту промисловості ТПК-машинобудування : Чжо Чин Рьон.

Кабінет Міністрів

Виконавча влада представлена Кабінетом міністрів. Уряд - кабінет міністрів (Негак), члени якого, за винятком міністра народної армії, призначаються Верховними народними зборами. Створено Конституцією 1948 року, Конституцією 1972 був перейменований у Адміністративну раду, але знову отримав колишню назву в 1998 році. Прем'єр: Пак Понг Чжу (квітень 2013) Віце-прем'єри: Ро Ту Чхоль (з квітня 2009), Лі Му Йон (квітень 2014 г.), Кім Йон Джин (квітень 2014 г.), Лі Чхоль Ман (з квітня 2012), Кім Ток Хун (квітень 2014 року) Міністр закордонних справ: Лі Су Юн (квітень 2014 г.) Міністр фінансів: Чхве Кван Чжін.

Місцеві органи

Місцевими органами державної влади є Народні збори, які обираються терміном на 4 роки. Місцевими виконавчо-розпорядчими органами є народні комітети. До 1998 року виконавчо-розпорядчими органами були адміністративні комітети, а народні комітети були постійно-діючими органами народних зборів.

Політичні партії

Єдиний демократичний вітчизняний фронт (ЄДВФ), створений в 1946 році. Керівна роль в ЄДВФ належить Трудовій партії Кореї. До складу фронту входять три партії:

1. Трудова партія Кореї - створена в жовтні 1945 року. Правляча партія КНДР, її керівна роль зафіксована в Конституції. Ідеологією партії є чучхе.

2. Соціал-демократична партія Кореї - соціалістична, створена в листопаді 1945 року. Визнає керівну роль ТПК.

3. Партія Чхондоге-Чхонудан ( «Партія молодих друзів релігії небесного шляху») - консервативна, створена в 1946 році. Визнає керівну роль ТПК.