4. Правильна організація сімейного життя.

Успіх сімейного виховання значною мірою залежить від організації домашнього побуту, традицій сімейного життя: порядку в сімейному господарстві, залучення дітей до розподілу бюджету сім’ї, визначення для кожного робочого місця, дотримання певних сімейних правил.

У сім’ї повинен панувати запалений тією добротою зичливості, взаємної поваги і турботи, атмосфера працьовитості, єдність вимог дорослих до дитини. Життя сім’ї повинно бути організоване таким чино, щоб повніше задовільнились і розвивались не тільки матеріальні (в їді, одязі, теплі), але й духовні потреби.

5. Педагогічна культура батьків.

Батьки повинні володіти психолого-педагогічними знаннями, необхідними для виховання дітей і саме виховання власне батьків.

Успішне виховання в сім’ї може бути лише тоді, коли батьки чітко розуміють мету, завдання зміст, шляхи і методи виховного впливу на учнів. Це необхідно для встановлення єдності виховних впливів в сім’ї і в школі.

5. Форми роботи з батьками.

Дослідження П.М. Щербаня свідчать, що сьогодні понад 65% молодих батьків, народжуючи дітей, не мають ані найменшого уявлення про мету, завдання, форми та методи виховання дітей у сім’ї, 20% – керуються досвідом народної педагогіки, виховуючи власних дітей так, як їх самих виховували батьки. І лише 15% мають належні психолого-педагогічні знання, ознайомлені з науково-педагогічною літературою.

Важливе місце у підвищенні рівня педагогічної культури батьків належать закладам освіти, педагогам, які завдяки фаховій освіті володіють необхідними психолого-педагогічними знаннями, професійними вміннями і навичками, виступають важливою складовою в педагогічному трикутнику «дитина-батьки-учитель».

І від того, як буде організована і реалізована робота з батьками учнів, значною мірою залежить успішність процесу навчання і виховання дітей. Встановлення і підтримка педагогічної взаємодії «діти-батьки-педагоги» слід вибудовувати на принципах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправному партнерстві. Основою для такої співпраці має стати єдність у ставленні до дитини як до найвищої цінності.

Необхідність формування педагогічної культури батьків пов’язана з кризою сучасної української сім’ї та нездатністю значної кількості батьків виховувати своїх дітей згідно з вимогами суспільства.

Організація роботи з батьками учнів у сучасному освітньому закладі має здійснюватися за такими основними напрямками:

• вивчення сімей учнів, їхнього виховного потенціалу (спостереження, бесіда, тестування, анкетування, аналіз дитячих малюнків і творів);

• залучення батьків, усіх дорослих членів родини у навчально-виховний процес як рівноправних учасників;

• формування педагогічної культури сім’ї та допомога батькам у їхній психолого-педагогічній самоосвіті;

• корекція виховної діяльності родини із різним типом сімейного неблагополуччя.

Організація роботи з батьками в ЗНЗ багатоаспектно і має суттєві педагогічні можливості. Успіх цієї роботи залежить від авторитету педагога, його професійності, високих моральних, людських чеснот, уміння спілкуватися з батьками, колегами, дітьми.

У роботі з батьками можна використовувати індивідуальну, групову і колективну форми роботи. Досить ефективною формою забезпечення оптимальних учнів співдружності сім’ї та школи є відвідування сім’ї школяра.

Відвідування сім’ї дає можливість:

• зрозуміти психолого-педагогічний клімат у сімейному колективі;

• вивчити умови життя учнів, його місце в сім’ї і ставлення до нього старших;

• ознайомитись з досвідом сімейного виховання;

• дати поради батькам щодо забезпечення сприятливих умов для навчальної діяльності учня;

• інформувати батьків про успішність і поведінку учня, його виховання в школі;

• домовитися про дотримання єдиних вимог до особистості школяра.

