Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теорія і практика.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
24.05.2022
Размер:
27.5 Кб
Скачать
  1. . Трудова угода. Контракт

Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Сторонами трудового договору є працівник та власник підприємства, установи організації або уповноважений ним орган чи фізична особа.

Щодо умов укладення трудового договору слід зазначити, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Контракт — це особлива форма трудового договору, яка укладається в письмовій формі на строк, визначений угодою сторін, і в якій права, обов’язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.

Однак контракт відрізняється від звичайного трудового договору тим, що:

- контракт обов’язково укладається в письмовій формі;

- у контракті можуть установлюватися додаткові (крім зазначених законодавством) підстави щодо його розірвання;

- контракт має строковий характер;

- у разі дострокового розірвання контракт має передбачати, зобов’язання власника або уповноваженого ним органу щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові.

Таким чином, у контракті наявні такі умови, як строковість, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави для розірвання контракту тощо, які можуть бути невигідними для працівника.

Практика

1.Провідміняти кількісні числівники, зазначивши паралельні форми: 5,

247, 458, 679, 1796.

Називний п‘ять Родовий п‘яти, п‘ятьох Давальний п‘яти, п‘ятьом Знахідний п‘ять, п‘ятьох Орудний п‘ятьма, п‘ятьома Місцевий на п‘яти, на п‘ятьох

Називний дві́сті со́рок сім Родовий двохсо́т сорока́ семи́ (сімо́х) Давальний двомста́м сорока́ семи́ (сімо́м) Знахідний дві́сті со́рок сім (сімо́х) Орудний двомаста́ми сорока́ сімома́ (сьома́) Місцевий на/у двохста́х сорока́ семи́ (сімо́х)

Називний чоти́риста п’ятдеся́т ві́сім Родовий чотирьохсо́т п’ятдесяти́ (п’ятдесятьо́х) восьми́ (вісьмо́х) Давальний чотирьомста́м п’ятдесяти́ (п’ятдесятьо́м) восьми́ (вісьмо́м) Знахідний чоти́риста п’ятдеся́т (п’ятдесятьо́х) ві́сім (вісьмо́х) Орудний чотирмаста́ми п’ятдесятьма́ (п’ятдесятьома́) вісьма́ (вісьмома́) Місцевий на/у чотирьохста́х п’ятдесяти́ (п’ятдесятьо́х) восьми́ (вісьмо́х)

Називний шістсо́т сімдеся́т де́в’ять Родовий шестисо́т сімдесяти́ (сімдесятьо́х) дев’яти́ (дев’ятьо́х) Давальний шестиста́м сімдесяти́ (сімдесятьо́м) дев’яти́ (дев’ятьо́м) Знахідний шістсо́т сімдеся́т (сімдесятьо́х) де́в’ять (дев’ятьо́х) Орудний шістьмаста́ми (шістьомаста́ми) сімдесятьма́ (сімдесятьома́) дев’ятьма́ (дев’ятьома́) Місцевий на/у шестиста́х сімдесяти́ (сімдесятьо́х) дев’яти́ (дев’ятьо́х)

Називний ти́сяча сімсо́т дев’яно́сто шість Родовий ти́сячі семисо́т дев’яно́ста шести́ (шістьо́х) Давальний ти́сячі семиста́м дев’яно́ста шести́ (шістьо́м) Знахідний ти́сячу сімсо́т дев’яно́сто шість (шістьо́х) Орудний ти́сячею семиста́ми (сімомаста́ми) дев’яно́ста шістьма́ (шістьома́) Місцевий на/у ти́сячі семиста́х дев’яно́ста шести́ (шістьо́х)