Противопоказания к применению

Повышенная чувствительность к тропикамиду; глаукома (особенно закрытоугольная форма), повышенное внутриглазное давление; детский возраст – в зависимости от лекарственной формы.

С осторожностью

При повышении внутриглазного давления, неглубокой передней камере глаза. При воспалении глаз, так как гиперемия значительно увеличивает уровень системной абсорбции через конъюнктиву.

3. Ендофтальмiт та панофтальмiт. Їх клiнiка, причини, лiкування.

Ендофтальміт – запалення внутрішніх оболонок ока. Найчастіше розвивається через 2-3 дні після проникаючого поранення ока і характеризується різким болем в оці, помірним набряком повік і кон'юнктиви, вираженою змішаною ін'єкцією, різким зниженням гостроти зору. Ендотелій рогівки набряклий, у передній камері гній. У склистому тілі спочатку плаваючі помутніння, а потім утворюється абсцес з жовтуватим відсвічуванням зіниці, на місці якого утворюються сполучнотканинні>шварти. Це може бути причиною вторинного відшарування сітківки та субатрофії очного яблука. Крім вираженої змішаної ін’єкції з’являється хемоз кон’юнктиви. Під час офтальмологічного просві­чування з очного дна зазначають не червоний, а жовтувато-зелений або сіро-зелений рефлекс, що свід­чить про проникнення інфекції у ділянку склистого тіла. Згодом формується абсцес склис­того тіла, зір знижується до світ­ловідчуття або нуля. Прогноз, як правило,несприятливий. Л і к у в а н н я комплексне, як у разі гнійного іридоцикліту: антибіотики, сульфаніламідні й кортикостероїдні препарати, неспецифічна, розсмоктувальна, дезінтоксикаційна і загальнозміцнювальна терапія (фібринолізин, глюкоза, гексаметилентетрамін, вітаміни та ін.). Призначають антистафілококовий плацен­тарний імуноглобулін, що є препаратом спрямованої дії і швидко створює у хво­рого пасивний імунітет. Для забезпечення необхідного терапевтичного ефекту антибіотики (гентаміцин) уводять безпосередньо в місце локалізації інфекції —інтравітреально; крім того, їх уводять у систему очноямкової артерії ретроградно через верхньоочноямкову артерію; здійснюють безперервну перфузію склистого тіла відповідним розчином антибіотиків. Останнім часом усе ширше застосовують радикальний хірургічний метод лікування ендофтальміту — закриту вітректомію з інтравітреальним уведенням гентаміцину і гордоксу. Якщо лікування виявилося невдалим, осліпле око вида­ляють методом евісцерації. Операція полягає у видаленні запальних внутрішніх оболонок і вмісту ока спеціальною ложечкою. Кон’юнктивальний мішок про­тезують через 2—3 тиж. Панофтальміт. У разі бурхливого розвитку інфекції запальний процес може поширитися на всі оболонки ока. Наростає біль в оці, посилюються набряк і гіпере­мія повік, хемоз кон’юнктиви, з’являється запальна реакція очноямкових тканин і, як наслідок, — екзофтальм, обмеження рухливості очного яблука. Рогівка гнійно інфільтрована (аж до повного розплавлювання). Виникають симптоми загальної інтоксикації — виражена слабість, головний біль, підвищення температури тіла. Лікування. У разі панофтальміту, як правило, око врятувати не вдається. Мета лікування — не стільки збереження ока, як профілактика менінгіту, тому рекомендовано проводити евісцерацію очного яблука.

Евісцерація – це видалення вмісту очного яблука, залишається склера, яка є основою для імпланта

Енуклеація- це вилущування очного яблука з видаленням склери, нерва, м’язів.