1658 Р., вересень

Укладення українсько-польського договору в Гадячі. У країна залишалася в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств під назвою Руське князівство і входила до складу Речі Посполитої як третя складова федерації — поряд із Польським королівством і Великим князівством Литовським

1658-1659 рр.

Українсько-московська війна.

1659 р.

Конотопська битва.

1660 р.

Вересень-жовтень - Чуднівська воєнна кампанія.

1663 р.

Червень - Козацька Чорна рада в Ніжині.

1667 р., 30 січня

Андрусівське перемир`я між Москвою та Річчю Посполитою.

1669 Р., березень

Старшинська рада в Корсуні разом з Петром Дорошенком ухвалила визнати протекторат Туреччини над Правобережною Україною.

1672 р.

Бучацький мирний договір між Річчю Посполитою та Туреччиною, за яким Річ Посполита визнавала існування Української козацької держави під протек-торатом турецького султана в межах Брацлавщини і Південної Київщини. Східне Поділля переходило до Туреччини, а решта Правобережжя залишалася під владою поляків.

1681 Р., січень

Бахчисарайський мирний договір між Москвою, Туреччиною та Кримським ханством. За цим договором кордон між Османською імперією та Московією встановлювався по Дніпру; Стамбул отримував Північну Київщину, Брацлавщину та Поділля.

1686 р.

Підпорядкування Української православної церкви Московському патріархату.

1686 Р, травень

"Вічний мир" між Москвою та Польщею, за яким, Польща визнавала Лівобережну Україну, Київ за Московією. Польща отримувала Північну Київщину, Волинь та Галичину;

Поділля до 1699 р.

залишалось в складі Османської імперії, після чого також було включеним до Речі Посполитої.

1685 р.

Польський король Ян Собеський на зруйнованому Правобережжі надав козацтву "прадавні привілеї та вільності", заохочуючи знову заселяти Правобережну Україні.

1687 р.

Підписання І. Мазепою Коломацьких статей з Московією. У містах Київ, Чернігів, Переяслав, Ніжин й Остер, як і раніше, розташовувалися російські воєводи із залогами, а в столиці Гетьманщини— Батурині — російський стрілецький полк для контролю над гетьманом.

1699 р.

Укладення мирного договору між Річчю Посполитою та Туреччиною.

1702-1704 рр.

Національно-визвольне повстання проти поляків на чолі з Семеном Палієм на Правобережній Україні.

1704 р.

І. Мазепа займає Правобережну Україну та арештовує С.Палія. Фактично І.Мазепа стає гетьманом Правобережної та Лівобережної України.

1708-1709 рр.

Повстання гетьмана І. Мазепи.

1709 Р., 27 червня

Полтавська битва.

5 квітня 1710 р.

Обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції. Ухвалення Конституції Пилипа Орлика.

1711 Р., весна

Похід козацьких загонів П.Орлика на Правобережну Україну.

1711 Р., травень-червень

Прутський похід російської армії Петра І.

1722-1727 рр.

Діяльність Першої Малоросійської колегії.

1734 р.

Заснування Нової (Підпільненської) Січі.

1734-1750 рр.

Діяльність "Правління гетьманського уряду".

1750 р.

Обрання гетьманом Кирила Розумовського.

1764 р.

Остаточна ліквідація гетьманства.

1764-1786 рр.

Діяльність Другої Малоросійської колегії.

1765 р.

Ліквідація козацького устрою на Слобожанщині. Царський уряд скасував полково-сотенний устрій Слобожанщини. На землях краю було створено Слобідсько-Українську губернію.

1768 р.

Козацько-селянське повстання на Правобережній Україні під проводом Івана Гонти та Максима Залізняка, відоме як Коліївщина.

1768-1774 рр.

Російсько-турецька війна.

1772 р.

Перший поділ Речі Посполитої, приєднання до Австрійської імперії Галичини.

1774 р.

Підписання між Туреччиною та Російською імперією Кючук-Кайнарджийського мирного договору. Проголошення незалежності Кримського ханства.

1775 р.

Знищення царським урядом Нової Січі та ув`язнення останнього запорожського кошового П. Калнишевського. Остаточна ліквідація царським урядом Запорізької Січі. Приєднання до Австрійської імперії Буковини. Землі Запорожжя увійшли до складу Новоросійської та Азовської губерній.

1781 р.

На землях Лівобережної Гетьманщини було утворено Малоросійське генерал-губернаторство, що складалося з трьох намісництв, згодом губерній - Київської, Чернігівської та Новогород-Сіверської. Кожна губернія поділялась на повіти. Глухів втратив статус столиці.

1782-1786 рр.

Скасування царським урядом усіх адміністративних і судових установ Гетьманщини. Ліквідація української автономії.

1783 р.

Царський указ про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України. Царський указ про ліквідацію Кримського ханства та приєднання Криму до складу Російської імперії.

1788 р.

Імперський уряд дозволив колишнім козакам - запорожцям створити Військо вірних козаків, перейменоване згодом на Чорноморське козацьке військо.

1792 р.

Переселення задунайських козаків на Таманський півострів, початок формування Кубанського козацького війська.

1793 р.

Другий поділ Речі Посполитої, приєднання до Російської імперії Правобережної України.

1795 р.

Третій поділ Речі Посполитої, приєднання до Російської імперії Західної Волині.

1848 р.

Селянська інвентарна реформа на Правобережній Україні.

1864 р.

Розпочата земська реформа. В Україні земська реформа була проведена на Лівобережжі та Півдні, де було утворено 6 губернських і понад 60 повітових земських управ. На Правобережжі земську реформу провели лише у 1911 р

1873 р.

Створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Цей відділ насправді був цілком самостійним товариством, яке ставило за мету вивчення історії, географії рідного краю. Його першим головою став громадський діяч з Лівобережжя Григорій Галаган, а діловим керівником – знаний етнограф Павло Чубинський.

1876 р.

«Емський указ». Указом заборонялося писати, співати і давати спектаклі українською мовою, друкувати підручники, перекладати українською мовою твори авторів російської і світової літератури. Заборонялося використання української мови в початкових школах, судах, державних установах. Зі шкільних бібліотек вилучалися книги українською мовою, учителів-українофілів заміняли на росіян. Було закрито Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.

1894 р.

Створення товариства «Сокіл».

1900 р.

Створення спортивно-пожежного товариства «Січ».

1900 р.

Андрій Шептицький став митрополитом греко-католицької церкви.

1907 р.

Реформа парламенту Австро-Угорщини.

1911 р.

Заснування таємного гуртка «Пласт».

1912 р.

Виникнення товариства «Січові Стрільці».