- •Стилістичні вимоги до оформлення наукових робіт українською мовою.
- •2.Мовно-літературне та технічне оформлення наукового дослідження. Загальна схема наукового дослідження
- •3. Організація і планування наукового дослідження
- •3.Цитування в аспекті індивідуального мовного стилю вченого.
- •4.Бібліографічний пошук.
- •5.Укладання бібліографії дослідницької праці.
- •6.Правила оформлення покликань.
- •7.Оформлення ілюстративного та цифрового матеріалу.
- •8.Типові помилки під час оформлення наукової роботи.
- •9.Плагіат у цифровому світі.
- •10.Різноманіття видів плагіату
- •Види плагіату і способи його уникнення
- •11.Виявлення плагіату,антиплагіатні програми.
- •12.Мовні засоби щодо запобігання плагіату.
5.Укладання бібліографії дослідницької праці.
Важливим елементом будь-якої наукової праці є її бібліографічний апарат (БА) – бібліографічні посилання, прикнижкові та пристатейні списки. Завдання БА видання – ознайомити читача з джерелами цитат, запозичень і дати йому можливість знайти документи, розглянуті в тексті; допомогти у виборі літератури за темою дослідження; проінформувати про публікації на подібні теми; дати можливість автору стиснути виклад, спрямувавши читача до праць, де висвітлюванні ним питання розглянуто повніше, докладніше або з іншого погляду. Бібліографічні відомості в документах мають також наукометричне значення. Актуальність і значення окремої публікації не може бути визначено без урахування кількісної динаміки бібліографічних посилань на неї в наступних наукових дослідженнях. Бібліографічні посилання та списки, будучи обов’язковою складовою наукових публікацій, застосовують в інформаційному забезпеченні наукових досліджень, у навчальній і виробничій діяльності, самоосвіті та бібліотечному обслуговуванні. В Україні сьогодні існує чимало публікацій, присвячених бібліографічному описуванню різних видів документів, але бібліографування в них розглянуто переважно в контексті каталогізації. Бібліографічному оформленню наукових праць, зокрема складанню прикнижкових (пристатейних) списків літератури і бібліографічним посиланням, приділялося значно менше уваги. На основі аналізу фахової літератури та практичного досвіду була виявлена відсутність чіткого теоретичного обґрунтування та методичного забезпечення з питань бібліографічного оформлення використаних джерел до наукових праць. Публікації, в яких наведено приклади оформлення бібліографічних записів, підготовлені фахівцями бібліотек, окремими дослідниками, та навіть Вищою атестаційною комісією, нажаль, містять прикрі помилки, що дезорієнтують авторів. Недостатня розробленість цього важливого питання зумовила вибір теми роботи, результатом якої стали методичні рекомендації „Бібліографічне оформлення наукових робіт”, підготовлені фахівцями ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Їх завдання – допомогти науковцям теоретично і практично оволодіти засобами формування культури наукової публікації, сприяти підвищенню компетентності й умінь авторів з добору й аналізування джерельної бази дослідження; уніфікувати бібліографічне описування документів різних видів; полегшити авторам роботу зі стандартами та іншими нормативними і методичними документами для бібліографічного оформлення їхніх публікацій. Бібліографічні записи у прикнижкових/пристатейних бібліографічних списках мають бути оформлені відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 „Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”. Заголовки бібліографічних записів складають згідно з ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 „Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання”. Дещо упереджене ставлення до вимог чинного стандарту з боку авторів частково пов’язано з тим, що він не містить прямих указівок щодо його поширення на оформлення бібліографічних посилань. Разом з тим у ДСТУ 7152:2010 „Видання. Оформлення публікацій у журналах і збірниках” прямо зазначено, що бібліографічний опис у бібліографічних посиланнях, уміщених у примітках, складають згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1. Таким чином, у вітчизняних наукових, навчальних, бібліографічних, редакційно-видавничих та інших установах і організаціях для оформлення прикнижкових/пристатейних списків і бібліографічних посилань слід використовувати саме ці стандарти. Незважаючи на наявність стандартів, які врегульовують правила бібліографування документів, редакційно-видавничої підготовки, поліграфічного або електронного виконання різних видів видань, досі зберігається різнобій в описах, які вміщуються в покажчики і списки літератури, нерідко навіть у межах одного покажчика або списку не витримується одноманітність описів. Не буде перебільшенням сказати, що надзвичайно важко знайти таке наукове або науково-популярне видання, де всі БЗ були б складені правильно та одноманітно. Нажаль, автори зазвичай мало зважають на їх якість, а рецензенти наукових книг або статей звертають увагу лише на основний зміст, не зважаючи на довідковий апарат.