- •Змістовий модуль 1. Теоретичні основи логістики Тема 1. Логістика як інструмент ринкової економіки
- •1. Етапи розвитку логістики
- •Сутність та значення логістики
- •Мета, завдання та функції логістики
- •Принципи інтегрованої концепції логістики
- •Побудова інтегрованої концепції логістики
- •Тема 2. Логістичні системи та ланцюги
- •Поняття і властивості логістичних систем
- •Класифікація логістичних систем
- •Структурні складові логістичних систем
- •Логістичні канали і ланцюги
- •Тема 3. Об’єкти логістичного управління: логістичні потоки та операції
- •1. Характеристика потоків у логістиці, особливості управління та їх класифікація
- •2. Поняття та класифікація логістичних операцій
- •3. Функціональні галузі логістики
- •Змістовий модуль 2. Основи логістичного управління Тема 4. Інформаційна логістика
- •1. Сутність інформаційної логістики
- •2. Логістичні інформаційні системи
- •3. Документообіг у логістиці підприємства
- •4. Сучасні методи обробки логістичної інформації. Електронна логістика
- •Тема 5. Закупівельна логістика
- •1.Сутність і завдання закупівельної логістики
- •2. Управління закупівлями. Планування потреби підприємства в матеріальних ресурсах
- •4. Визначення методу закупівель. Оптимальний обсяг замовлення
- •5. Характеристика систем mrp-I, mrp-II, erp
- •6. Система «точно вчасно» (jіt)
- •Тема 6. Виробнича логістика
- •1. Поняття виробничої логістики
- •2. Традиційна та логістична концепції організації виробництва
- •3. Підходи до управління матеріальними потоками в рамках внутрішньовиробничих логістичних систем
- •4. Основні мікрологістичні концепції і системи
- •5. Ефективність застосовування логістичного підходу при управлінні матеріальними потоками на виробництві
- •Тема 7. Розподільча логістика
- •1. Економічний зміст розподільчої логістики
- •2. Планування збуту готової продукції
- •3. Вибір логістичних каналів та ланцюгів
- •4. Логістичні посередники.
- •5. Розподільчі центри у логістичних ланцюгах
- •6. Проектування логістичних систем розподілу
- •7. «Золоті правила» логістики в розподілі
- •8. Системи планування розподілу (drp)
- •9. Ефективність застосовування логістичного підходу при управлінні матеріальними потоками в сфері обігу
- •Тема 8. Логістика запасів
- •1. Поняття запасів. Причини створення запасів
- •2. Класифікація запасів у логістичній системі
- •3. Витрати, пов’язані з утриманням запасів
- •4. Параметри запасів. Методи визначення поточного і страхового запасів
- •5. Системи управління запасами
- •Тема 9. Складська логістика
- •1. Роль складування у логістичній системі. Види та функції складів
- •2. Логістичний процес на складі
- •3. Типові логістичні рішення при оптимізації складської підсистеми
- •4. Значення тари та пакування при виконанні складських операцій. Поняття «базовий модуль» та «вантажна одиниця»
- •5. Ефективність складських систем. Сучасні тенденції формування та розвитку складської мережі
- •Тема 10. Транспортна логістика
- •1. Сутність, роль та завдання транспортної логістики
- •2. Транспортний процес та його елементи
- •3. Способи транспортування
- •4. Вибір виду транспорту
- •5. Учасники транспортної логістики
- •6. Логістичні витрати при транспортування. Тарифікація перевезень
- •7. Тенденції розвитку транспортно-експедиторського обслуговування
- •Тема 11. Логістика сервісного обслуговування
- •Логістичний сервіс. Класифікація видів логістичного сервісу
- •Формування підсистеми логістичного сервісу
- •3. Методи оцінки рівня логістичного сервісу
- •4. Критерії якості логістичного сервісу
- •5. Логістика сервісного відгуку – srl
- •Змістовий модуль 3. Ефективність логістичного управління
- •Тема 12. Економічна ефективність логістики та її розвиток на сучасному етапі
- •1. Ефективність логістичної системи
- •2. Управління логістичними витратами
- •3. Конфлікти логістичних витрат
- •4. Концепція мінімізації загальних витрат підприємства.
- •5. Аутсорсинг логістики
- •Література
6. Система «точно вчасно» (jіt)
Найбільш розповсюдженою у світі логістичною концепцією є концепція «точно вчасно» («точно у термін», just-in-time, JIT), яку ще називають концепцією «0 запасу».
З логістичних позицій концепція «точно вчасно» ґрунтується на організації постачання без будь-яких обмежень щодо вимоги мінімуму запасів, де потоки матеріальних ресурсів ретельно синхронізуються з потребою у них, яка задається виробничим розкладом випуску готової продукції. Подібна синхронізація досягається координацією двох логістичних сфер – постачання і виробництва. У подальшому ідеологію JIT було застосовано і в дистрибуції, системах збуту готової продукції, а в теперішній час вона застосовується навіть у макрологістичних системах.
JIТ – це сучасна концепція побудови логістичної системи у виробництві (операційному менеджменті), постачанні та дистрибуції, заснована на синхронізації процесів доставки матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції у необхідних кількостях на той час, коли ланки логістичної системи мають потребу в них, з метою мінімізації витрат, пов'язаних із запасами.
Логістична концепція JIТ характеризується наступними основними рисами:
мінімальними (нульовими) запасами матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції;
короткими виробничими (логістичними) циклами;
невеликими обсягами виробництва готової продукції та поповнення запасів (поставок);
взаємовідносинами по закупівлях матеріальних ресурсів з невеликою кількістю надійних постачальників і перевізників;
ефективною інформаційною підтримкою;
високою якістю готової продукції і логістичного сервісу.
