5.Характеристика Антарктичного царства: територія, флора та фауна.

Антарктида, південна окраїна Південної Америки, Нова Зеландія і субантарктичні острови.В межах Антарктичного царства виділяють області: Магеланову, Хуан-Фернандську, Циркумполярну і Флора квіткових Антарктичного царства включає 11 ендемічних родин. В Магелановій і Новозеландській областях відмічається вплив голарктичної флори, яка проникла сюди ще в третинному періоді. Флора Новозеландської містить 50 ендемічних родів. Видовий ендемізм яскраво виражений, серед папоротей – 80%, хвойних – 100%, у квіткових – 80%. Флора цієї області містить мало елементів типово австралійської флори. Це пов’язано з тим, що Нова Зеландія втратила зв’язок з Австралією до того, як на материку склався типовий вигляд хвойних і квіткових. Зате більш древня група – папороті – демонструють більшу спільність (45% видів). Фауна Антарктичного царства небагата, проте містить ряд древніх елементів з часів Гондвани (хижі равлики, первинно трахейні, ряд видів риб). В основному межами царства обмежений ряд пінгвінів (16 видів). Фауна Новозеландської області найбільш самобутня.

6.Характеристика Неотропічного царства: територія, флора та фауна.

Основна частина Південної Америки, Центральна Америка з Карибським архіпелагом на північ до Флориди і Каліфорнії. Територія Неотропічного царства в мезозої входила до складу Гондвани.В межах царства виділяють 5 областей: Карибська, Гвіанська, Амазонська, Південно-Бразильська і Андійська (сюди входять і Галапагоські острови). Багатюща флора Неотропічного царства містить близько 30 ендемічних родин. Фауна містить велику кількість ендеміків на всіх рівнях, аж до рядів.В біофілоті царства, древній і багатій, можна виділити ряд шарів і періодів впливу. Найбільш древні гондванські впливи і зв’язки виявляються в двох напрямках – з Ефіопською і Австралійською біофілотами (остання – через Антарктиду). Далі – пізньокрейдяні і ран- ньотретинні зв’язки з Неарктикою.

7.Характеристика Неарктичного та Палеарктичного царств.

Неарктичне царство

Вся Північна Америка з островами (окрім півдня Мексики і Карибських островів). Царство включає області: Канадська, Місісіпська, Кордильєрська і Сонорська. Флора Неарктичного царства містить 8 ендемічних родин. В Сонорській області – 5 ендемічних родин. В Канадській ендемізм доходить лише до родового рангу. Флора трьох південних областей має багато спільних родів і родин з Неотропіками. Навпаки, в Канадській значна частка участі родів спільних з Палеарктикою.

Палеарктичне царство

Майже вся Євразія (виключаючи південь Аравії, Індостан і Індокитай) і Північна Африка. На півдні Палеарктичне царство має широкий континентальний контакт з Ефіопією і Орієнтальним царством, а на півночі – острівний контакт з Неарктикою. На території Палеарктики виділя- ють 7 біофілотичних областей: Європейська, Ангарська, Середземноморська, Сахаро-Сіндська, Ірано-Туранська, Центральноазіатська і Східно-Азіатська. Флора характеризується наявністю близько 20 ендемічних родин.

У флорі Середземномор'я простежуються древні зв’язки з капською флорою (через гірські системи Великого Африканського розлому). В цілому флора голонасінних і квіткових Палеарктики має більшу схожість з флорою Неарктики. Тому більшість флористів об’єднують Палеарктику і Неарктику в єдине Голарктичне царство. Проте, з іншого боку, є спільність флори Палеарктики з орієнтальною і ефіопською, а Неарктики з неотропічною на рівні родин і родів.У фауні Палеарктичного царства також добре простежу- ється ефіопсько-орієнтальний вплив. В цілому різниця фаун Палеарктики і Неарктики виступають більш чітко, ніж їх схожість. Схожість більш притаманна для приполярних районів.

6