Тема 5 Бюджет і бюджетна система

План лекції:

1. Бюджет як економічна категорія, його функції і призначення.

2. Джерела і методи формування доходів бюджету.

3. Склад видатків бюджету та чинники, що його визначають.

4. Показники, що характеризують стан бюджету.

5. Бюджетний устрій і бюджетна система.

6. Бюджетний процес і його етапи.

7. Міжбюджетні відносини, їх регулювання.

8. Місцеві бюджети як основ фінансового забезпечення місцевого самоврядування.

9. Поняття бюджетного дефіциту, причини виникнення і наслідки.

10. Економічна сутність і роль державного кредиту.

11. Види і форми державного кредиту.

12. Державний борг, його формування і управління.

БЮДЖЕТ розглядають (1) за економічною сутністю; (2) за формою прояву; (3) за правовим характером; (4) за матеріальним змістом.

Як економічна категорія бюджет – це економічні відносини

між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами, з іншого, з приводу розподілу і перерозподілу ВВП (частково і національного багатства) з метою формування і використання бюджетного фонду, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій.

За формою прояву бюджет – це основний фінансовий план держави на поточний фінансовий рік.

За матеріальним змістом бюджет — це централізований грошовий фонд держави.

Як юридична категорія бюджет – документ, в якому

подається розпис доходів і видатків, що затверджується у

формі закону. Закон про Державний бюджет України є одним з основних законів економічного спрямування в Україні, визначає основну спрямованість фінансової політики держави,

зміст і структурні основи фінансової діяльності країни, органів державної влади та управління.

Суспільне призначення бюджету — забезпечити розподіл і перерозподіл ВВП між галузями економіки, верствами населення й територіями з метою підвищення ефективності економіки та добробуту громадян.

На зміст і роль бюджету впливають як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники.

До об’єктивних відносяться: рівень розвитку продуктивних сил; економічний потенціал країни; характер виробничих відносин; економічні природні і соціальні особливості.

До суб’єктивних - тип держави; політика уряду в конкретному періоді та пріоритети розвитку країни; рівень економічної фінансової науки.

Бюджет як економ. категорія виконує дві функції – розподільну й контрольну.

Завдяки розподільній функції відбувається концентрація грошових коштів в руках держави і їх використання з метою задоволення загальносуспільних потреб.

Контрольна функція дозволяє дізнатись, наскільки своєчасно і повно фінансові ресурси надходять у розпорядження держави, як фактично складаються пропорції в розподілі бюджетних коштів, чи ефективно вони використовуються.

Бюджет як основний фінансовий план держави займає центральне місце серед інших фінансових планів, що існують в країні. В ньому відображені результати розподільних процесів, що здійснюються за допомогою бюджетних відносин, передбачені джерела та обсяги надходжень, напрями розподілу та використання коштів централізованого грошового фонду держави. Бюджет як фінансовий план має власну форму, його показники тісно взаємопов’язані з іншими фінансовими планами, а вертикальна структура відповідає структурі бюджетного устрою. Стан бюджету як фінансового плану може характеризуватись трьома показниками:

- рівновага доходів і видатків (збалансованим),

- перевищення доходів над видатками (профіцит);

- перевищення видатків над доходами (дефіцит).

Складовими бюджету як фінансового плану є загальний і спеціальний фонд бюджету (складові у ст.13 БК).

Загальний фонд передбачає фінансування видатків бюджету за рахунок всіх доходних надходжень, крім тих, які передбачені для зарахування до спеціального фонду. Загальний фонд бюджету забезпечує фінансування основних функцій держави і територіальних громад.

Спеціальний фонд передбачає предметне цільове використання бюджетних коштів згідно з бюджетними призначеннями. Створення спеціального фонду можна розглядати як посилення централізованого регулювання коштів бюджетних установ.

Доходи і видатки державного бюджету, їх склад, структура та економічна класифікація.

Перш за все необхідно вияснити відмінності в поняттях

«державні доходи» і «доходи державного бюджету», а також відповідно «державні видатки» і «видатки державного бюджету».

Державні доходи – це частина фінансових відносин, яка пов’язана з формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні

держави (централізовані) і державних підприємств

(децентралізовані). Доходи бюджету займають головне місце у складі централізованих державних доходів, це поняття більш вузьке, ніж доходи держави.

