Питання до конспектування

“ПОВIСТІ ВРЕМЕННИХ ЛIТ”

1. Легенда про виникнення Києва (вступна частина)

За легендою Київ виник завдяки трьом братам із племені полян, Кию, Щекові та Хоривові, й сестрі Либідь. Назва Києва походить від імені Кия — найстаршого з трьох братів, яких вважають засновниками головного міста України-Руси.

2. Призвання варягiв (862 р.)

https://history.wikireading.ru/396372

3. Вокняжіння у Києві Олега (882 р.)

4. Походи Олега на Царгород (907, 912 рр.)

У 907 році, Олег з 80-тисячним військом здійснив морський похід на Царгород (Константинополь), де правив імператор Лев VI Філософ. Взяте в облогу місто, було змушене відкупитись великою — по 12 гривень на кожного воїна — даниною, здійснити окремі виплати на користь князів Києва, Чернігова, Переяслава, Полоцька, Ростова та Любеча і погодити умови перебування руських купців у Візантії.

Нібито саме після походу на Царгород Олег отримав прізвисько Віщий («Передбачливий»), оскільки завбачливо відмовився випити отруєне вино, надіслане підступними візантійцями під час переговорів про мир.

У 911 році Олег надіслав до Константинополя посольство, яке від його імені підтвердило «багатолітній мир» і уклало новий торговий договір, який, очевидно, є першим підтвердженням русько-грецьких міждержавних відносин.

https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/tm.pl?Year=0882

https://ukrainaincognita.com/istoriya/oleg-vishchyi

5. Загибель Олега (912 р.)

За «Повістю минулих літ» він помер 912 року і похований у Києві на горі Щекавиці, а за новгородським літописом — на десять років пізніше і похований у Старій Ладозі. В обох документах згадується легенда про передбачення загибелі Олега від укусу змії, що вилізла з черепа його померлого коня.

Спадкоємцем Олега на княжому престолі в Києві став Ігор Рюрикович, перший руський князь, про якого є згадки у візантійських та західних хроніках.

https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/tm.pl?Year=0882

6. Загибель Iгоря (945 р.)

Восени 945 року Ігор відправився у свій останній похід. Рушив він проти древлян, які не брали участь у війні з Візантією, й обклав їх непосильною даниною, яку зібрав, чинячи наругу над мирними жителями.

На шляху до Києва Ігор відпустив більшу частину дружини й вирішив повернутись, щоб ще раз зібрати з древлян полюддя. Порозумітись із висланим йому назустріч посольством не вийшло і під Іскоростенем (нині — Коростень Житомирської області) військо древлянського князя Мала розгромило нечисленний загін Ігоря, а його, взятого в полон, рішенням віче було страчено. Князя Ігоря прив'язали до верхівок зігнутих дерев і розірвали.

https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/tm.pl?Year=0912

7. Помста княгині Ольги (945–946 рр.)

Ольга чотири рази мститилась древлянам:

У перше після вбивства Ігоря древляни прислали 20 «найліпших мужів» до Ольги, вирішивши посватати її із їхнім князем Малом. Припливли посли до Києва човном по Дніпру і пристали під Боричевим. Ольги ніби то погодилась і наказала наказали підданим урочисто нести на човнах послів до палацу. Але в дворі уже була викопана яма у яку цих послів скинули . Потім Ольга запитала у них «Чи добра вам честь?» – на що древляни відповіли: «Гірша нам смерть, ніж Ігореві». Після княгиня наказала закопати їх заживо .

У друге Ольга попросила прислати їй найбільш знатних мужів — князівського роду, купців, бояр. Коли вони прибули до Ольги, вона наказала витопити лазню для послів. Коли посли милися, княгиня наказала запалити лазню разом із послами

У третє київське військо вже було готове до походу на Деревлянську землю. І знову Ольга звернулася до древлян зі словами: «Се вже йду я до вас. Тож готуйте медів багато у граді, де вбито мого мужа. Хай поплачу я над труною його і вчиню тризну мужеві моєму». Ольга з невеликою дружиною вирушила в путь. На могилі чоловіка, наказала вона насипати величезний курган і чинити тризну. Древляни пили потім вони запитали Ольгу: «Де наші свати, що їх ми послали до тебе?» на що вона їм відповіла що вони йдуть сюди разом із дружиною . Коли деревляни сп’яніли княгиня звеліла своїм спочатку отрокам пити за них а потім убити їх. І посікли їх п'ять тисяч

У четверте у 946 році Ольга вийшла з військом у похід на древлян. Ті стійко оборонялися, адже добре розуміли, що їм не буде пощади. Облога тривала цілий рік, але військо не могло здобути міста. Тоді Ольга відрядила послів до древлян із такими словами: «До чого ви хочете досидітися? Чи ви хочете всі з голоду померти, не згоджуючися на данину. Ваші гради вже взяті і люди давно обробляють свої ниви» мешканці відповіли: «Раді б ми відбутися даниною, тільки ж ти за чоловіка загиблого жадаєш помститися» . На це Ольга відповіла що вона уже помстилася 3 рази тому я вже не буду мстити . Деревляни запитали «що ж ти хочеш ? Залюбки дамо меду и хутра» Вона сказала що в них немає ані хутра ані меду тому вона попросили по три голуби і горобці з кожного двору і деревляни на це згодились бо в давнину в словян було заведено віддавати в жертву богам птахів . Ольга пороздавала птахів своїм воїнам і наказали врив’язати до них трут а як смеркне підпалити його й відпустити їх . Так голуби полетіли в голубники а горобці під стріхи і запалав весь Іскоростень.

https://ru.osvita.ua/school/literature/63975/