4 Питання:
Остготи — давньогерманський народ, східна гілка готів. Остготи жили в степах між Дніпром і Доном. Але невдовзі посунули на захід. Вони почали свої напади на Іллірію, та вимагати включити Іллірію і Далмацію разом з Італією до складу своєї держави – Королівство остготів.
454 році улюблена наложниця Теодемера народила сина Теодоріха, який у віці 18 років успадкував владу батьтка, а у 481 році став єдиним королем всіх остготів. І з Візантії рушив до Італії, де тоді правив Одоакр.
*те що було далі, було уписано в 3 питанні.
Теодоріх став єдиним правителем Італії. Він прагнув з остготів і римлян зробити один народ, та насадити римську культуру германцям. Але він не був імператором, лише намісником Візантії. І він прагнув до одноосібного правління.
Під кінець життя Теодоріх почав переслідувати римських сенаторів і католиків. 526 року Теодоріх помер, і з того часу почався швидкий занепад остготського королівства, яке при Теодоріху досягло найвищого ступеня своєї могутності.
Спочатку правила дочка Теодоріха Амаласунта, як опікунка свого малолітнього сина Аталаріха. Вона була розумною і освідченою, але готи її не любили за покровительство римлянам.
Останній король Тейе почав останню війну з Візантією. Він попрямував в Нижню Італію, але під натиском візантійців був змушений відступити в район Неаполя. Потім послідувала зрада командувача готським флотом, і положення Тейи стало безнадійним. При «Молочної горі» він зустрівся з Нарсесом. Голод змусив остготів вступити в відчайдушний бій. Три дня Тейя мужньо боровся з візантійським військом, але битва була програна. Остготское королівство в Італії впала після двадцятирічної боротьби. Частина готів увійшла до складу Лангобардського королівства, інша частина — перебралася до іншого готського королівства в Іспанії.
5 Питання:
Починаючи з 427 року королем вандалів був Гейзерік.
Він розбудував великий флот, і у 429 році висадився в Пн. Африці. Вандали пройшли від Гібралтарської потоки до Карфагена, та уклали мирний договір з римлянами. Останні в 435 році дали їм землі в Пн. Африці. Але у 439 році Гейзерік порушив цей мирний диговор, зробивши Карфаген своєю столицею. Як результат – вандали без битви захопили місто і пограбували його. Згодом Гейзерік захопив Сицилію, Корсику, Сардинію та Балеарські острови, тим самим перетворивши своє королівство у велику державу.
Після смерті Аттили римляни нарешті змогли зайнятися вандалами, які контролювали одні з найбагатших провінцій імперії. Дипломатичні стосунки між двома сторонами перервалися, а в 455 році вандали захопили Рим і грабували місто протягом двох тижнів.
Літописець Проспер Аквітанський повідомляє, що 2 червня 455 року, римський папа Лев I зустрічався з Гейзеріком і благав його утриматися від вбивств та підпалів, а вдовольнитися грабежем.
Гейзерік помер в глибокій старості, і згідно з його наказом – трон успадковує не син, а найстарший чоловік в королівському дому. Трон успадкував його недолугий син Гунерік, який спочатку захищав католиків, а потім розгорнув проти них жорстокі репресії.
Далі правив Гунтамунд. За його правління вандали втратили частину Сицилії та боролися з берберськими племенами. Далі правив Трасамунд, який нічим не виділився, а після нього – Хілдрек.
Хілдрек був найтолератнішим до католиків і не цікавився війнами. Але проти нього був організований заколот і Хілдрек був убитий. Королем став Гелімер.
Це змушує вийти на арену Візантійського імператора Юстиніана І. Він оголошує війну вандалам. Армією Східної Імперії командував Белізарій який почувши, що йбільша частина флоту вандалів придушує повстання в Сардинії, вирішив діяти швидко і висадився на Туніському березі, а потім рушив маршем до Карфагена. У кінці літа 533 року відбулася битва, в якій племінника та брата Гелімера було вбито, і останній злякався та втік. Візантійці захопили Карфаген.
В цьому ж році біля Тікамерона Гелімер та Велізарій знову зустрілися. І знову таки, вандали тримали гідну оборону, але Гелімер дізнався про смерть другого брата, і вандалів було зломлено.
Північна Африка знову стала римською провінцією, а вандалів з неї вигнали.