Державні видатки — це частина фінансових відносин, обумовлена використанням централізованих і децентралізованих доходів держави. Вони складаються з прямих витрат держави і витрат державних підприємств. Отже, видатки бюджету це лише частина державних видатків.

Доходи і видатки бюджету — це об’єктивні категорії, кожна з яких має специфічне суспільне призначення: доходи служать

фінансовою базою діяльності держави, видатки —

задовольняють загальнодержавні потреби.

Доходи бюджету — це кошти, що направлені на формування бюджетного фонду держави.

Основним джерелом формування бюджету держави є ВВП. Крім ВВП – національне багатство (в грошовій формі) та зовнішні надходження.

Склад бюджетних доходів, їх структура пов’язані з обсягами суспільного продукту і національного доходу і визначаються фінансовою політикою держави.

В залежності від методів мобілізації доходи бюджету поділяють на податкові, неподаткові, доходи від операцій з капіталом та

трансферти. (БК, ст.9)

Податкові надходження формують основну частину доходів бюджету України (біля 80%). Згідно з бюджетною класифікацією, до них належать:

– податки на доходи, податки на прибуток, податки на

збільшення

ринкової вартості;

– збори за спеціальне використання природних ресурсів;

– внутрішні податки на товари й послуги;

– податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції;

– інші податки.

Неподаткові надходження складаються з:

– доходів від власності та підприємницької діяльності;

– адміністративних зборів та платежів, доходів від некомерційного й

побічного продажу;

– надходжень від штрафів та інших фінансових санкцій;

– інших неподаткових надходжень.

До надходжень від власності та підприємницької діяльності належать:

– рентна плата за нафту і газ власного видобутку,

– плата за транзит нафти і газу територією України,

– дивіденди на акції господарських товариств, які є у державній власності.

Адміністративні збори та платежі включають плату за оренду державного майна, державне мито та митні збори.

Надходження від фінансових санкцій формують адміністративні штрафи та санкції за порушення правил пожежної безпеки, а також суми, стягнені з винних осіб за шкоду, заподіяну державі або підприємству.

До інших неподаткових надходжень належать додаткові збори на виплату пенсій, збори з операцій купівлі–продажу валюти, кошти від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки тощо.

Неподаткові надходження у структурі державного бюджету становлять близько 20% доходів.

Доходи від операцій із капіталом утворюють третю групу надхо-

джень до державного бюджету і поєднують:

– надходження від продажу основного капіталу;

– надходження від реалізації державних запасів товарів;

– надходження від продажу землі та нематеріальних активів.

Офіційні трансферти — це кошти, одержані від інших органів держа-

вної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі. До них належать дотації, субвенції та субсидії.

Дотація — трансферт, який передається з одного рівня бюджету іншому на безповоротній і безоплатній основі і який не має цільового призначення.

Субвенція — це міжбюджетний трансферт, що має цільовий характер і призначається на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Субсидія — трансферт, який передається з одного рівня бюджету іншому на безповоротній і безоплатній основі, який має цільове призначення і в повному обсязі відшкодовує передбачені бюджетні призначення.

Видатки бюджету – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надлишку сплачених до бюджету сум.

Згідно з бюджетною класифікацією видатки бюджету поділяють за:

1) функціями, з виконанням яких пов’язані видатки (функціональна класифікація видатків);

2) економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

4) за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).

До функціональної структури належать видатки, що здійснюються на виконання конкретних функцій держави: управлінську, оборонну, економічну, соціальну (НМП,

с.172)

За економічним змістом видатки бюджету поєднують: поточні видатки, капітальні видатки (видатки розвитку) та кредитування за вирахуванням погашення (БК ст.10).

Поточні видатки — це видатки на утримання підприємств, установ, організацій виробничої та соціальної інфраструктури. У своїй сукупності поточні видатки формують звичайний (поточний) бюджет, на який припадає основна частина всіх бюджетних витрат.

Капітальні видатки — це видатки бюджету на створення нових і на розширення діяльності діючих підприємств, установ та організацій. Сукупність цих видатків формують бюджет розвитку.