4 Питання:
Загально новому віровченню – Коран існував завжди, як і сам Бог. Саме слово «коран» означає – читати вголос. За словами Могамеда, оригінал цієї книги написаний арабською мовою на свитках, і зберігається на 7 семі під престолом Аллаха. І тільки Аллах стирає те, що забажає і стверджує те, що захоче.
Одне з основних обов’язків Корану – 5 молитв в день. Після того як священник з високої башні (яка називалась Мінарет) оголосить про час молитви.
Бог і раніше просвітляв людей, посилаючи їм своїх пророків. Такими пророками були: Ной, Адам, Давид, Мойсей, Авраам і Ісус. В свою чергу Мойсей, Ісус та Давид передали людям книгу з записаними в ній істинами. Але люди з часом викривили слова Аллаха, і тому Бог був змушений посилати все нових і нових пророків. Поки нарешті не прислав Муххамеда, свого останнього пророка.
Представлення про світ запропоноване в Корані, в основному було взяте з Біблії.
Цікавий момент, що в числі перших мусульман, були люди всіх вір, в яких визнаволся єдинобожжя. А в Корані було написано, що, - «в релігії немає примусу».
Хоча всіх мульман закликали до священної війни проти невірних. При житті пророка – це були мекканці, які вигнали останнього з міста. Пізніше невірними стали вважати язичників та атеїстів. В Корані сказано, що всі хто загине в такій війні – стають шахідами (святими мучениками) і попадають в Рай.
Як і в будь-якому віровченні, в ісламі також виникли різні школи які по різному трактують свою релігію та звичаї.
Хараджити. Вони утворили свою самостійну течію в кінці VII cт. Їхні основні засади – рівність всіх мусульман, халіфом може стати будь який послідовник ісламу, а не тільки родич пророка. Якщо халіф не справляється з своїми справами, то його можна скинути а то і вбити. Сьогодні існує лише одна харіджистька община – ібадіти.
Майже одночасно з ними виникла інша школа - шиїти.
Шиїти. Вввжають, що влада повинна переходити у спадок і має божествену природу. Алі, зять пророка Мухаммеда, у VII ст. створив партію шиїтів та організував змову, в результаті якої було вбито халіфа Осамана, а четвертим халіфом став Алі. Тому шиїти вважають єдиним закоконним спадкоємцем Алі.
Під час боротьби між династіями стався основний розподіл на шиїтів і суннітів. "Шиа" — група або франція, яка стала в опозицію до захопивших тоді трон Омейядів. І в міру того, як фіксували і накопичувалися перекази Сунни, текст Корану і зміст віровчення дедалі більше перепарувався на користь ідей, сприятливих для володарювання Омейядів. Тому шиїти демонстрували своє вороже ставлення до Сунни.
Сунніти. Є найпоширенішою течією, і зараз майже 90% всіх мусульман – прихильники суннізму. Повне найменування суннітів — "люди Сунни і згоди громади" — відображає повну віданність цінностям, зафіксованим у Сунні, та ідеї керівної ролі громади у вирішенні життєво важливих проблем. Вони повністю приймають всі основні положення віровчення написані Корані та Сунні.
Шиїти, як і сунніти, визнають абсолютний авторитет Корану, а в Сунні визнають лише ті хадіси, авторами яких є четвертий халіф Алі та його послідовники. Разом з тим, шиїти мають власне «Священне писання» – ахбари, куди входять хадіси, пов’язані з творчістю Алі та його послідовників.
Принципових відмінностей у культовій практиці між суннітами і шиїтами не існує. Ці відмінності лише пов’язані з особливостями історичного шляху розвитку шиїзму та місць його переважного розповсюдження.