- •1590 рік. З інструкції віленської шляхти послам на сейм
- •1592 рік. 1 серпня. Про козацьку сваволю. — 3 інструкції Краківського воєводства на сейм (уривок)
- •1594 рік. Осінь. Напад відділів С. Наливайка на Брацлав
- •1622 рік. Лютий. З люстрації Житомирського староства
- •1619 рік. Вересень—жовтень. Раставицька комісія між польським урядом і військом запорізьким
- •1608 рік. З інструкції, даної львівськими міщанами на сейм 1609 року
- •1622 рік. Посольство епіскопа Ісаії Копинського до російського уряду. — Відписка путивльських воєвод царю
- •1625 рік. 27 жовтня. Куруківський трактат
- •НАСТУП ШЛЯХТИ НА СЕЛЯНСТВО
- •1626 рік. 14 червня. Інвентар села Городка (уривок)
- •1631 рік. 13 червня. Інвентар половини села Шпакова
- •1636 рік. 26 вересня. Інвентар сіл Свиди й Видибора
- •1637 рік. Грудень. Битва під Кумейками. — С. Окольський (уривки)
- •1638 рік. Червень. Переселення люду з України в Росію. — 3 відписки путивльського воєводи Н. Плещеєва царю
- •1639 рік. Березень. Указ царя Михайла про влаштування в Чугуєві Я. Острянина і козаків, що переселилися з України
- •2. ПОВАЛЕННЯ ПОЛЬСЬКОЇ ВЛАДИ НА УКРАЇНІ
- •1648 рік. Вересень—жовтень. Паніка серед польської шляхти після розгрому під Пилявцями. — Літопис Грабянки
- •ПОВСТАННЯ В БІЛОРУСІЇ
- •1648 рік. Літо — осінь. Розвиток повстання на Україні. Повстання проти шляхти в Білорусії. — Щоденник Ф. Обуховича
- •РОЗВИТОК ПОВСТАННЯ ПІСЛЯ БИТВИ ПІД ПИЛЯВЦЯМИ
- •1648 рік. 2 грудня. Універсал Богдана Хмельницького польській шляхті, виданий під час походу військ спід Замостя в Київ
- •1648 рік. 23 грудня. В’їзд Богдана Хмельницького в Київ. — І. Єрліч.
- •СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
- •1648 рік. 2 липня. Універсал Богдана Хмельницького Густинському монастиреві про ствердження маєтків
- •1648 рік. 28 грудня. Універсал Богдана Хмельницького селянам села Підгірці, приписаним до Києво-Печерського жіночого монастиря про відбування монастирських робіт і повинностей
- •1649 рік. Травень. Відписка царю сівських воєвод
- •ВІЙНА 1649 РОКУ І ЗБОРОВСЬКИЙ ТРАКТАТ
- •1649 рік. Червень—серпень. Облога військом Богдана Хмельницького польського війська в Збаражі. — Літопис Самовидця
- •1649 рік. Липень. Повстання проти шляхти в Білорусії після поразки війська Кричевського. Відступ литовського війська
- •1649 рік. Серпень. Зборовський трактат (уривок) 1)
- •УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ. ПЕРЕГОВОРИ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ПРО ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНИ ДО РОСІЇ
- •1650 рік. Листопад. Статейний список Арсенія Суханова (уривки)
- •БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І ТУРЕЧЧИНА
- •1651 рік. 18 вересня. Білоцерківський трактат (уривок)
- •1652 рік. Березень. Відписка царю путивльських воєвод і свідчення козацьких посланців у Москві про переселення українців у Росію
- •1653 рік. Березень. Наступ польського війська на Україну. Розгром його під Монастирищем. — В. Коховський
- •1653 рік. Квітень. Опис козацького війська. — Павло Алеппський.
- •1653 рік. 22 червня. Грамота царя Олексія Михайловича Богдану Хмельницькому про згоду на приєднання України до Росії
- •1653 рік. Жовтень — початок грудня. Жванецька кампанія. Відомості з статейного списку Р. Стрешнєва і М. Бредихіна
- •5. ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНИ ДО РОСІЇ (1654 РІК)
- •1654 рік. 27 березня. Царська грамота українській шляхті (уривок)
- •1654 рік. 4 квітня. Царська грамота м. Переяславу (уривок)
- •УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ 1654 РОКУ
- •1654 рік. Освіта на Україні. — Павло Алеппський
- •1654 рік. Багатства України. — Павло Алеппський
- •1654 рік. Опис Києва. — Павло Алеппський (уривок)
- •БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
- •1654 рік. Богдан Хмельницький. — Павло Алеппський (уривки)
з горілкою на зразок вищенаведеного і випивали з подібними ж на слідками. Бачив кілька разів і поранених стрілами, які, перебуваючи далеко від хірургів, прикладали до рани трохи землі, змішаної на долоні з власною слиною, від чого вони видужували не гірше, ніж від кращої мазі. Це доводить, що потреба винахідлива в цій країні так само, як і в усякій іншій. Це дає мені привід пригадати, як один ко зак, якого я колись бачив на березі Самари, варив рибу в дерев’яній посудині, яку поляки й козаки прив’язують позаду сідла, щоб напу вати коней. Для цього він розжарював на вогні камінці і кидав їх у посудину, аж поки вода закипіла і риба зварилася, — вигадка, яка на перший погляд здається грубою, а проте не позбавлена дотепності...
