Бюджетне право

система встановлених державою загальнообов'язкових правових норм, що регулюють майнові та пов'язані з ними немайнові суспільні відносини, які складаються в процесі бюджетної діяльності держави та територіальних громад.

Структурними

елементами

бюджетного права є:

бюджетно-правові норми як базовий елемент системи;

бюджетно-правові інститути як сукупність бюджетно-правових норм, які регулюють певну групу однорідних бюджетних правовідносин.

Інститут бюджетного устрою

— це сукупність бюджетно-правових норм як різновиду фінансово-правових, які регулюють суспільні відносини, що складаються з приводу організації І побудови бюджетної системи, формування, складу та регулювання міжбюджетних відносин у межах бюджетної системи. Тобто норми цього інституту регламентують ту групу фінансових правовідносин, яка стосується закріплення засад формування бюджетної системи, структури державного й місцевих бюджетів та відносин, які складаються між ними.

Інститут бюджетного процесу

— це сукупність бюджетно-правових норм як різновиду фінансово-правових, які регулюють суспільні відносини, що складаються з приводу складання, розгляду, затвердження й виконання бюджетів, контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів. Іншими словами, норми цього інституту регулюють фінансові правовідносини, які складаються безпосередньо з приводу розробки проектів бюджетів та їх затвердження, формування (акумулювання фінансових ресурсів), розподілу, перерозподілу й використання централізованих фондів фінансових ресурсів бюджетів, а також обліку й звітності, які супроводжують всі стадії формування, розподілу й використання бюджетних ресурсів.

Формування бюджетного права як підгалузі фінансового права постало можливим завдяки наступним обставинам:

бюджетне право регулює доволі широке коло суспільних відносин;

активізувалося бюджетне нормотворення;

визначена нова, адекватна ринковим відносинам бюджетна система;

відбулася кодифікація бюджетного законодавства.

Відносини, що складають предмет бюджетного права, поділяються на наступні групи:

1)відносини, що виникають з приводу бюджетного устрою і бюджетної системи, принципів її побудови;

2)відносини, що виникають з приводу визначення структури доходів і видатків бюджетної системи і розподілу їх між окремими ланками бюджетної системи;

3)міжбюджетні відносини, що виникають між державою, Авто номною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням, а також їх уповноваженими органами щодо за безпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхід ними для виконання функцій, передбачених Конституцією України, законами України та актами органів місцевого самоврядування;

4)відносини, що визначають роль і компетенцію суб’єктів бюджетних відносин (повноваження держави і органів місцевого самоврядування);

5)відносини, що виникають з приводу бюджетного процесу;

6)відносини, що виникають з приводу контролю за виконанням бюджетів і застосування заходів відповідальності за порушення бюджетного законодавства.

Норми бюджетного права:

природно є видом фінансово-правових норм і по суті є загальнообов’язковими приписами компетентних органів державної влади, які регламентують формування, розподіл і використання централізованих фондів коштів – державного і місцевих бюджетів, виражені в категоричній формі й забезпечені примусовою силою держави.

Специфічна особливість регулювання бюджетної діяльності за допомогою правових норм полягає в тому, що вони надають економічним (бюджетним) відносинам офіційний характер, державний захист.

Особливістю юридичного змісту бюджетно-правових норм є те, що вони встановлюють правила поведінки для особливого кола суб’єктів, яке відрізняється від суб’єктів інших видів фінансових правовідносин.