Тема 14: Правове регулювання цін та ціноутворення .

Задача 1. Державною інспекцією з контролю за цінами в області прийнято рішення стягнути необгрунтовано одержану виручку та штраф у подвійному розмірі виручки з установи, яка перебуває на державному бюджеті.

Оскарживши рішення Державної інспекції з контролю за цінами, представник установи звернув увагу на положення ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення”, згідно з яким, стягненню до бюджету підлягає виручка. Державна ж установа виручки не отримує, оскільки перебуває на забезпеченні державного бюджету, і не є прибутковою організацією.

Спір було передано на розгляд адміністративного суду.

Дайте правовий аналіз ситуації.

Задача 2. Граничний рівень рентабельності за буханку хліба встановлено на рівні 5 відсотків.

Фактична ціна за хліб "Сумський новий” (з урахуванням затрат) складала 5, 40 (п’ять сорок) одиниць. Фізична особа-підприємець реалізовувала хліб за ціною 7 одиниць.

Державна інспекція з контролю за цінами застосувала економічні санкції до виробника хліба на тій підставі, що ним реалізовувався товар з розрахунку більше відсотків рентабельності, замість граничного 5 відсотків.

Дайте правовий аналіз ситуації.

Задача 3. Між ДП «А» та ТзОВ «Б» укладено договір купівлі-продажу № 360, відповідно до якого ДП «А» зобов’язувалося придбати медичні препарати згідно з накладними, які є невід’ємною частиною договору. Пунктом 5.1. договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів покупцем на рахунок продавця до терміну, який визначений у накладній, але не пізніше п’яти банківських днів з дати поставки.

Згідно з додатком, що є невід’ємною частиною договору, ДП «А» зобов’язалося до встановленої у ньому дати купити, а ТзОВ «Б» продати 2 500 доз вакцини за умови, що її вартість не буде перевищувати середньої вартості вакцини у м. Києві.

Постановою апеляційного господарського суду договір купівлі-продажу № 360 визнано неукладеним з огляду на відсутність у договорі такої істотної умови, як ціна товару та неприйнятність її визначення ТзОВ «Б» в односторонньому порядку згідно з видатковою накладною.

ДП «А» звернулося із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, вважаючи, що ціна не є істотною умовою договору купівлі-продажу, і досягнення згоди щодо неї не вимагається.

Дайте правовий аналіз ситуації.

Задача 4. Державною інспекцією з контролю за цінами на підставі акта № 130 було прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким встановлено, що ТзОВ «Примед» порушено вимоги чинного законодавства щодо встановлення постачальницько-збутової надбавки на лікарські засоби.

Зазначеним актом перевірки, зокрема, встановлено що ТзОВ «Примед» здійснював торгівлю лікарськими засобами, ціни на які підлягають державному регулюванню, за цінами, сформованими із застосуванням постачальницько-збутової надбаки у розмірі 35 відсотків від оптової ціни виробника.

У видаткових та прибуткових накладних, на підставі яких ТзОВ «Примед» придбав лікарські засоби у виробника, окремо зазнчені:

• ціна заводу виробника (оптова ціна);

• відсоток знижки;

• фактична відпускна ціна, за якою ТзОВ «Примед» купував товар у виробника.

Як встановлено актом перевірки, ціни на придбані ТзОВ «Примед» лікарські засоби, формувалися ним виходячи із ціни, зазначеної у відповідних накладних як ціна заводу-виробника, а не із ціни, за якою фактично купувалися лікарські засоби.

Державна інспекція з контролю за цінами виходила із того, що оптовою треба вважати ціну, за якою ТзОВ «Примед» фактично придбав лікарські засоби у заводу- виробника. Саме на основі цієї ціни мала встановлюватися ціна для споживачів з урахуванням постачальницько-збутової надбавки.

ТзОВ «Примед» оскаржив рішення Державної комісії з контролю за цінами до суду, вважаючи, що оптовою є ціна заводу-виробника, а не ціна, за якою фактично було придбано товар.

Вирішіть спір.

Задача 5. Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами про визнання недійсним рішення інспекції.

Рішенням інспекції на товариство було накладено економічні санкції, передбачені ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення”, у зв’язку із перевищенням граничного розміру плати за проживання в гуртожитку, встановленої законодавством.

Позовні вимоги товариство обгрунтовувало тим, що мешканці гуртожитку мають заборгованість по оплаті за проживання у ньому, і товариство встановленої ним плати фактично не отримувало.

Інспекція у своєму запереченні відстоювала позицію про порушення законодавства незалежно від отримання виручки.

Яке рішення, на вашу думку, має постановити суд?

Задача 6. Державною інспекцією з контролю за цінами до Товариства застосовано економічні санкції за порушення державної дисципліни цін.

Перевіркою було встанвлено, що Товариство включило у ціну обслуговування торгового місця додаткові послуги, які надаються продавцям. За окрему плату продавцям, зокрема, можуть надаватися такі послуги: бронювання торговельних місць, прокат торговельного інвентарю, зберігання особистих речей і продукції в камерах схову, зважування на товарних вагах, утримання торговельного місця в належному стані, інформаційні оголошення, вантажно-розвантажувальні роботи тощо.

Відповідно до рішення місцевої ради граничний розмір тарифу за надання торгового місця для фізичних осіб складає 10 умовних одиниць. Як вбачається із встановлених інспекцією обставин, при наданні торгового місця справлялася плата у сумі 100 умовних одиниць, яка включала додаткові послуги.

Товариство звернулося до суду з позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що встановлена ним сума включає як надання власне самого торговельного місця, так і надання перелічених вище додаткових послуг.

Вирішіть спір.