|
G. d e B e a u p l a n , Description |
|
de 1’Ukranie, Paris, 1861, cc. 17— 23, |
‘ v |
135— 136. |
НАСТУП ШЛЯХТИ НА СЕЛЯНСТВО
№ 52
1626 рік. 14 червня. Інвентар села Городка (уривок)
Инвентарь маетности церкви соборное, Володимерское, пречистое богородицы девы Марии, сельца Городка, лежачого в повете Луцком, которое сельце арендовалем урожоному его милости пану Федорови Линевскому на лет три, зуполне по себе идучих, за певную суму пенезей, яко ширей интерциза тое аренды в собе мает; которая то аренда починатися мает в року теперешнем, тисеча шестсот двадцать шостом, месеца июня двадцать четвертого дня, на светый Ян, а кончится мает, дасть бог, в року пришлом, тысеча шестсот двадцать девятом, месеца июня двадцать четвертого дня, так же на светый Ян, свято римское, зо всими пожитками и приналежностями, яко ее тая маетность, сельце Городок, в широкости и долгости своей мает и забирает, с подданными тяглами, з огородниками и подсуседками и з их вшелякими роботами и повинностями, с полми пашными и не пашными, з запустами, дубро вами, з млынами и их вымелками и з засевками дворными, и з дворцом на Городищу будучим, так же з сеножатами и речкою, названою Полонъною, на которой вышъречоные млыны городицкие уфундованы суть, — в тых млынех три кола мучные, добре направленые суть, в котором селцу Городку подданых дворишных, щоденых тринадцат, меновите: Федор Вишенька, Улас и Пархом Джуровичи, Мартин Приступа, Йван Тлушко, Тимош Аущич, Михно Боярчич, Ониско и Герасим Тушчичи, Йван Гайдук, Трохиїм и Сергией Паферичичи, Юхим Вишенъка другий, Клим Боярченя, Хвеска Михченя — тые що ден повини робити. А загородников того сельца шесгь: перший Ярмол Дереча, Лукаш Логвинович, Андрей Гоменька, Потап Галъченя, Назар Мосур — тые по три дня в тыйдень
повини робити. А |
подданые вси Городецкие, егды одну |
робо |
ту роблят, другое |
работы не повини робити, то єсть, коли |
пой- |
дет з косою — зь серпом не повинен, албо з плугом — з цепом не по винен; так же инъших робот, одну отправуючи, другое не повини; млынар, бояров два, тые водлуг повиности своее стародавное, счо повинъни, до двора отправовати мают, стороны зась толок, на сено повини ити, а на жито и овес — тых нас большей — толко десет толок быти мает, однак не кгвалтом и на голову всих вкланяти, зоставу-
5* |
67 |
ючи челяди и подданым на их власную работу и потребу домовую.
Атые толоки вси мают быти за хлибом и стравою дворною. То теж особливе варуючи, же тых толок и кождое потяглое роботы, през увес рок, в неделю и свята урочистые дни святые, роковые, не повин ни робот жадных до двора полнити, окром сторожи звычайное и где бы послати в якой потреби, а то для того, абы теж набоженства, яко христиане, зажили. Засевку дворного, озимого: жита мац двадцат и чотыри, пшеницы мац дви а весенного зась ярого овъса мац двадцат, гречки мац чотыри. Чиньши тых подданых дворищных: овса по чотыри маци, по грошей пяти полских; а полдворищные: по две маци овса, по грошей полтретя, атотовесотдавати мают мероюволодимирскою...
Ащо се тинет свещеника, тот до жадных повинностей, станови его не належачих, немает быти поволокан, окромь своего свещенического уряду и повинносте пилновати мает. Боярове теж до жадных подвод, панъщин и оранъя, вышелякое работы, примушены быти не мают, а за то повинность свою боярскую, водлуг стародавнего звычаю, отправовати и полнити повини. Тую ж вышей менованую маетность Го родок, с тыми всими вышей выражоными пожитками, з засевками, подданными и их повиностями, с полми, сеножатми, млынами, дворцом, боярами, млынаром и зовсим и вшелякими вышей менованьїми пожитками, арендовалем урожоному его милости пану Федорови Линевскому за суму, в интерцизе вираженую... Писан у Володимире, року божого нароженя тисеча шестсот двадцать шостого, месеца июня двадцать четвертого дня. У того ивентару печатей притисненых чо тири, а подгіис рук тыми словы: Иоаким Мороховский, єпископ володимерский и берестейский, власною рукою, тааш propria, Григорий Лозовицкий, протопоп володимирский, mami propria, Тимофей Симанович, архидиакон епископии Володимирское, manu propria, Amdrzey Misiowski, świadek, manu propria; Stephan Mikołajewski, ręka swa manu propria.