Використовуючи цю форму роботи з батьками, варто дотримуватися ряду вимог:

• відвідування сім’ї має бути плановим (впродовж навчального року класний керівник повинен побувати в кожній сім’ї не менше двох разів);

• відвідувати сім’ї всіх учнів, а не лише тих, які мають труднощі у навчанні та поведінці;

• кожен раз визначати мету і зміст бесіди за батьками із врахуванням індивідуальних особливостей конкретної дитини;

• завчасно попереджувати і узгоджувати з батьками (через учня) день і час візиту до сім’ї;

• інформувати батьків про навчально-виховну діяльність їхньої дитини, в першу чергу необхідно розповісти про позитивні моменти навчання і поведінки і лише потім з дотриманням тактовності говорити про труднощі, які виникають у навчанні, спілкуванні з товаришами, учителями;

• вести розмову про спільні дії у наданні допомоги для подолання цих труднощів;

• розмова з батьками має бути доброзичливою, повинна мати цілеспрямований характер, сприяти створенню в них чіткішого уявлення щодо вимог школи;

• вчитель повинен вміти уважно вислухати батьків;

• одне з головних завдань педагога — знайти контакт з батьками;

• з метою систематизації й упорядкування висновків, думок, спостережень, зауважень вчителю бажано вести спеціальний «Щоденник спостережень сім’ї учня», у якому час від часу робити короткі записи. Наприклад:

Люда С. У сім’ї троє дорослих (мати, батько, бабуся). Мати та батько працюють. Господарством займається, в основному, бабуся. Люда захоплюється музикою, відвідує музичну школу. Сім’я дружна, сімейні проблеми звикли вирішувати всі разом. Можна використовувати досвід сімейного спілкування для рекомендації іншим батькам.

Класний керівник періодично може запрошувати батьків до школи з метою інформування їх про успіхи школяра у навчанні та поведінці, ознайомлення з умовами навчання, знайомства з учителями, які працюють у певному класі, появи певних труднощів у діяльності дитини безпосередньо в школі, прийняття спільних рішень щодо дій учителів і батьків, спрямованих на утвердження позитивних проявів у розвитку і діяльності учня, надання допомоги у подоланні труднощів.

Запрошення батька чи матері має здійснюватись планово і не повинно обумовлюватись кожного разу негативною поведінкою учня.

Важливо дотримуватися і певної форми запрошення. Найзручніше це робити за допомогою листа, який адресований матері й батькові із зазначенням дати, часу та місця зустрічі, а також кола питань, які мають стати предметом обслуговування.

Інколи так складаються обставини, що класний керівник не може зустрітися з батьками дома або запросити їх до школи. Тому доводиться вдаватися до листування. Класний керівник періодично надсилає батькам листа, в якому розповідає про успіхи школяра у навчанні, його старанність, відповідальність за певні доручення. Можна повідомити також про певні труднощі, які виникають у їхньої дитини. А також варто висловити щиру подяку за хороше виховання дочки чи сина. Така переписка позитивно впливає на налагодження добрих взаємин класного керівника з батьками, піднесення авторитету як батьків, так і вчителів.

Поширеною організаційною формою педагогізації батьків є бесіди. Проте вони дають очікуваний результат лише за умови, коли між батьками і вчителем встановлені добрі стосунки. До кожної бесіди вчитель старанно готується, намічає план розмови, проводить її стримано, тактовно.

Для бесіди краще добирати теми, які потребують тільки тісного контакту педагога з батьками. Для спілкування з батьками безпосередньо в школі потрібно обирати вільний час для батьків і класного керівника, щоб не проводити бесіду поспіхом. Щоб розмова була довірливою, її варто проводити за відсутності сторонніх осіб і самої дитини. І навіть місце проведення має позитивно впливати на зміст і результати із спілкування. Це може бути окрема кімната із зручними меблями, класна кімната, в якій навчається учень, але ні в якому разі не коридор, вестибюль, учительська, інші місця, де можуть бути сторонні спостерігачі.

Значну користь мають індивідуальні і групові консультації з батьками з різних питань виховання дітей.

