Однак розрахунки на швидке виснаження німецьких військ виявилися повністю необгрунтованими, а тактика побудована на поєднанні оборони і наступу одночасно на кількох напрямах, привела до катастрофічних результатів. Червона Армія зазнала серії важких поразок. У квітні - червні радянські війська не змогли, незважаючи на неодноразові спроби, розблокувати Ленінград.
На Південному напрямку також була вкрай важка ситуація. Некомпетентність генерала Козлова і політкомісара Мехліса дозволила германо-румунським військам під командуванням фон Манштейна зосередити свої сили проти Севастополя який було взято 2 липня 1942 р. та захопити в котел 175 тис. червоноармійців.
Коли німці рушили на Керч, Сталін ухвалив авантюристичне рішення про наступ в районі Харкова. Він відкинув усі заперечення щодо цієї операції і схвалив наступ, який розпочався 12 травня. Проте вже 17 травня стала очевидною необхідність негайно зупинити цю операцію. Але і тут Сталін не зупинився, в результаті чого німецьким дивізіям вдалося в кінці травня об'єднатися і замкнути кільце оточення, до якого потрапили 240 тис. бійців і командирів
Лінія оборони Червоної Армії була прорвана 15 липня. 24 липня радянські війська залишили Ростов і відійшли за Дон. І за кілька тижнів німецькі війська просунулися на 400 км. Наслідком військових невдач РСЧА стало різке падіння порядку у військах. Порушення дисципліни і паніка набули таких масштабів, що командування було вимушене видати за підписом Сталіна знаменитий наказ № 227 від 30 липня «Ні кроку назад!».
Гітлер призначив
своїм арміям два головних напрями удару: Каспій і Кавказ, з одного боку, і Сталінград - з іншого. У серпні німці зробили стрімкий кидок па кавказькому напрямі через Кубань, де не зустріли серйозного опору і досягли Великого Кавказького хребта і встановили прапор зі свастикою на вершині Ельбрусу.
Метою номер один для німців був Сталінград. Користуючись перевагою у повітрі, війська Осі продовжили наступ у липні та серпні та вийшли до Волги, отримавши можливість тримати Сталінград під своїм вогнем.
12 жовтня німці розпочали наступ. Але вже 15 жовтня вони зрозуміли, що швидкого наступу не буде і перейшли в оборону. Бої затягнулися на декілька місяців. Битви йшли за кожний будинок в усіх частинах міста.
Відповідно до плану «Уран», радянські війська розпочали наступ. Прорвавши позиції вони взяли в кільце декілька сотень тисяч гітлеревців. Загалом кілька місяців Сталінградської битви коштували державам «осі» 800 тис. чоловік.
Перемога радянських військ під Сталінградом швидко переросла в загальний наступ на величезному фронті від Ленінграда до Кавказу. Протягом місяця радянським військам вдалося повернути Воронеж, Курськ, Бєлгород, Харків і велику частину Донбасу. Це дозволило створити коридор, який розірвав блокаду Ленінграда.
Незважаючи на важкі поразки в березні 1943 р., німецьке командування вирішило знову оволодіти ініціативою. Для чого на Курській дузі було сконцентровано 50 дивізій, 2000 танків (половина всіх, що були), 900 літаків. Ця операція отримала назву «Цитадель».
Радянські війська також не спали і будували оборону. І 5 липня розпочалася Курська битва. У ході її німці зазнали нищівної поразки в найбільшій танковій битві другої світової війни під Прохорівкою.
23 липня німецький наступ було зупинено на всьому фронті, а 3 серпня радянські війська перейшли в контрнаступ. Це ознаменувало корінний поворот у війні. Німецьким військам
більше не вдавалося оволодіти стратегічною ініціативою до кінця війни.
В ході успішних наступальних боїв швидкими темпами було звільнено Лівобережну Україну. Видатною наступальною операцією стала битва за Дніпро.
У ході весняного наступу, який розпочався 15 березня були звільнені вся правобережна Україна і Крим. На півдні 30 березня радянські війська вийшли до Чернівців і
Корсунь-Шевченківська операція пройшла взимку 1944 року військами Першого та Другого українських фронтів під командуванням Ватуніна та Конєва.
Початок операції проходив у взаємних атаках, поки війська обох Українських фронтів не завершили оточення ворога. В оточенні опинилися до 80-ти тис. солдатів і офіцерів. Але відкинувши ультиматум на здачу, німецькі війська пішли в наступ назустріч, в результаті чого до 35 тис. німецьким солдатам вдалося вирватися з оточення.
Перемога в Корсунь- Шевченківській битві дісталася Червоній армії ціною великих втрат. Загинуло й отримало поранення понад 80 тис.
військовослужбовців. Німецькі