Архиїв |
Юго-Западной Россли, |
ч. VI, т. |
І, № 143, сс. 462—465. |
'№ 53
1630 рік. 7 квітня. Скарга Андрія Фірлея на Андрія Лінєвського, що останній пригнічував селян орендованих ним у Фірлея маєтків
На вряде кгродском, в замку его королевское милости Луцком, передо мною княземь Павлом Друцким-Любецким, подстаростим луцким, ставши очевисто шляхетный пан Федор Высоцкий, возный, име нем велможного его милости пана Андрея з Домбровиц Фирлея сведчил и протестовал се на урожоного его милост пана Андрея Линевскѳго, о то: иж его милость пан Линевский, арендуючи маетность на чо~ тыри лета у его милости пана Фирлея, фолварк и село Романов, опроч части певное, фолварк и село Воротнев, в року прошлом, тысеча шест сот двадцать осмом, месеца сентебря одинадцатого дня, записом интерцизою своєю записал се и обликговал — подданных, в той маетности помененной будучих и до посессии взятых, ТЫХ так ВОЛОЧНЫХ, пулвлочных, подсуседков, яко и бояров, в их повинности и в послушенстве ни в чом над инвентарь не утяжати, а ни теж подданных тяглых, до податков, подвод и робот, так же и чиншов, з бояров до послуг не примушат, под закладом девети тисячей золотых полских и нагороженьем шкод голым речением слова, кром присяг ощацованых, в недосыт учиненю которой колвек кондиции, в той интерцизе
68
выражоной; которому то записови интерцизе свей, также и кондициюм, в неи описаным, его милость пан Линевский, ничего се неогледаючи на заклад, в интерцизе описаной, а ни на право посполитое, и овшем те все легце собе важачи, и тому ее всему спротивляючи, а слову своєму, которым ее опроч запису субмитовал его милости пану Фирлееви, ни в чем не досыть чинячи, зараз, скоро одно обнял тую вышпомененую маетность, подданых так в роботах, в чиншах, в податках и в повинностях, яко и в повозовых фурах, над инвентар и запис свой, а бояров, мимо их повинности, сам через себе, малжонку, урядников и слуг своих, утяжати почол, которых и до того часу утяжает, и великую кривду так подданным яко и бояром чинит: а меновите: бояров Вороневских и Романовских до уставичных послуг своих дворовых и за собою в дороги и иншие послуги, также некоторых на комягах зе збожем до Литвы, а на шкутах до Прус и Кгданска ходит, чинечи их шафарами, и до податков, ораня и робот над инвен тар примушал; а подданых тяглых так волочных, яко и повлочных и инших, почавши од жнив прошлых аж до даты тое протестации, мало не што день до работы своеи дворнои примушат; а робечи ними через увесь тыждень, потом в суботу, противко недели, до торгов околичных, где потреба укажет, на подводу выганять кажет; а если с чим не на торг, то до Толмохова, маетности своеи, по збожье, албо по иншие якие речи посылает; которые то подданые и в недилю не порожнюют, чинши у них над повинность брати кажет; до того теперешние зимы фур, повозов их, зе збожем до Изова (sic) — повволочные шесть, а волочные и болшей, также и тыми, которые волов не мают, подвод килка одвести примусил; а инших околичных дорог и фур, до Лвова, до Люблина и инших мест, по килка и по килканадцати возов, яко которого часу, немало одправили, и збожье вшелякое не тилко с помененых фолварков вывозят, але навет и тое збожже, которое с Толмахова до Романова и до Воротнева привезут, и тое збожье, где им его милость пан Линевский кажет, вывозят; правдиво в терлицах терти и прясти тым подданым над повинность их кажет; жито у некоторых невинне побрал, а другим понаверчоват казал. А не тилко жито в подданых побрал, але навет и самого его милости пана Фирлиева жито, в фольварку Воротневском будучое, которое подданым и месчанам своим козынским продал, так немолочное, яко и молочное побрал и кгвалтовне пограбил. А который подданый, мимо повинность свою, не хотел бы росказаню его досыт чи нить, так боєм, грабежами, яко и везенем, через урядников своих, трапит; у бояров Романовских; у никоторых волы побравши, по килка дни оными орат казал, а инших и до ораня дворного, хоть не повинны, примусил; поданых Воротневских, тых што з Очавчич пришли, не чекаючи ним им рок вышол, до роботи