Тема 9 Правове регулювання використання та охорони надр (2 години)

Практичне заняття План

1 Державний фонд надр як об'єкт правової охорони та використання

2 Правове регулювання використання надр

3 Правове регулювання основних видів використання

Мета: ознайомити студентів з особливостями використання надр; розкрити правові підстави регулювання основних видів використання надр; визначити підстави настання юридичної відповідальності за порушення законодавства про охорону та використання надр; сприяти формуванню навичок щодо укладання земельних угод – договорів купівлі-продажу, міни та дарування земельних ділянок різних категорій; сприяти розумінню процедури правового регулювання продажу земельних ділянок на конкурентних засадах, застави та спадкування земельних ділянок різним суб’єктам господарювання.

Основні поняття: надра, економічна зона, континентальний шельф, використання надр, правопорушення Під час підготовки до першого питання студент для себе визначить особливості державного фонду надр як об'єкт

правової охорони та використання. Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки

надр, не залучені до використання, у тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Складовим елементом надр є корисні копалини. Корисні копалини - це природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки. Корисні копалини за своїм значенням поділяються на: корисні копалини загальнодержавного значення; корисні копалини місцевого значення.

При підготовці до другого питання необхідно звернути увагу на тому, що надрові та гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Кодексом України про надра та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них. Право користування надрами - це інститут екологічного права, що регулює за допомогою правових норм суспільні відносини, які виникають з приводу використання надр.

Правове регулювання основних видів використання надр розкривається у третьому питанні. Користування надрами здійснюється на підставі спеціальних дозволів. Дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів - це офіційний документ, який засвідчує право підприємств, установ, організацій, громадян на використання конкретних природних ресурсів у межах затверджених лімітів.

Особливості правового регулювання використання надр виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу України розкривається у четвертому питанні. Згідно із законодавством виключну (морську) економічну зону України становлять морські райони, зовні прилеглі до територіального моря України, включаючи райони навколо островів, що їй належать. Ширина її становить 200 морських миль, відлічених від тих самих вихідних ліній, що і територіальне море України. На відміну від виключної (морської) економічної зони поняття "континентальний шельф" не визначено в національному законодавстві. Тому

через відсутність в Україні спеціального закону про континентальний шельф відповідне поняття застосовується згідно з Конвенцією ООН з морського права. А особливістю правового регулювання відносин, що виникають у сфері використання мінеральних ресурсів континентального шельфу, є орієнтація на міжнародні норми.

П’яте питання розкриває адміністративну відповідальність за порушення законодавства про охорону та використання надр. Види екологічних правопорушень, за які передбачена адміністративна відповідальність, в основному містяться в ст. 57 КУпАП (порушення вимог щодо охорони надр).

Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону та використання надр розкривається в останньому питанні. Кримінальна відповідальність передбачена за порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення (ст. 240 КК України).

Ситуативні завдання

Задача 1 Виробниче об'єднання "Сірка" повернуло КСП

"Агроресурс" 10 га землі, яка була вилучена у КСП "Агроресурс" декілька років тому. КСП відмовилось прийняти земельну ділянку, мотивуючи свої дії тим, що на ній не була проведена належним чином рекультивація, верхній шар ґрунту знищений.

Які обов'язки користувачів надр встановлені в законодавстві? Як вирішити справу?

Задача 2 Директор санаторію “Обрій” своїм розпорядженням

дозволив будівництво житлових приміщень працівникам санаторію, які пропрацювали в санаторії більше 10 років. При

проведенні перевірки дотримання земельного законодавства районною прокуратурою цей факт був визнаний незаконним.

Директор санаторію звернувся в юридичну консультацію з питанням щодо правомірності своїх дій.

Зробіть висновок.

Задача 3 Фермер П. звернувся до сільської ради із заявою про

викуп у нього частини земельної ділянки, в межах якої археологічною експедицією було відкрито давнє поховання.

Сільський голова відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на те, що вирішення цього питання не входить до його компетенції і рекомендував фермеру звернутися до райдержадміністрації.

Які особливості викупу земельних ділянок, в межах яких розташовані об’єкти історико-культурного призначення?

Задача 4 Сім’я Б. на Закарпатті відповідно до чинного

законодавства займається зеленим туризмом. Для забезпечення збільшення обсягу послуг голова сім’ї звернувся із заявою до райдержадміністрації щодо виділення земельної ділянки для створення пункту технічного обслуговування автомобілів громадян, яка розташована в межах земель рекреаційного призначення.

Який порядок надання земельних ділянок за рахунок земель рекреаційного призначення?

Задача 5 У межах заповідника розпорядженням

райдержадміністрації працівникам заповідника були надані в 1980 р. службові земельні наділи. У зв’язку з прийняттям чинного Земельного кодексу України право користування названими земельними ділянками було припинено. В рішенні райдержадміністрації з цього приводу було зазначено, що чинне земельне законодавство не виокремлює такого самостійного різновиду землекористування, як службові земельні наділи.

Вирішіть справу.

