5. Геокодування

Для відображення на електронній карті даних, що зберігаються в базі даних ГІС, потрібно їх позиціонувати, тобто зв’язати кожний запис таблиці з координатами Х і Y.

Геокодування – метод і процес позиціонування просторових об’єктів відносно певної координатної системи і їхніх атрибутів.

При цьому одні таблиці вже можуть мати позиціоновані дані, інші, зокрема, що одержуються в процесі моделювання, можуть бути не позиціоновані.

Існуючі технології ГІС дозволяють присвоювати координати Х і Y записам певної таблиці на підставі порівняння інформації з неї з інформацією з таблиці, в якій кожний рядок уже пов’язаний з координатами Х та Y. Таку таблицю називають таблицею пошуку.

Таким чином, геокодування – процес моделювання, який полягає в присвоєнні координат кожному рядку таблиці пошуку на підставі порівняння її даних з вихідною таблицею:

At(S) ˄ At(A)→ At(Apos ) = At(S pos ) ,

де → – імплікація;

At(S pos ) – атрибут вихідної таблиці, що відповідає за позиціонування.

В результаті геокодування таблиця пошуку стає позиціонованою, тобто

її дані отримують просторову прив’язку.

Оскільки порівняння даних таблиць можна здійснювати різним чином, то існують різні способи геокодування.

При геокодуванні за певною адресою порівнюється адреса в таблиці, що

кодується, з інформацією про вулиці та адреси в таблиці спеціального формату, що постачається як додаток до конкретної ГІС.

При геокодуванні таблиці по областях (площинних об’єктах) порівнюють

назву області в запису з таблиці, що кодується, з назвами областей в таблиці пошуку. В цьому разі рядкам таблиці присвоюються координати Х і Y центроїда

відповідної області з таблиці пошуку. Центроїд області – це приблизна точка центру області (координати центра описаного навколо області прямокутника).

Результати геокодування можуть бути записані в поле у вигляді числа, що

показує, які дії з порівняння були здійснені або чому пошук не вдався. За допомогою коду результату можна знаходити різні типи неопрацьованих записів.

Процес геокодування дозволяє організовувати пошук місця розташування об’єкта на графічному зображенні карти по заданих атрибутах. Знайдений об’єкт позначається символом, визначеним заздалегідь у системних параметрах ГІС (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Здійснення геокодування точкового об’єкта

Рис. 2.5. Використання геокодування для знаходження певних закономірностей

За допомогою геокодування можна швидко знаходити місце розташування різних об’єктів (історичні пам’ятки, населені пункти, гори, озера, мости, магазини, вулиці, номери будинків тощо).

Геокодування може використовуватись як для простого аналізу даних, наприклад, в управлінні сферою бізнесу і надання послуг, до визначення методів планування збуту. Використовуючи геокодування, можна просторово відобразити місце розташування об’єктів і в отриманій інформації виявити певні ознаки якихось закономірностей.

Як приклад на рис. 2.5 подано щорічний звіт по крадіжках з геокодуванням місць злочину. Скриншоти показують, як ці адреси поділяються за часом, сезонами, днями тижня, що істотно допомагає фахівцям попереджувати подібні злочини в майбутньому.

Геокодування є одним з ключових моментів в управлінні корпоративними даними. Адже кожна організація має інформацію про адреси своїх клієнтів. Зазвичай, ця інформація подається у вигляді таблиці, що містить ім’я клієнта, адресу, історію взаємовідносин (купівлі-продажу) та деякі інші додаткові робочі дані, які вдалось зібрати. Геокодування дозволяє на базі цієї інформації створити карту місцезнаходження клієнтів. За допомогою інструментарію ГІС цю інформацію можна використати різними способами: від побудови маркетингових стратегій до виділення окремих цільових класів клієнтів або створення маршрутних карт і інструкцій з проїзду, оптимального планування доставки замовлень, продукції клієнтам тощо (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Використання геокодування для оптимальних маршрутів 2.3.6.