примусил; а в Романове Ярмолову матку, которая з сынами до пилнованя лесов ексципована, вперед избивши и зранивши, до роботы своей дворной примусил, и те пер панщыну робят, под которой час иж юж сыны тое то подданое лесов и пусчи не пилнуют. Року теперешнем, тисеча шестсот тридцатом, месеца агіриля десятого дня, пусча Звировская, Синяковская, которая до Воротнева належит, и Очавецкая мало не вся через пожар, за непилнованем их, згорила; через што помененый протестуючийсе пану своєму менует шкоды на три тисечи золотых полских. През ко торое то над инвентар утяженя през его милости пана Линевского и ее милост паню малжонку его, через урядников и слуг его, с той маетности подданых килка в року теперешнем розными часы проч пошло, а меновите: з села Романова — Миско а Раско Велиски, боя-
69
рове, Сасько Купрык, Миско и Лаврин Белюнченята, |
Куц |
Дудка. |
0 што все, яко се выжей поменило, и повторе именем |
его |
милости |
пана Фирлея противко его милости пану Линевскому светчил се и протестовал, оферуючи его милости пана Фирлея з его милостю паном Линевским ин форо фори правне поступит. А верификуючи тую протестацию свою, тот же возный вышпомененый, Федор Высоцкий, передо мною, урядом, стоячи, сознал тыми словы: иж я, возный, в року теперешнем, тисеча шестсот тридцатом, месяца апреля одинадцатого дня будучи в селе Воротневе и в селе Романове, пыталом се од его милости пана Фирлея урядовне подданых: для чого проч утекают и тепер на ярину в полю собе не орут? — теды подданые поведили передо мною, возным: „як же маєм орат, коли уставичне на пансчину робым и иншие повинности над инвентар чинимо66. И то, што помененый возный видил и слышал, то сознавает; и просил, абы тая протестация и реляция его была принята и до книг запи сана, — што, за принятем моим врядовным, єсть записано.
Архив Юго-Западной России, ч. VI, т. І, № 146, сс. 470—473.
’№ 54
1631 рік. 13 червня. Інвентар половини села Шпакова
Інвентар з переліком моїх підданих у селі Шпакові, а також по сівів озимого хліба, пшениці, жита і ярових посівів, вівса, ячменю на панських ланах половини села Шпакова.
Передусім посів: озимого хліба, жита, пшениці, засіяно дванадцять мац на двох моїх панських полях, коло Грушівців і за найближчим шпаківським лісом; вівса засіяно 14 мац; ячменю засіяно 3 маци за валом без прядива [przędziwa] поля під паром — два гони, належ них до маєтку, перед найближчим лісом, шпаківським; потрете, поля в Дворовичах за Мельником і над Яновшичами; всі ці простори панським вівсом засіяні, крім валу і острова з порубами і поля між ровами під паром; всі ці поля, що належать до маєтку і які вже в цьо му році одержує пан Колачкович, в 1631 [році] він повинен буде при закінченні оренди, дасть пан бог, віддати і відступити з такими ж по сівами. Посіви ці повинні бути зроблені вчасно, відповідно до моїх посівів. Парубка і пастуха мого я вільно лишаю в панській частині маєтку, за найближчим лісом.
Піддані волочні: перший, Андрій Івашкович на волоці, має волів 4, коней 3; другий, Семен Морозович на волоці — волів 3, коней 3; тре тій, Юлій Грицейкович на волоці — коней 3, волів 3; четверта, Кирилиха вдова з синами на волоці — волів 2, коней 2; п’ята, Гудрниха вдова з синами на волоці — волів 2, коней 1; ці піддані, що мають лани, повинні з волоки щодня працювати з конем і піші один [день], орати повинні по чотири дні з волоки на пару, весною орати також повинні по чотири дні з волоки, повинні дати, з волоки гусака і двох
каплунів, підвод для хліба дві фури, або до Львова, або |
до |
Буга; |
під час жнив повинні жати по двоє з волоки в понеділок, |
в |
середу |
1 в п’ятницю, а в вівторок, у четвер і в суботу по одному, толока (ро бота) в суботу з моїм хлібом і пивом.
Піддані на півволоці: перший, Бирюк на півволоці — коней 1, во лів 2; другий, Мишко Горобець на півволоці — коней 2, волів 2; тре тій, Свита на півволоці — кінь і волів 2; четвертий, Грицько Ревчиня на півволоці — коней 2, волів 2; п’ятий, Липський, кравець, на пів волоці — коней 2, волів 2; шостий, Трохим Дудка на півволоці —
70