Задача 6 Житель України переобладнав приватний будинок, який

розташований на приватній земельній ділянці в межах земель рекреаційного призначення, у будинок відпочинку сімейного типу.

При укладенні договору купівлі-продажу цього будинку з громадянином Росії нотаріус рекомендував українцю укласти договір оренди земельної ділянки для обслуговування будинку.

Чи правий нотаріус?

Задача 7 У багатоповерховому будинку в житловому районі

“Дубки” на сходинковому майданчику мешканці виявили розлиття значної кількості підозрілої рідини, схожої на ртуть. Звернувшись до диспетчерської місцевого ЖЕКу з проханням про усунення розлиття, мешканці отримали відмову, оскільки ЖЕК не має необхідних засобів для збирання ртуті, до того ж, проведення таких заходів не входить до обов’язків працівників ЖЕКу. Схожі відповіді були отримані від працівників місцевого відділення міліції, швидкої медичної допомоги та державної пожежної охорони.

Визначити коло суспільних правовідносин. До обов’язків яких органів входить перевірка повідомлення мешканців і ліквідація розлиття ртуті? Запропонувати способи захисту прав та інтересів громадян. Вирішити справу.

Задача 8 У результаті виходу з ладу високонапірних насосів на

території Київської напірної станції ВО “Київводоканал” відбувся скид 1200 куб. м. міських каналізаційних стічних вод в р. Либідь, а потім і в р. Дніпро. Неочищені стічні води, окрім запаху, містили хлориди, сульфати, нітрати, цинк, нафтопродукти, фекалії та бруд. Це спричинило також забруднення території навколо напірної станції, відкритих водойм, в яких почала гинути риба та інші прісноводні

тварини.

У ході розслідування з’ясувалось, що аварія трапилась внаслідок переповнення Правобережного розвантажувального колектору та виливу стічних вод через камеру N 12 на поверхню. До того ж, не було здійснено запобіжних заходів по захисту цоколя будівлі насосної станції від проникнення вод в середину насосної станції.

За висновком комплексної еколого-санітарно-медичної експертизи навколишньому природному середовищу (водним, рибним, земельним ресурсам) було нанесено шкоду в розмірі

48550200 грн.

Природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду з позовом до Державного комунального об’єднання водопровідно-каналізаційного господарства “Київводоканал”. У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що аварія сталися без вини працівників підприємства внаслідок недостатнього фінансування підприємства, застарілості обладнання.

Визначити правовідносини, що склались. Хто несе ризик аварій на подібних об’єктах комунальної інфраструктури? Вирішити справу.

Задача 9 Геологорозвідувальне підприємство “Укрнадрапроект”

проводило вишукувальні роботи по розвідці корисних копалин у гірських районах Прикарпаття (Івано-Франківська область). Роботи проводились із використанням вибухівки. При черговому підриві відбувся зсув гірських пластів. При цьому каменепадом завалило декілька полонин, на яких проводили випас свійської худоби жителі с. Хутір Микуличі; тектонічні зрушення призвели до зникнення джерела із водою, яка мала лікувально-оздоровчі властивості; завали унеможливили проїзд автомобільного та гужового транспорту по одній із доріг до села, до частини якого тепер доводилось діставатись, лише роблячи великий об’їзд.

При зустрічі директора “Укрнадрапроект” із головою

сільської ради с. Хутір Микуличі перший зазначив, що характер виконуваних його підприємством робіт обумовлює настання подібних випадків, а тому до цього потрібно ставитись із розумінням. Підприємство згодне компенсувати шкоду, завдану громадянам та юридичним особам. Проте шкоду, заподіяну об’єктам природи, підприємство відшкодовувати відмовляється. Наслідки зсуву повинні бути усунуті відповідними державними органами за рахунок державного бюджету.

Голова сільради, невдоволений результатами переговорів, звернувся у юридичний відділ районної державної адміністрації.

Визначити коло суспільних правовідносин. Яке роз’яснення має бути надане? Вирішіть спір.

Задача 10 Конструкторське бюро Ярмолинецького

верстатобудівного заводу внесло на розгляд дирекції заводу раціоналізаторську пропозицію, відповідно якої пропонувалось внести зміни у технологічний процес, оздобивши устаткування спеціальними агрегатами, які дозволяють суттєво збільшити обсяги виробляємої продукції. У техніко-економічному обґрунтуванні раціоналізаторської пропозиції зазначалось, що, запровадивши таку новацію, завод спроможний буде виробляти продукції більше на 2,5 млн. грн. щорічно. Дирекція підприємства своєю вказівкою запровадила пропозицію на виробництві.

Через деякий час виявилось, що збільшення обсягів вироблення продукції призводить до збільшення обсягів відходів виробництва. Тому надлишкову кількість відходів, які вже не могли утилізуватись у межах первісно визначеного обсягу валового виробництва, дирекція вирішила вивозити на пустир, який знаходився неподалік заводу, а щоб звалище відходів не псувало навколишній краєвид, було прийняте рішення засипати відходи чорноземними ґрунтами, які бралися по домовленості із КСП “Колос” з його полів, тимчасово не