- •1.В яких джерелах можна знайти генеалогічні відомості?
- •2. Види та призначення гербів
- •3. Археографія, для чого вона потрібна?
- •4. Виділить етапи становлення археографії як науки.
- •5. Виділить етапи становлення геральдики як науки.
- •6. Вкажіть принципи та основні правила публікації історичних джерел у
- •7. Переписи населення в Російській імперії.
- •16. Основні завдання історичної демографії
- •17. Основні задачі нумізматики
- •18. Основні ознаки півуставу
- •19. Основні ознаки скоропису
- •20. Основні ознаки уставу
- •21. Основні переписи населення у Російській імперії
- •22. Охарактеризуйте розвиток переписів населення у XX ст.
- •23. Поясніть основні генеалогічні закономірності та закони
- •I закон. На сто років падає діяльність трьох поколінь
- •II закон. В кожному наступному поколінні число предків подвоюється, а теоретичне число предків кожного з нас складає 2n-1
- •III закон. Закон убування предків
- •IV закон. Математичне моделювання часу життя прізвища (роду)
- •24. Причини еволюції графіки письма (чому устав змінився півуставом, скорописом)
- •25. Розвиток письмової культури часів Київської Русі
- •27. Територіальні , міські, державні герби в історії України.
- •42.Як спеціальні історичні дисципліни розвивалися у радянській час?
- •43.Які з спеціальних історичних дисциплін розвиваються останнім часом найбільш активно?
- •44.Які роботи і яких дослідників у галузі спеціальних історичних дисциплін Ви знаєте?
- •45.Яку інформацію можна отримати завдяки аналізу монетних скарбів?
- •46.Види церковних свят у слов’ян.
- •47.Що вивчає демографія?
- •48. Особливості будови гербів у радянський час.
- •49. Юліанський календар
- •50. Григоріанський календар
- •51. Календарні системи Стародавнього Сходу
- •52. Місячні календарі
- •53. Місячно-сонячні календарі
- •54. Основні одиниці обліку часу
52. Місячні календарі
Календар, в основу якого покладені фази Місячного циклу.
Тривалість синодичного місяця S = 29,53059 доби. Тому відповідний йому календарний місяць може мати 29 або 30 діб. Синодичний місяць — це середній період обертання Місяця навколо Зeмлі для досягнeння ним пeвного положeння відносно Зeмлі та Сонця, що відповідає пeвній фазі Місячного циклу.
Тривалість астрономічного місячного року розраховують так: 12 х 29,53059 = 354,36706 доби. Доба — проміжок часу, приблизно рівний періоду обертання Землі навколо своєї осі.
Календарний місячний рік складається з 354 діб: 6-ти місяців по 30 діб і 6-ти — по 29 діб (6х30 + 6х29 = 354). Проте проміжок часу 12-ти синодичних місяців на 0,36706 доби більший від календарного місяця, у якому 355 діб. Тому приблизно через кожні три роки потрібно вставляти один день — 356-ту добу. Такий рік має назву — високосний рік. Прикладами є григоріанський календар, юліанський календар і календар майя.
53. Місячно-сонячні календарі
Тривалість синодичного місяця в середньому становить 29,53059 доби, а тропічного року — 365,24220. Таким чином, один тропічний рік містить 12,36827 синодичних місяців. Значить, календарний рік може складатися або з 12 (звичайний рік), або з 13 (емболісмічний рік; дав.-гр. ἐμβολή — вторгнення) календарних місяців, причому місяці в році чергуються, щоб дні місяця якнайкраще потрапляли на одні і ті ж фази Місяця. Для того, щоб середня тривалість календарного року була близька до тривалості тропічного року необхідна система вставки додаткових місяців. Для її визначення можна розкласти дробову частину тривалості тропічного року в синодичних місяцях у ланцюговий дріб:
54. Основні одиниці обліку часу
В результаті ділення доби на менші часові інтервали однакової довжини виникли години, хвилини і секунди. Походження поділу, ймовірно, пов'язано з дванадцятковою системою числення, якої дотримувалися в стародавньому Шумері. Добу ділили на два рівних послідовних інтервали (умовно день і ніч). Кожен з них ділили на 12 годин. Подальший поділ годин сходить до шістдесяткової системі числення. Кожну годину ділили на 60 хвилин. Кожну хвилину — на 60 секунд.
Таким чином, в годині 3600 секунд; у добі — 24 години, або 1440 хвилин, або 86 400 секунд.
Зараз саме ці одиниці найбільш часто використовуються для вимірювання та вираження проміжків часу. Секунда (укр. позначення: с; міжнародне: s) є однією із семи основних одиниць у Міжнародній системі одиниць (SI) і однієї з трьох основних одиниць у системі СГС.
Одиниці «хвилина» (укр. позначення: хв; міжнародне: min), «година» (укр. позначення: г; міжнародне: h) і «доба» (укр. позначення: д; міжнародне: d) не входять в систему SI, однак у Україні вони допущені для використання в якості позасистемних одиниць без обмеження терміну дії допуску з областю застосування «всі області».
Для вимірювання довших інтервалів часу використовуються одиниці виміру рік, місяць і тиждень, що складаються з цілого числа сонячних діб. Рік приблизно дорівнює періоду обертання Землі навколо Сонця (приблизно 365,2422 доби), місяць — період повної зміни фаз Місяця (званого синодичним місяцем, рівним 29,53 доби).
Ще більш великі одиниці часу — століття і тисячоліття . Століття іноді ділять на десятиліття (декади).