- •Антропологічна періодизація первісної історії
- •Археологічна періодизація первісної історії.
- •3. Археологічні культури мезоліту на території України. Мистецтво верхнього палеоліту та мезоліту на території України.
- •4. Верхньопалеолітична революція. Кам’яна індустрія первісних людей в
- •5. Верхньопалеолітичні поселення. Побут верхньопалеолітичних людей.
- •6. Гіпотези переходу до екзогамії.
- •7. Господарське життя в епоху пізньої первісної общини. Особливості
- •9. Етапи відокремлення ремесла від землеробства та скотарства. Основні види ремесел епохи палеометалу.
- •10. Етнічний та мовний стан в епоху розкладу первісного суспільства.
- •11. Сімейно-шлюбні відносини.
- •12. Індоєвропейські племена України епохи палеометалу.
- •13. Інтенсифікація відтворюючого господарства. Поява іригації.
- •14. Інтенсифікація привласнюю чого господарства в епоху мезоліту.
- •15. Історична періодизація первісного суспільства
- •16. Історичні джерела як основа відтворення історичного процесу первісної доби. Класифікація джерел.
- •17. Історія антропологічних досліджень. Основні теорії походження людини. Рушійні сили антропогенезу.
- •19. Мистецтво епохи верхнього палеоліту та мезоліту.
- •20. Мовний та етнічний стан за доби пізньої первісної общини.
- •21. Найдавніші центри виникнення відтворюючого господарства.
- •22.Наслідки неолітичної революції
- •23.Неолітична революція. Причини виникнення землеробства і скотарства. Етапи становлення відтворюючого господарства.
- •24.Неолітичні культури України. Археологічні культури доби палеометалу на території України.
- •Основні передумови виникнення цивілізації. Характерні ознаки ранньоцивілізаційних систем. Типологія цивілізацій.
- •29.Особливості общинної організації. Характерні ознаки родоплемінної організації.
- •40. Проблема визначення часу та місця виникнення Homo sapiens.
- •41. Ранні форми соціальної організації первісних людей. Поняття
- •42. Різні підходи щодо визначення структури первісного суспільства
- •44. Розвиток раціональних знань ранніх землеробів та скотарів. Зміни
- •45. Розвиток раціональних знань та мови. Ранні форми релігії
- •46.Рушійні сили та механізми розвитку культури в первісну епоху. Причини походження релігійних уявлень. Специфіка міфологічного світогляду.
- •47.Соціальні норми в пізньопервісній общині.
- •Трипільська культура: формування, локалізація, господарська діяльність, суспільний устрій, спосіб життя, матеріальна та духовна культура.
- •54. Характерні ознаки мистецтва.
- •56. Хронологія розселення неоантропів на інші континенти. Неоантропи Європи періоду верхнього палеоліту.
- •57. Хронологія та періодизація первісної історії людства.
- •58. Шлюбно-сімейні відносини та статевовікова організація. Головні риси обряду ініціації.
56. Хронологія розселення неоантропів на інші континенти. Неоантропи Європи періоду верхнього палеоліту.
57. Хронологія та періодизація первісної історії людства.
Період існування первісного суспільства за часом був найтривалішим в історії людства. За найновішими даними, він бере початок не менш як півтора мільйона років тому. В Азії та Африці перші цивілізації виникли на межі IV—III тис. до н. е., в Європі та Америці — в І тис. до н. е. Періодизація історії первісного суспільства становить складну і поки ще не вирішену наукову проблему.
У сучасній науці існує кілька періодизацій первісного суспільства: загальна (історична), археологічна, антропологічна та ін. Із спеціальних періодизацій первісної історії найважливішою є археологічна, в основу якої покладено відмінності в матеріалі та техніці виготовлення знарядь праці. Відповідно до цього історію первісного суспільства поділяють на три періоди — кам'яний, бронзовий і ранній залізний.
Кам'яний вік (приблизно 2 млн. — 6 тис. років тому) поділяється на давній кам'яний вік, або палеоліт, і новий кам'яний вік, або неоліт. Між палеолітом і неолітом виокремлюють перехідну епоху — мезоліт.
Палеоліт поділяється на ранній (нижній, давній) палеоліт (1,5—1 млн. років тому) і пізній (верхній) палеоліт (40—12 тис. років тому). Мезоліт датують приблизно XII—VI тис. до н, е. Неолітичні пам'ятки Європи і Азії датуються переважно VIII—V тис. до н. е. Кінець епохи неоліту, коли з'явилися перші знаряддя з міді, називають енеолітом.
Археологічна періодизація дає змогу скласти загальну періодизацію культури первісного суспільства: 1) становлення первісного суспільства; 2) розквіт первісного суспільства; 3) розклад первісного суспільства.
58. Шлюбно-сімейні відносини та статевовікова організація. Головні риси обряду ініціації.
Шлюб — це юридично оформлений і добровільний союз жінки та чоловіка, спрямований на створення сім'ї і який породжує взаємні права та обов'язки. Шлюб ґрунтується на почутті любові, дружбі та повазі моральних принципів побудови сім'ї.
Форми шлюбу
Виділяють 3 форми шлюбу, що розрізняються своєю структурою:[1]
Моногамія — шлюб між одним чоловіком і однією жінкою, дана форма шлюбу переважає в сучасних розвинених суспільствах.
Полігамія — шлюб між одним і кількома індивідами. Виділяють дві форми полігамії:
Полігінія — шлюб між одним чоловіком і кількома жінками;
Поліандрія — шлюб між однією жінкою і кількома чоловіками;
Груповий шлюб — шлюб між кількома жінками і кількома чоловіками.
Існують і альтернативні шлюби, які володіють усіма характеристиками шлюбного союзу, але при цьому відносини подружжя юридично не оформлені[1]. Від парного шлюбу суспільство переходить до нових сучасних форм сім'ї та шлюбу: моногамії (кожному з подружжя дозволяється мати тільки одного партнера в будь-який відрізок часу) та полігамії (особа може одночасно мати більше, ніж одного шлюбного партнера). Полігамія може проявитися у формі полігінії (чоловік може одночасно мати більше, ніж одну жінку) і поліандрії (жінка може мати двох або більше чоловіків одночасно). Американський соціолог Дж. Мердок дослідив 250 суспільств і прийшов до висновку, що в 145 суспільств існувала полігінія, в 40 переважала моногамія і лише в двох спостерігалась поліандрія
Ініціа́ція (від лат. initiatio «посвячення») — звичай, що був широко розповсюджений у первісних і традиційних суспільствах народів світу, суть якого полягає у переведенні юнаків і юнок у дорослі вікові класи. Ініціація мала на меті підготовку підліткового покоління до виробничого, суспільного, шлюбного і духовного життя в межах своєї групи. Зазвичай ініціації полягали в різноманітних випробовуваннях на фізичну силу, спритність, а іноді і витривалість. Нерідко ініціації супроводжувалися фізичним болем, тортурами, різного роду операціями над статевими органами.
Залишки ініціацій збереглися у народів Тропічної Африки. Пережитками ініціацій можна вважати звичай обрізання в ісламі та юдаїзмі, також обряд хрещення у християнстві.