Консультація може проводитись як з ініціативи вчителя, так і за проханням батьків.

При підготовці й проведенні консультацій учителю необхідно дотримуватися певних правил:

• консультацію слід проводити в спокійній обстановці, не поспішаючи. Краще це робити після уроків, коли діти вже пішли додому, а вчитель не поспішає на наступний урок;

• необхідною умовою створення стосунків взаєморозуміння під час консультації є педагогічний такт, уміння знайти правильний підхід до батьків, вчитель повинен вміти переконати батьків у необхідності застосування тих чи інших методів впливу на дитину.

Наведемо приблизну тематику консультацій, яких найчастіше потребують батьки:

1. Як вивчити свою дитину.

2. Як допомогти молодшому школяреві вчитися.

3. Здібності дитини та їх розвиток у сім’ї.

4. Розвиток пізнавальних інтересів та інтелектуальних здібностей в умовах сім’ї.

5. Методи виховного впливу на дитину. Як їх застосовувати.

6. Спілкування в сім’ї і його роль у вихованні дітей.

7. «Важкі» діти і специфіка їхнього виховання.

8. Запобігання шкідливим звичкам у підлітків.

Консультації проводяться також перед різними видами занять з батьками. Так, наприклад, перед семінаром, конференцією тощо вчителю необхідно провести консультацію з тими батьками, які готують доповіді.

Успіхи учителів, класних керівників у роботі з батьками учнів багато в чому залежить від умінь організовувати і проводити батьківські збори, надати їм педагогічної доцільності.

На батьківських зборах згуртовується колектив батьків, формується загальна думка щодо актуальних проблем життєдіяльності класу, формується педагогічна культура батьків. На батьківських зборах відбувається обрання батьківського комітету класу (у складі 5-ти осіб) і підбиття підсумків роботи з учнями, систематичне ознайомлення батьків із завданнями, новим змістом і напрямками навчально-виховного процесу, специфікою роботи сучасного закладу освіти.

Періодичність проведення класних батьківських зборів 4-5 разів на рік, загальношкільні батьківські збори проводяться 2 рази на рік.

В організації і проведенні класних батьківських зборів необхідно рішуче уникати суттєвих помилок, які, на жаль, ще мають місце у практичній діяльності частини класних керівників.

Зокрема, запрошення батьків на збори шляхом обов’язкових записів в учнівських щоденниках; призначення зборів у незручний для батьків час; висвітлення на зборах негативних сторін поведінки окремих учнів; відсутність системи педагогічної просвіти батьків та ін.

Їх проведенню має передувати копітка робота класного керівника. У підготовці батьківських зборів беруть участь члени батьківського комітету, батьки-активісти. Питання проведення денного обговорення на засіданні батьківського комітету. До батьківських зборів готуються й учні. Організовано й зацікавлено проходять збори, на яких батьки можуть бачити результати діяльності вихованців (зошити, твори, вишивки, вироби з дерева чи металу, малюнки). Значний інтерес для батьків мають виступи колективів художньої самодіяльності. При цьому надто важливо, щоб у підготовці виставок, у творчих звітах брали участь всі учні класу.

Досвід роботи класних керівників, які творчо працюють показує, що на такі збори батько й мати приходять як на свято.

Важливо визначити й погодити з батьками час проведення зборів. Доцільно на весь навчальний рік визначити постійний день, наприклад, остання п’ятниця чи субота місяця і час проведення зборів. Це дає змогу батькам планувати певним чином свій час.

Суттєвим моментом у підготовці батьківських зборів є форма запрошення. Уже через форму запрошення необхідно надавати зборам особливої важливості, підкреслювати повагу до батьків як до своїх союзників у розв’язанні найважливіших завдань нашого життя.

У запрошенні необхідно висвітлити питання, які будуть розглядатися на зборах. Наприклад,

Шановні

Людмила Миколаївна і Ігор Михайлович!

Батьківський комітет, педагогічний колектив 7-А класу

запрошують Вас на батьківські збори, які відбудуться