Впровадження і поширення концепції JIT привело до зміни традиційного підходу до постачання (табл. 5.2).
Таблиця 5.2
Порівняльна характеристика традиційного постачання і постачання JIT
Параметри порівняння |
Традиційний підхід |
JIT-підхід |
Запаси |
Захищають виробництво від помилок прогнозування та ненадійності постачальників. Більшість запасів – страхові |
Усі зусилля повинні бути спрямовані на їх усунення. Страхові запаси відсутні |
Розмір запасу, кількість закупівель матеріальних ресурсів |
Кількість запасу визначається економічним розміром або за формулою EOQ. Не враховується зміна запасу при зміні витрат в збуті при переході на менші кількості готової продукції або матеріальних ресурсів. |
Розмір показує тільки поточну потребу. Мінімальна кількість матеріальних ресурсів у постачанні застосовується як для виробника, так і для постачальника. Для визначення обсягу поставки використовується формула EOQ |
Збут |
Низький пріоритет. Звичайна мета – максимізація обсягу випуску готової продукції. |
Високий пріоритет. Відстеження попиту шляхом швидкого пере налаштування обладнання. Прагнення до виробництва невеликих партій готової продукції. |
Запаси незавершеного виробництва |
Необхідний елемент. Запаси незавершеного виробництва акумулюються між структурними підрозділами, будучи основою виробничо-технологічних циклів. |
Усунення запасів незавершеного виробництва. Якщо є незначні запаси між виробничими підрозділами, необхідно їх зафіксувати та усунути якомога раніше. |
Постачальники |
Підтримуються професійні тривалі відносини з постачальниками. Як правило, велика кількість постачальників, між якими штучно підтримується конкуренція. |
Розглядаються як партнери з виробництва. Відносини тільки з надійними постачальниками. Невелика кількість постачальників. |
Якість |
Допускається невелика кількість дефектів. Інспекції якості готової продукції вибіркові. |
Мета – нуль дефектів. Якщо якість не 100 %, то виробництво та дистрибуція недостатньо ефективні. Ідеологія TQM. |
Підтримка технологічним обладнанням |
По мірі необхідності. Не критична, поки запаси підтримуються. |
Попередня підтримка суттєва. Процес може бути перерваний, якщо підтримка не забезпечує непереривності доставки матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва вчасно. |
Тривалість логістичних циклів |
Тривалі логістичні цикли. Немає необхідності у його зменшенні, поки є компенсація за рахунок страхових запасів. |
Підтримується якомога коротшою. При цьому зростає швидкість реакції постачальницьких каналів та зменшується невизначеність, пов’язана з прогнозом потреби. |
Персонал |
Управління здійснює загальний менеджмент. Зміни не залежать від персоналу нижніх рівнів |
Вимагає узгодженості дій як робочого, так і керівного персоналу. Неможна вносити зміни в логістичний процес, поки немає узгодженості |
Таким чином, JIT – це не тільки спосіб мінімізації запасів, але ще і усунення відходів по будь-яким видам ресурсів, поліпшення координації та підвищення ефективності діяльності.
Однак, впровадження концепції «точно вчасно» має як позитивні, так і негативні сторони. Її перевагами є:
Скорочення запасів на всіх стадіях логістичного циклу;
Скорочення часу виконання запасів;
Скорочення часу виробництва продукції;
Підвищення продуктивності та прибутковості логістичної системи;
Використання обладнання з більш високим завантаженням, підвищення пропускної здатності;
Підвищення якості матеріалів і готової продукції;
Зниження обсягу відходів;
Більш відповідальне ставлення співробітників до роботи, активна участь і підвищена мотивація працівників;
Поліпшення відносин з постачальниками;
Висока якість обслуговування;
Висока гнучкість логістичної системи;
Поява звички конструктивно вирішувати виникаючі в ході роботи проблеми.
Проблеми реалізації JIT:
Високі початкові інвестиції та витрати на реалізацію JIT (покупка якісного дорогого сучасного обладнання, витрати на підготовку фахівців і на високу заробітну плату, підвищення витрат на виробництво внаслідок невеликих партій випуску і т.д.);
Нездатність справлятися з непередбаченими обставинами (поломки, страйки працівників поставки та ін.);
Залежність від високої якості матеріалів, що поставляються;
Необхідність працювати в стабільному виробництві, хоча попит часто коливається;
Зниження гнучкості в задоволенні мінливих запитів споживачів;
Труднощі скорочення часу на переналагодження і пов'язаних з цим витрат;
Нездатність окремих постачальників працювати в режимі JIT;
Проблеми прив'язки JIT до інших інформаційних систем партнерів;
Необхідність зміни загального планування споруд;
Робота співробітників в обстановці підвищеного стресу;
Відсутність духу співробітництва і довіри між працівниками;
Нездатність окремих співробітників взяти на себе більшу відповідальність.
Досвід показує, що стратегія JIT не є універсальною і застосовується не завжди. Її реалізацію стримують такі важливі фактори, як незадовільна якість продукції, порушення термінів постачання й оплати за товар, помилки і збої в передачі інформації між замовником і постачальниками. Успіх у реалізації стратегії залежить також від кількості та територіальної дислокації постачальників, рівня їх відповідальності під час виконання договірних зобов’язань. Тому величезні витрати, пов’язані з реалізацією методу закупівель «точно вчасно», ефективні тільки в стабільно працюючих економічних системах за умови довгострокових господарських зв’язків.